Ухвала суду № 19177941, 27.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 УХВАЛА Справа № 32/20027.10.11 Суддя Господарського суду м. Києва Підченко Ю.О. За участю секретаря судового засідання Коваль Т.Ф. Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СІТРОНІКС ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНА», м. Київ

до відповідача Державного комітету України з державного матеріального резерву, м. Київ

про стягнення 145 323 грн. 71 коп.

за участю:

від стягувача ОСОБА_1 юрисконсульт

від боржника ОСОБА_2 юрисконсульт

від державної виконавчої служби: не зявився

Розпорядження виконуючого голови Господарського суду м. Києва Шевченка Е.О. справу №32/200 передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

СУТЬ ПИТАННЯ:

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, далі Відділ, звернувся до господарського суду з заявою згідно статті 25 ГПК України про заміну боржника у виконавчому провадженні Державного комітету України з державного матеріального резерву у звязку з його реорганізацією та примусового виконання наказу Господарського суду м. Києва у справі №32/200 від 09.11.10р.

Представник боржника письмових пояснень суду не надав, однак усно пояснив суду про невизнання ним заяви, оскільки повідомленням Державного реєстратора Шевченківської районної адміністрації в місті Києві державної адміністрації станом на 29.09.11р. внесено запис про проведення припинення державної реєстрації юридичної особи Державного комітету України з державного матеріального резерву.

Державна виконавча служба у судове засідання не, а тому заява розглядається судом за наявністю в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заяву та додані до неї документи, вислухавши доводи представника стягувача, боржника, суд встановив:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 32/200 від 26.05.10р. було задоволено позовні вимоги Приватного підприємства «СІТРОНІКС ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ УКРАЇНА»до Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо стягнення з останнього заборгованості в сумі 116021,00 грн., інфляційних в сумі 24024,90 грн., трьох процентів річних в сумі 5277,81 грн., витрат по державному миту в сумі 1453,24 грн. та забезпеченню судового процесу в розмірі 236 грн, у звязку з чим було видано наказ. Під час апеляційного провадження скаргу боржника у справі - Державного комітету України з державного матеріального резерву залишено без задоволення, а рішення в суду в силі, у з вязку з чим рішення суду набрало законної сили.

Відділ повідомив суд, що наказ знаходиться на виконанні у державної виконавчої службі, якою провадяться дії щодо його примусового виконання, однак до наступного часу стягнення за ним не здійснено. Докази у справі свідчать, що 22.08.11р. на адресу Відділу надійшла заява стягувача про заміну боржника у справі його правонаступником.

Фактичні матеріали справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що відповідно до Указу Президента України від 09.12.2000р. за № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», далі Указ, Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано шляхом перетворення в Державне агентство резерву України, де пунктом 5 цього Указу зазначено, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються.

Заява Відділу обґрунтована з посиланням на спеціальну норму права, визначену у частині 5 ст. 8, ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»приписи статті 25 ГПК України, а тому Відділ наполягає на заміні боржника у виконавчому провадженні його правонаступником - Держаним агентством резерву України.

Судом зясовані надані стягувачем докази правонаступництва, тому він дійшов до наступного висновку:

У відповідності зі ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду право відношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або в ухвалі. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Вирішуючи питання про правонаступництво, потрібно мати на увазі, що запис в установчих документах про правонаступництво має істотне значення для визнання правонаступництва. Однак суттєве значення мають також фактично здійснені організаційно-економічні перетворення, з якими чинне законодавство пов'язує перехід майнових прав та обов'язків, а саме: рішення власника (власників), підписання передаточного або розподільного акта чи балансу. Отже у разі виникнення питань, пов'язаних з правонаступництвом, слід здійснювати аналіз документів, що стосуються переходу прав і обов'язків на майно (майнові права) чи його відповідну частину.

Відповідно до вимог статті 59 ГК України визначено, що реорганізація може проводитися шляхом:

-злиття;

-приєднання;

-поділу;

-перетворення.

У разі настання наслідків зазначених у вказаної статті до нових субєктів господарювання переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обовязки реорганізованого субєкта. Отже у наведеному випадку допускається процесуальне правонаступництво. Якщо ж реорганізація підприємства чи організації сторони у справі не мала місця, то процесуальне правонаступництво, про яке йдеться у статті 25 ГПК України, неможливе.Обставини справі свідчать про те, що в результаті організаційно економічних перетворень відбулося реорганізація підприємства боржника, в тому числі його найменування, як зазначено у заяві код ЄДРПОУ умови передачі прав та обовязків. На підтвердження викладеного заявником надані суду:

·витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.08.11р., довідка серії АБ за №157488, свідоцтво про реєстрацію довідка ЄДРПОУ тощо , що відповідає вимогам Указу;

· твердження боржника про внесення запису про проведення припинення державної реєстрації є хибним виходячи із наступного:

Шфакт припинення державної реєстрації юридичної особи повинен бути доведений на підставі ст. 20 Закону України «Про державну реєстрацію припинення юридичної особи», далі Закон, а саме: відомостями про внесення або виключення із Єдиного державного реєстру підприємства, організації або установи субєкта господарювання;

Шпорядок припинення державної реєстрації юридичної особи передбачає надання державному реєстратору переліку необхідних документів, як це зазначено у статті 37 Закону, оскільки у випадку ненадання такого переліку державний реєстратор залишає без розгляду документи, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи;

Шнадане безпосередньо у судовому засіданні представником боржника повідомлення про припинення державної реєстрації юридичної особи Державного комітету України з державного матеріального резерву не відповідають вимогам Закону.

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України довів факт проведення організаційно-економічних перетворень боржника, наявність у останнього правонаступництва. Боржник доказів припинення державної реєстрації підприємства суду не надав. З посиланням на приписи слід задовольнити заяву стягувача про заміну боржника у виконавчому провадженні внаслідок проведеної реорганізації.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8,11 Закону України „Про виконавче провадження ”, ст. 59 ГК України, ст. ст. 25, 86, 115 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1.Заяву Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України задовольнити.

2.Замінити сторону виконавчого провадження, а саме боржника у справі №32/200 - Державний комітет України з державного матеріального резерву ( 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код ЄДРПОУ 00034016) його правонаступником Державним агентством резерву України ( 01601, м. Київ вул. Пушкінська, 28, код. ЄДРПОУ 37472392), у з вязку з реорганізацією боржника.

Суддя Ю.О.Підченко