Рішення № 19178962, 08.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5016/3407/2011(8/167)

за позовом Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”,

54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а,

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

про стягнення коштів у сумі 1031 грн. 73 коп.

Суддя Гриньова Новицька Т.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 5997/01 від 28.10.10,

від відповідача: не зявився

Суть спору: Обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) грошових коштів у сумі 1031 грн. 73 коп., з яких: основний борг за теплову енергію, спожиту з 01.03.2010р. по 04.04.2011р. на підставі договору № 4077 від 01.10.2005р. 891 грн. 25 коп.; пеня 66 грн. 93 коп.; втрати від інфляції 52 грн. 93 коп.; 3% річних 20 грн. 62 коп. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати: державне мито 102 грн.; інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236 грн.

Про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі ГПК України) порядку.

Ухвала від 12.10.2011р. про порушення провадження у справі направлена відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві АДРЕСА_1. За тією ж адресою відповідач зареєстрований в ЄДРЮОФОП довідка від 26.10.2011р. № 11541027. Однак зі спливом строку зберігання вказану ухвалу повернуто Укрпоштою до суду. Згідно зі ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в ЄДРЮОФОП. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відтак, суд вважає, що про дату, час і місце проведення судового засідання з розгляду спору відповідача повідомлено належним чином. Правом участі у судовому засіданні відповідач не скористався, відзив на позовну заяву не надав, позов не заперечив і не спростував.

У судовому засіданні 08.11.2011р. позивач підтримав позовні вимоги і просить задовольнити їх у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

01.10.2005р. між сторонами укладено договір № 4077 на постачання теплової енергії бюджетним організаціям та госпрозрахунковим підприємствам (далі - Договір), за умовами якого позивач зобовязався відпускати, а відповідач використовувати та вчасно сплачувати теплову енергію. Згідно з п.п. 1.8, 1.9 Договору усі розрахунки здійснюються щомісячно протягом року шляхом перерахування авансових платежів на наступний місяць до 25 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється до 5 числа, наступного за звітним. Пунктом 5.1 Договору встановлено, що в разі несвоєчасної оплати послуг у строки, визначені у п. 1.9 даного договору, відповідач зобовязаний сплатити на користь позивача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення виконання грошових зобовязань і пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно п. 6.1 Договору він є чинним до 01.10.2015р.

На виконання умов Договору протягом 01.03.2010р. 04.04.2011р. позивач відпустив відповідачеві теплової енергії на загальну суму 891 грн. 25 коп., що підтверджено нарядами на включення та відключення систем опалення, підписаних відповідачем.

Зобовязання щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач не виконав, заборгованість складає 891 грн. 25 коп.

Несплатою цієї суми відповідач порушує право позивача, умови Договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). За вказаними законами зобовязання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі наведених норм Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 66 грн. 93 коп. пені, 52 грн. 93 коп. інфляційних втрат, а також 20 грн. 62 коп. три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем на а.с. 8 10).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає 1031 грн. 73 коп. (891,25 + 66,93 + 52, 93 + 20, 62).

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що позовні вимоги ґрунтуються на Договорі і Законах України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані, - вони підлягають задоволенню повністю.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 610, 611, 625, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82 85 ГПК України, господарський суд,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (54034, м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5а; ідентифікаційний код 31319242) грошові кошти у сумі 891 (вісімсот девяносто одна) грн. 25 коп. основний борг за теплову енергію, спожиту за період з 01.03.2010р. по 04.04.2011р.; 66 (шістдесят шість) грн. 93 коп. пеня; 52 (пятдесят дві) грн. 93 коп. втрати від інфляції; 20 (двадцять) грн. 62 коп. три проценти річних, а також судові (господарські) витрати: 102 (сто дві) грн. державне мито; 236 (двісті тридцять шість) грн. інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено “14” листопада 2011 року.

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька