Рішення № 19177958, 28.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/25428.10.11 За позовом Акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна»

До Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

Простягнення 6468,60 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивачаОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.01.2011

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № ГО-10/289 від 24.12.2010

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна»(далі позивач) подало на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(далі - відповідач) про стягнення 6468,60 грн..

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до договору страхування № АТ 473/10 від 09.09.2010, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 6145,60 грн., внаслідок чого, до позивача в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача, як до особи, яка відповідальна за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 27.09.2011р. порушено провадження у справі № 1/254 та призначено розгляд на 28.10.2011 р.

28.10.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив частково, подав відзив на позов.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2010 між АТ «СК «Рідна»(далі позивач) як страховиком, та ТОВ «Бікко»як страхувальником, було укладено договір страхування №АТ 473/10, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно полісу обовязкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/7833358 від 14.10.2010р., страховиком ПрАТ «СК «ТАС», було забезпечено транспортний засіб автомобіль марки «РУТА», державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно з Довідкою Дарницького РУ ГУ МВС України у м. Києві, 29.06.2011 в м.Києві на Харківській площі сталася ДТП за участю транспортного засобу «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ТОВ «Бікко», під керуванням ОСОБА_3 та транспортного засобу «РУТА», державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5

Відповідно до постанови Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2011 у справі № 3-6472/2011р., гр. ОСОБА_5 визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту № СФ-0000290 від 16.07.2011, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, складає 8414,82 грн. за проведення вказаної експертизи позивач сплатив 240 грн., згідно платіжного доручення № 6796 від 25.07.2011р.

Відповідно до страхового акту № 1661 від 25.07.2011, пошкодження транспортного засобу марки «Hyundai Accent», державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 6145,60 грн., які були виплачені згідно платіжного доручення № 6804 від 25.07.2011 року.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача 6468,60 грн., а саме: 6145,60 грн. сума страхового відшкодування, 83,00 грн. вартість довідки ДАІ про ДТП, 240,00 грн. вартості експертизи та судові витрати.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування” страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пунктом 37.2 Закону України „Про страхування” визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у період , за який нараховується пеня.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

У судовому засіданні 28.10.2011 представник відповідач позов визнав частково, у частині страхового відшкодування у розмірі 6145,60 грн., проти вимоги позивача про стягнення 83,00 грн. вартість довідки ДАІ про ДТП, 240,00 грн. вартості експертизи заперечив, та просив суд відмовити позивачу в цій частині.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково, в частині стягнення 6145,60 грн. страхового відшкодування. В частині вимог про стягнення з відповідача 83,00 грн. вартість довідки ДАІ про ДТП, 240,00 грн. вартості експертизи суд вирішив відмовити, на підставі наступного.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 року № 1961-IV (далі Закону) відносини у сфері обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

Згідно п.34.2 ст. 34 Закону, право на одержання відшкодування витрат на проведення експертизи (авто товарознавчого дослідження) має виключно потерпілий, і лише якщо страховик відмовився від направлення аварійного комісара на місце настання страхового випадку.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону потерпілі треті юридичні та фізичні особи майну яких внаслідок ДТП транспортним засобом заподіяна шкода.

У звязку з тим, що позивач не є потерпілим за страховим випадком, він не має права на відшкодування своїх витрат по призначенню авто товарознавчого дослідження згідно полісу та Закону.

Відповідно до ч.17 ст. 9 Закону України «Про страхування»страхове відшкодування не може перевищувати розмір прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування.

Суд вважає правомірними посилання відповідача на той факт, що у порядку суброгації страховик не має права вимагати відшкодування вартості експертизи та витрат за оформлення довідки ДАІ у звязку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків та розслідування страхового випадку. Ці витрати належать до господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню за договорами обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Отже відшкодування витрат щодо замовленого позивачем авто товарознавчого дослідження не передбачено за цим видом обовязкового страхування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 6468,60 грн. відшкодування в порядку регресу є частково обґрунтованою, законною, визнаною відповідачем, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню частково.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(код ЄДРПОУ 30115243, адреса: 03062, м. Київ, проспект Перемоги 65) на користь Акціонерного товариства (приватного) «Страхова компанія «Рідна» (код ЄДРПОУ 34809641, адреса: 04070, м. Київ, вул. Ігорівська 12-А) суму заборгованості в розмірі 6145 (шість тисяч сто сорок пять) грн. 60 коп., 96 (девяносто шість) грн. 90 коп. - витрат по сплаті державного мита та 226 (двісті двадцять шість) грн. 56 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Мельник В.І.

(Дата складання повного тексту рішення: 01.11.2011)