Рішення № 19178392, 26.10.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа№ 5015/5898/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс”, м.Червоноград

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська аграрна компанія”, м.Червоноград

про: стягнення 7684004грн. 10коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від позивача:Мисак О.С.

від відповідача: Дубан Р.Я.

Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська аграрна компанія” про стягнення 7684004грн. 10коп.

Ухвалою суду від 10.10.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.10.2011р.

В судовому засіданні 26.10.2011р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов від 24.10.2011р. №372 (зареєстрований канцелярією суду 25.10.2011р. за № 24625/11) суму позовних вимог визнає, виникнення заборгованості пояснює відсутністю коштів на рахунках.

За згодою представників сторін в судовому засіданні 26.10.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.10.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Відповідно до укладеного 04.01.2011р. між ТзОВ “Євро-Комерс” (постачальник) та ТзОВ “Західноукраїнська аграрна компанія” (покупець) договору поставки №П-003 постачальник зобов”язувався передати у власність покупця продукцію, визначену у п.1.2. договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію за ціною, вказаною у видатковій накладній (п.1.1 договору). Постачальник зобов”язується передати продукцію, а покупець прийняти продукцію найменування, одиниці виміру та загальна кількість якої, є предметом поставки за цим договором, її часткове співвідношення визначаються та вказуються у видатковій накладній.

Відвантаження продукції, яку зобов”язується передати покупцеві постачальник та визначеної умовами договору здійснюється зі складу постачальника (п.2.1 договору). Постачальник зобов”язується одночасно з продукцією передати покупцеві його приналежності та документи (ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення), що стосуються продукції та підлягають переданню разом із продукцією відповідно договору.

Оплата товару покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару.

За період з 13.08.2011р. по 23.09.2011р. позивачем відвантажено відповідачу за узгодженою сторонами ціною, кількістю та якістю продукцію на загальну суму 8284004грн. 10коп. За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 600000грн. 00коп. Станом на час звернення з позовом до суду неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 7684004грн. 10коп., підтверджується представленим суду актом звірки станом на 30.09.2011р. та не заперечується представником відповідача.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку. Зобов”язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони. Згідно з ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи визнання позову відповідачем, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 692, 712 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,78,82,84 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Західноукраїнська аграрна компанія”, м.Червоноград, вул.Львівська, 19 (ідентифікаційний код 32018144) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Євро-Комерс”, м.Червоноград, вул.Львівська, 52 (ідентифікаційний код 37059699) 7684004грн. 10коп. основного боргу, 25500грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.