Ухвала суду № 19193175, 01.11.2011, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 2-3856/11

УХВАЛА

                                                  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                            

01.11.2011 року                                                                                 м.Суми          

Суддя Ковпаківського районного суду м.Суми Литовченко О.В., розглянувши матеріали позову заяви ОСОБА_1 до Сумської філії ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним пункту договору - .

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до Сумської філії ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним пункту договору.

Позовна заява була подана без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України та в порушення Декрету КМУ від 12.02.1993 року «Про державне мито», Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21 грудня 2005 року № 1258 (із змінами внесеними Постановою КМУ від 05 серпня 2009 року № 825), ст. 81 ЦПК України.

-          Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, однак позивачем не сплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір в повному обсязі.

-          Пунктом 31 Постанови ПВСУ від 06.11.2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», передбачено, що у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про визнання правочину недійсним із застосуванням наслідків недійсності судовий збір сплачується відповідно до пункту 10 частини першої статті 80 ЦПК за загальною сумою всіх вимог.

Пунктом 12 Постанови ПВСУ від 12.06.2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», передбачено, що визначаючи розмір судового збору, суди повинні мати на увазі, що заяви, в яких порушується питання про одночасне вирішення майнового і немайнового спорів, оплачуються судовим збором за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, і ставками для вимог немайнового характеру.

Оскільки заяву подано без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити її без руху та надати відповідачу строк для усунення вказаних недоліків, запропонувавши позивачу:

1. сплатити судовий збір згідно декрету КМУ від 12.02.1993 року «Про державне мито» на р/р 31410537700002, код бюджетної класифікації 22090100, код одержувача 23636315, банк одержувача ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, а саме:

- у разі визнання правочинів недійсним із застосуванням наслідків недійсності необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову (дві вимоги, але не менше 51 грн. та не більше 1700 грн.);

2. сплатити витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до Постанови КМУ «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21 грудня 2005 року № 1258 (із змінами внесеними Постановою КМУ від 05 серпня 2009 року № 825) на розрахунковий рахунок суду 31215259700002, назва банку - ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, одержувач – державний бюджет м.Суми , призначення платежу – 22050001; 259, код ОКПО отримувача-23636315, а саме:

- у разі визнання правочинів недійсним із застосуванням наслідків недійсності необхідно сплатити 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Крім того, позивач по справі посилаючись на п. 7 ст. 110 ЦПК України визначає відповідачем по справі Сумську філію ПАТ КБ «Приват Банк» та подає позов за місцем знаходження філії, однак відповідно до ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність" операції, визначені пунктами 1-3 частини першої цієї статті (у тому числі розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик), належать до виключно банківських операцій, здійснювати які дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. В силу вищенаведеного слід дійти висновку, що кредитування здійснює саме банк, який отримав відповідну ліцензію, а не його структурні одиниці (відділення, філії). Проте, якщо це передбачено відповідними повноваженнями структурної одиниці (положення, статут, довіреність), остання має право укладати кредитні договори від імені банку. Стороною за договором у таких випадках є банк, а не його структурна одиниця. І саме банк (а не його структурна одиниця) має бути стороною у справі.

Згідно з положеннями цивільного процесуального законодавства відповідач – це особа, яка має безпосередній зв’язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами

За таких підстав, відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦПК України цивільну процесуальну здатність має юридична особа, а не її філія.

Ухвалою судді від 19 вересня 2011 року позовну заяву було залишено без руху, та запропоновано позивачу усунути вказані недоліки протягом п’яти днів з дня отримання ухвали.

20 вересня 2011 року представник позивач отримав вищезазначену ухвалу, про що свідчить його підпис про отримання.

07 жовтня 2011 року представник позивач отримав вищезазначену ухвалу, про що свідчить розписка про вручення.

Станом на 01 листопада 2011 року позивачами не були усунуті всі зазначені ухвалою недоліки.

Відповідно вимог ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконав вимоги суду, при залишені заяви без руху, то заява вважається неподаною і повертається заявникові.

Згідно ст. 121 ч. 5 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумської філії ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання недійсним пункту договору – вважати не поданою та повернути позивачам разом із усіма доданими до неї матеріалами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя                                                                                                              О.В. Литовченко