Рішення № 19178024, 28.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 64/23928.10.11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця»,

про стягнення боргу 125 788,34 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.

від позивача: ОСОБА_1., дов. № 09/1401 від 30.08.2011 року,

від відповідача: не зявився,

Суть спору:

16.08.2011 року Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ»(далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця»(далі відповідач) про стягнення 125 788,34 грн., з яких 103 225,44 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 17 557,43 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5 005,47 грн., а також 1 257,88 грн. витрат із сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вимоги позивача мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязання за договором № 450228 від 01.01.1998 року, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 103 225,44 грн., з огляду на наявність якої позивачем нарахована інфляційна складова боргу сумою 17 557,43 грн. та 3% річних сумою 5 005,47 грн.. Всього ціна позову 125 788,34 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2011 року порушено провадження у справі № 64/239, розгляд справи призначено на 31.08.2011 року.

Ухвалою суду від 31.08.2011 року розгляд справи було відкладено на 27.09.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 27.09.2011 року судом було оголошено перерву до 18.10.2011 року в порядку статті 77 ГПК України та продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року розгляд справи було відкладено на 28.10.2011 року у звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача.

У судовому засіданні 28.10.2011 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судове засідання 28.10.2011 року представник відповідача не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні 28.10.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

01.01.1998 року між Спільним підприємством «Укр-Кан Пауер»(правонаступником якого є позивач - Публічне акціонерне товариство «ЕКОСТАНДАРТ») (за договором - Енергопостачальна організація), та Колективним підприємством «Торговий дім «Дарниця»(правонаступником якого є відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця») (за договором - Покупець), було укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 0450228 (надалі Договір).

Термін дії Договору відповідно до умов п. 10.1 Договору встановлений з дня його підписання до 31.12.1998 року та вважається подовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено протилежне.

Доказів припинення Договору у встановленому порядку суду не надано.

Відповідно до умов цього Договору позивач зобовязався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води (далі товар), а відповідач зобовязався прийняти товар та здійснити своєчасну оплату за нього на умовах Договору.

Пунктами 5.1. та 5.2. Договору встановлено, що облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку з урахуванням теплових втрат на ділянці від межі балансової належності до місця їх встановлення.

Згідно із п. 6.1. Договору (із змінами, внесеними угодою про зміну і доповнення Договору) тарифи на теплову енергію розраховуються по групах споживачів Позивачем, затверджуються у встановленому порядку і підлягають перегляду у випадках змін розмірів складових калькуляції собівартості теплової енергії (в т.ч. ціни на паливо), а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно із п.п. 6.4, 6.5 Договору Відповідач щомісячно з 12 по 14 число отримує у Позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

На виконання умов Договору позивач за період з лютого 2009 року по червень 2011 року поставив теплову енергію у вигляді гарячої води загальною вартістю 263 309,45 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) фактичного споживання відповідачем енергії, актами приймання передачі товарної продукції, розрахунком суми боргу.

Вартість спожитої за період з лютого 2009 року по червень 2011 року теплової енергії оплачена відповідачем частково у розмірі 160 084,01 грн., заборгованість у сумі 103 225,44 грн. залишилась відповідачем несплаченою, що підтверджується довідкою про надходження грошових коштів за спожиту теплову енергію, розрахунком ціни позову.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 525, Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем сумою 103 225,44 грн. за спожиту за період з лютого 2009 року по червень 2011 року теплову енергію на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, а доказів належної її оплати відповідачем суду не надано вимога позивача про стягнення заборгованості за теплову енергію сумою 103 225,44 грн. підлягає задоволенню (263 309,45 - 160 084,01).

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу сумою 17 557,43 грн. та три проценти річних сумою 5 005,47 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційну складову боргу сумою 17 557,43 грн. та 3% річних сумою 5 005,47 грн., які розраховані за період з травня 2009 року по червень 2011 року включно. Провівши розрахунок заявлених до стягнення сум та враховуючи, що розрахунок позивача є арифметично вірним, зазначені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Дарниця»(02091, м. Київ, Харківське шосе, 144б, код ЄДРПОУ 16285594) на користь Публічного акціонерного товариства «Екостандарт»(02660, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код ЄДРПОУ 21661022) 103225,44 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 17557,43 грн. інфляційної складової боргу, три проценти річних в сумі 5005,47 грн., 1257,88 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням чинності видати наказ.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н. І. Зеленіна