Постанова № 19180294, 20.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2011                                                                                           № 26/167

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Майданевича А.Г.

суддів:           

за участю представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 20.10.2011 року

розглянувши апеляційну скаргу дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011року

по справі № 26/167 (суддя Пінчук В.І.)

за позовом          дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз»

до          дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл»

2.          Закрите акціонерне товариства «УкрГаз-Енерго»

про                    стягнення 30132,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року по справі №26/167 задоволено позов дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» до дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» про стягнення заборгованості у розмірі 30132,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року по справі №26/167 скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити. В своїх доводах відповідач посилався на те, що при прийнятті рішення судом першої інстанції мало місце невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 08.08.2011 року апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Борисенко О.В., Шипко В.В. зазначену вище апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні.

Після повторного автоматизованого розподілу ухвалою від 09.09.2011 року апеляційним господарським судом у складі колегії суддів: головуючого судді – Майданевича А.Г., суддів: ГаврилюкаО.М., Мальченко А.О. зазначену вище апеляційну скаргу було прийнято до свого провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні за участю повноважних представників учасників судового процесу.

Ухвалою від 29.09.2011 року апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на боці позивача – Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України», в якості третіх осіб без самостійних вимог на боці відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл» і закрите акціонерне товариство «УкрГаз-Енерго».

Дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду Київської області від 07.07.2011 року по справі №26/167 залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний Хлібзавод» залишити без задоволення.

Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» надано суду відзив на апеляційну скаргу ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод», в якому вказується про те, що у квітні, травні 2008 року ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» отримало 130,0 тис.куб.м. газу та 117,0 тис.куб.м. газу відповідно від ТОВ «Бітімпекс-Ойл».

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу та просили рішення господарського суду Київської області від 07.07.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» залишити без задаволення.

Представники відповідача приймали участь в судовому засідання та надали свої пояснення й підтримали доводи, які викладені в апеляційній скарзі та просили апеляційну скаргу ДП ПАТ «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» задовольнити, а рішення господарського суду Київської області від 07.07.2011 року скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.

Представник третьої особи – НАК «Нафтогаз України» приймав участь у судовому засіданні та надав свої пояснення й підтримав доводи, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

В судове засідання представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не з’явились, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, які знаходиться в матеріалах справи. Таким чином, неявка третіх осіб в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки учасники судового процесу, які не з’явилися в судове засідання, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а явка сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась. За таких обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників третіх осіб.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду -скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2006 року між дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» (газотранспортне підприємство) та дочірнім підприємством публічним акціонерним товариством «Київхліб «Дослідний Хлібзавод» (замовник) було укладено договір про транспортування природного газу мережами високого тиску № 116-825 (далі – договір, а.с. 6-10).

Згідно з п. 1.1 газотранспортне підприємство зобов’язалось здійснити транспортування трубопровідним транспортом природного газу, надалі – газу, замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення – газорозподільної станції, надалі – ГРС, а замовник зобов’язався сплатити за транспортування газу встановлену плату.

За умовами п.3.2 вказаного договору газотранспортне підприємство приймає газ від замовника на пунктах прийому-передачі газу, зазначених у пенкті 3.2 даного договору, та здійснює його транспортування по території України до ГРС, де передає газ замовнику в загальному потоці в місці та в момент передачі газу в газорозподільчі мережі газорозподільчого підприємства. Транспортування газу від ГРС до вхідної засувної арматури замовника здійснює на договірних засадах газорозподільне підприємство.

Пунктом4.1 зазначеного вище договору передбачено, що послуги по транспортуванню газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами здачі-приймання послуг по транспортуванню газу.

Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг по транспортуванню газу за звітний місць визначається на підставі акту здачі-приймання послуг по транспортуванню газу, зазначеного в пункті 4.1 даного договору (п.6.1 договору).

Згідно з п.6.2 договору № 116-825 від 12.12.2006 року, оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється замовником щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства в такому порядку:

- 90% вартості послуг по транспортуванню запланованого місячного обсягу газу, зазначеного в пунктах 2.1 та 2.2 даного договору, оплачується замовником в строк до 30 (тридцятого ) числа місяця, в якому ці послуги надаються;

- остаточний розрахунок за фактично надані послуги по транспортуванню газу в звітному місяці здійснюється замовником на підставі акту здачі – приймання послуг по транспортуванню газу в строк до 15-го ( п’ятнадцятого ) числа, наступного за звітним місяця.

Відповідно до п. 2 додаткової угоди № 2 від 14.05.2007 року до договору на транспортування природного газу № 116-825 від 12.12.2006 року, замовник надає газотранспортному підприємству до 10-го числа, наступного за звітним місяця, супровідним листом копії актів прийому-передачі природного газу, який фактично був спожитий замовником у звітному місяці, завірені підписом уповноваженої посадової особи та скріплені печаткою замовника, складених між замовником та постачальником природного газу (а.с. 11).

У відповідності до п. 5.1 договору на транспортування природного газу № 116-825 від 12.12.2006 року в редакції додаткової угоди № 3 від 24.07.2007 року тариф на транспортування 1000 куб.м. газу замовника магістральними трубопроводами газотранспортного підприємства згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 21.06.2007року № 775 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу» з 01.07.2007 року установлюється в розмірі 67,50 грн., крім того ПДВ – 13,50грн., всього в розмірі 81,00 грн. (а.с. 12).

Згідно з пунктом 11.1 договору, він набирає чинності з 01 січня 2007 року і діє до 31 грудня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх виконання.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наявності укладеного між позивачем та відповідачем договору на транспортування природного газу №116-825 від 12.12.2006року.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, та вважає, що сама наявність лише укладеного між позивачем та відповідачем договору на транспортування природного газу за №116-825 від 12.12.2006 року не може свідчити про належне виконання договірних зобов’язань з боку позивача щодо надання послуг з транспортування газу, адже відповідно до п. 4.1 вказаного договору послуги по транспортуванню газу оформляються газотранспортним підприємством і замовником (відповідачем) шляхом складання актів здачі - приймання наданих послуг по транспортуванню газу. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику (відповідачу) послуг по транспортуванню газу за звітний місяць визначається на підставі акту здачі-приймання послуг, зазначеного в п.4.1 даного договору (п. 6.1 договору)

Також суд першої інстанції не надав належної оцінки тому, що позивач в порушення умов п. 4.2 договору №116-825 від 12.12.2006 року не надав відповідачу акти приймання-передачі послуг з транспортування газу в строк визначений договірними умовами, а направив ці акти відповідачеві майже через три роки після вказаного періоду (квітень-червень 2008 року).

Отже свідчення позивача про своєчасність надання відповідачу актів приймання- передачі послуг з транспортування газу є недостовірними та нічим не підтвердженими, оскільки зазначені акти разом з податковими накладними направлені на адресу відповідача листом позивача від 23.03.2011 року листом № 1883/4-04 (а.с. 14-17).

Зазначене свідчить про те, що позивачем не надавалися відповідачу послуги з транспортування газу в період, зазначений ним в позовній заяві, а тому вимога оплатити послуги, які відповідачу не надавалися не є обґрунтованими.

Подані позивачем відомості ВАТ «Київгаз» про споживання природного газу промисловими споживачами за вказаний період (квітень-червень 2008 року) підтверджують лише споживання газу відповідачем, а не обов’язок відповідача сплатити за послуги по транспортуванню газу саме позивачу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивачем не надано жодних доказів виконання зі свого боку зобов’язань саме по договору на транспортування природного газу за №116-825 від 12.12.2006 року, укладеного між позивачем та відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відповідно до договору на постачання природного газу №02-08/г, укладеного між відповідачем та третьою стороною №1 (товариство з обмеженою відповідальністю «Бітімпекс-Ойл») від 10.12.2007 року отримував газ закордонного походження, порядок оплати за транспортування якого визначалось безпосередньо постановою КМУ від 16.01.2007 року №31 «Про внесення змін в Постанову КМУ від 27.12.2001 року №1729», а саме: згідно з абзацом 2 п. 12 вказаної Постанови суб’єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу (третя сторона №2), забезпечують у межах виділених постачальниками планових обсягів природного газу його транспортування відповідно до договорів, укладених із споживачами (крім населення).

Відповідно до абзацу 7 цього ж пункту суб’єкти господарської діяльності, що мають ліцензію на розподіл природного і нафтового газу, обмежують або припиняють подачу газу споживачам в установленому порядку у разі неповного проведення розрахунків за спожитий природний газ та надані послуги з його транспортування та розподілу, або для яких постачальником не виділено планових обсягів поставки газу. При цьому відповідальність за наслідки дій з припинення подачі газу несе сторона, яка не виконала умов укладених договорів.

Тобто, зазначеною постановою передбачено обов’язок споживача газу (відповідач) сплачувати постачальнику газу не тільки вартість спожитого газу, але й вартість транспортування цього газу до споживача.

Факт оплати вартості наданого газу та його транспортування до відповідача підтверджується наданими платіжними дорученнями, копії яких були посвідчені в установленому законодавством порядку та надані до господарського суду міста Києва.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджено наявність права власності у позивача на транспортований газ, адже договір на постачання зазначених обсягів газу між позивачем і відповідачем не укладався. Фактично поставка природного газу закордонного походження в період з квітня по червень 2008 року здійснювалась третьою стороною №1 з ресурсів третьої сторони №2, між яким були укладені договірні відносини на постачання третьою стороною №1 (ТОВ «Бітімпекс-Ойл») газу своїм споживачам, серед яких був і відповідач.

З вищезазначеного вбачається, що відповідач мав розрахуватися за поставлений газ та вартість його транспортування з ТОВ «Бітімпекс-Ойл», яке в свою чергу, розраховувалось за отриманий газ та сплачувало вартість транспортування цього газу ЗAT «УкрГаз-Енерго», як власнику природного газу закордонного походження.

Частинами 2, 3 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб’єкта, який порушив зобов’язання, не звільняє цього суб’єкта від обов’язку виконати зобов’язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов’язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України встановлено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Нормами статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за договором №116-825 від 12.12.2006 року за надані в квітні, травні, червні 2008 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 30132,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» не надано доказів та належним чином не доведено правомірність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором №116-825 від 12.12.2006 року за надані в квітні, травні, червні 2008 року послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі 30132,00 грн.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи а також неправильне застосування норм матеріального права та процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року прийнято після неповного з’ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду обставинам справи, а також у зв’язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, і є таким що не відповідає нормам закону.

Таким чином, апеляційна скарга дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду слід скасувати та прийняти нове рішення суду, яким в позові відмовити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101-105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний Хлібозавод» на рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011року у справі №26/167 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.07.2011 року у справі №26/167 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

3. Стягнути з дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код 30198001) на користь дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Київхліб» «Дослідний хлібозавод» (03680, м.Київ, вул. Е. Потье, 4, код 00376308) 150,70 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

4.          Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 26/167 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді