Постанова № 19180254, 18.10.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2011                                                                                           № 14/244

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Моторного О.А.

суддів:           

при секретарі:           

за участю представників сторін:

від позивача – Карманніков М.О.,

від відповідачів – не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього на рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 (суддя Мельник С.М.)

за позовом Приватного підприємства «БТБ Сорго»

до Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього

про          стягнення 110700,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 01.07.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього на користь Приватного підприємства "БТБ Сорго" 110700,00 грн. боргу, 1107.00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.07.2011 та прийняти нове. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест "Київміськбуд-1" імені М.П.Загороднього та призначено її розгляд на 25.08.2011.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/1 від 23.08.2011 у зв’язку відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги у справі №14/244 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді – Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В., відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалами суду від 25.08.2011 та 04.10.2011 розгляд справи неодноразово відкладався.

В судове засідання 18.10.2011 з’явився представник позивача. Представник відповідача в засідання суду не з’явився, проте від нього через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

На виконання вимог судового запиту від 12.10.2011 №02-11/3764 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011, представник позивача надав лист Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 17.10.2011 №2159/9/10-229, яка повідомила, що згідно бази даних „Автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” встановлено правовідносини ПАТ трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього (код ЄДРПОУ 04012655) з ПП «БТБ Сорго» (код ЄДРПОУ 32415125) у вересні 2008 року на суму ПДВ 28536,01 грн..

Представник позивача надав в судовому засіданні усні пояснення, в яких просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, надані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи підписаних між сторонами видаткових та товарно-транспортних накладних, позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 180700,00 грн..

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач свої зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару не виконав в повному обсязі, оплативши 70000,00 грн. вартості поставленого товару, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача.

Статтею 181 Господарського кодексу України (ГК України) встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічні норми містяться і в ст.ст.205, 207 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), в яких зазначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Виходячи зі змісту наведених статей, слід зробити висновок про виникнення між сторонами відносин, які регулюються положеннями закону, що виникають з договору поставки.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару. (ч. 1, 3 ст. 692 ЦК України).

Частиною другою статті 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що листом від 15.04.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо погашення наявної заборгованості в розмірі 110700,00 грн. Вказана вимога відповідачем залишена без виконання.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем повної вартості отриманого ним у позивача товару, повернення товарів на повну вартість.

За наведених обставин, оскільки в матеріалах справи наявні копії підписаних між сторонами видаткових та товарно-транспортних накладних на загальну суму 180700,00 грн., вимога про сплату заборгованості, та враховуючи, що відповідач не розрахувався перед позивачем за поставлений товар і не надав доказів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 110700,00 грн..

Посилання відповідача на те, що товар вказаний в накладних частково одержано не уповноваженою особою не може бути підставою для відмови в позові. Як вбачається з наданої довідки відповідача, а також підтверджується довідкою податкової інспекції, відповідач отримав даний товар і на підставі отриманих податкових накладних сформував податковий кредит, який відобразив в податкових деклараціях.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011.

Керуючись ст.101, п.1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства трест «Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 – без змін.

Матеріали справи №14/244 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді