Рішення № 19177838, 03.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/36503.10.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» до 1)Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»

2) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві

про визнання права власності

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

Від позивача: Локарев К.С.

Від відповідача1: Шмерига Н.І.

Від відповідача2: Алєксєєнко І.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»права власності на закінчений будівництвом обєкт: будинок відпочинку літ. «С», загальною площею 108,2 кв.м., що входить до складу майнового комплексу рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку, та розташований за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40; зобовязання відповідача 2 видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»сертифікат відповідності збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом обєкт: майновий комплекс рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку за адресою: вул. Гамарника, 40 у м. Києві, загальною площею 1358,3 кв.м., з якої: - будинок відпочинку літ. «Е»373,3 кв.м., гараж літ. «Ж»334,3 кв.м., будинок відпочинку літ. «С»108,2 кв.м., будинок відпочинку літ. «У» 267,9 кв.м., будинок відпочинку літ. «Ф»274, 6 кв.м. Позовні вимоги обґрунтовані здійсненням позивачем фінансування проектних, будівельно-монтажних робіт, необхідних для будівництва спірного майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2011 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.09.2011 р. за участю представників сторін, яких зобовязано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»зазначає, що проти позовних вимог не заперечує, оскільки зобовязання за інвестиційним договором відповідач 1 не виконав, фінансування будівництва не здійснював, а тому вважає позивача повноправним власником майнових прав на споруджену будівлю.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у відзиві на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, посилаючись на ті обставини, що право власності на нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації.

Розгляд даної справи неодноразово переносився через неналежне виконання сторонами вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідачів підтримали свої позиції, викладені у письмових відзивах на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі.

У судовому засіданні 03.10.2011 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В» укладено інвестиційний договір, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»виступило замовником будівництва майнового комплексу, що складається із 5- ти окремо розташованих будівель, за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40 (Пуща Водиця) загальною площею 1358,3 кв.м., а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»- інвестором обєкту інвестування, окремо розташованої будівлі літ. «С» загальною площею 108,2 кв.м., у складі майнового комплексу, що складається із 5-ти окремо розташованих будівель, за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40 (Пуща Водиця) загальною площею 1 358,3 кв.м.

Згідно п. 2.1 договору відповідач зобовязується здійснити інвестування у будівництво обєкту будівництва власні або залучені кошти та виконати обсяг робіт, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.3. договору після завершення будівництва та прийняття обєкта будівництва в експлуатацію у власність відповідача переходить частка відповідача, при цьому позивач протягом 10 календарних днів зобовязаний передати відповідачу документи необхідні для оформлення права власності на частку відповідача, а саме документи, передбачені Положенням про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2001 року №1820, або іншим нормативно-правовим актом, що буде чинним на момент оформлення права власності.

Згідно п. 3.2. договору замовник має право на самостійне фінансування робіт, за умови, що таке фінансування у майбутньому буде компенсовано відповідачем

У п. 3.2.1. договору встановлено, що якщо відповідач не компенсував позивачу грошові кошти, витрачені останнім на спорудження обєкту будівництва, позивач отримає майнові права на обєкт нерухомості, споруджений за такі кошти. У такому випадку, право власності на обєкти інвестування визнається за позивачем у судовому порядку, відповідно до правил підсудності та підвідомчості, встановлених законодавством України.

Пунктом 4.1.1. встановлено, що відповідач зобовязаний фінансувати проектування та будівництво обєкту будівництва в обсягах та у строки, передбачені цим договором та затвердженою у встановленому порядку проектно-кошторисною документацією, фінансувати витрати по збору дозвільної документації, а також інші витрати, передбачені цим договором.

Згідно п. 6.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання цього договору відповідно до чинного законодавства України та умов визначених в цьому договорі.

Відповідно до п. 11.1 договору датою набрання чинності договору є дата його підписання сторонами.

Пунктом 11.2 договору встановлено, що цей договір припиняє свою дію після повного виконання сторонами своїх зобовязань за ним.

Тож, внаслідок укладання інвестиційного договору від 18.05.2010 р. між позивачем та відповідачем 1 виникли зобовязання, у яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»набуло прав та обовязків замовника будівництва, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»- інвестора відносно фінансування проектних, будівельно-монтажних та інших робіт, необхідних для спорудження обєкту будівництва.

Листом № 11 від 15.09.2010 р. позивач повідомив відповідача 1 про те, що станом на момент звернення, фінансування обєкту будівництва Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»розпочато не було, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»на підставі п. 3.2. вищезазначеного договору починає самостійне фінансування проектних та будівельних робіт із спорудження окремо розташованої будівлі літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що він отримав всі майнові права на збудований обєкт нерухомості, а саме на окремо розташовану будівлю літ. «С»площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40. Що ж до вимог до відповідача 2 позивач посилається на безпідставну відмову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві у видачі сертифікату відповідності, що, на думку позивача, є порушенням права та охоронюваних законом інтереси позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 9 Закону України “Про інвестиційну діяльність” передбачено, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є інвестиційний договір (угода).

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, внаслідок укладання інвестиційного договору від 18.05.2010 р. позивачем та відповідачем 1 виникли певні зобовязання, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» набуло прав та обовязків замовника будівництва, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»- інвестора відносно фінансування проектних, будівельно-монтажних та інших робіт, необхідних для спорудження обєкту будівництва.

Як вказувалося вище, умовами договору передбачено право замовника стосовно самостійного проведення фінансування будівництва окремо розташованої будівлі літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м., у складі майнового комплексу, що складається із 5-ти окремо розташованих будівель, за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40 (Пуща Водиця) із наступним набуттям прав на споруджене майно.

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач 1, за рахунок власних обігових коштів на наданій на підставі договору оренди від 03.10.2004 р. земельній ділянці загальною площею 3 480 кв.м. було збудовано окремо розташовану будівлю літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу що складається із 5-ти окремо розташованих будівель, розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 р., об'єкти всіх форм власності, розташовані на земельних ділянках (за окремими поштовими адресами), незалежно від того, побудовані вони за відповідно оформленими документами чи самочинно: будинки, включаючи прибудови та надбудови, громадські та виробничі будинки, господарські будівлі та споруди, а також вбудовані та окремо розташовані захисні споруди, підлягають технічній інвентаризації.

З матеріалів справи вбачається, що на замовлення позивача Комунальним підприємством “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна” проведено технічну інвентаризацію обєкту будівництва та складено технічний паспорт станом на 14.01.2009 р., у якому наведено опис основних конструктивних елементів нерухомого майна (фундаменту, стін, покрівлі, перекриттів, підлоги, сходів), інженерного обладнання (електрики, водопроводу, каналізації), визначено площу, висоту, обєм обєкту.

Крім того, на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз»було проведено експертне будівельно-технічне дослідження нежилих приміщень розташованих за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40, про що складено висновок № 0701 від 02.03.2011 р.

Згідно вищезазначеного висновку нежилі будівлі під літ. «Е», «Ж», «С», що знаходяться по вул. Гамарника, 40 в м. Києві відповідають вимогам ДБН і пожежної безпеки чинним в галузі будівництва станом на момент складання висновку по наступним показникам: загальним даним, характеристикою конструктивних елементів, технічному стану та будівельної готовності: наявності інженерних комунікацій.

Враховуючи добрий технічний стан нежитлових будівель під літ. «Е», «Ж», «С», що знаходяться по вул. Гамарника, 40 в м. Києві, який не загрожує їх безпечній експлуатації та 100% будівельну готовність, Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежний інститут судових експертиз»зробило висновок, що зазначені будівлі придатні до експлуатації за призначенням станом на момент складання висновку.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги той факт, що висновок № 0701 від 02.03.2011р. складений експертом Шильцовою К.М., яка відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 від 26.06.2007 р. Міністерства юстиції України має кваліфікацію, в тому числі, за спеціальністю 10.6 “Дослідження обєктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів”, належними методами та з використанням відповідної нормативної та будівельно-технічної літератури, суд приймає до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження як належний доказ відповідності спірного майна будівельним нормам.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Як зазначалось вище відповідно до п.3.2 інвестиційного договору від 18.05.2010 р. замовник має право на самостійне фінансування робіт, визначених у п.3.1 цього договору. Одночасно, пунктом 3.2.1 укладеного договору передбачено, що у випадку якщо інвестором не буде проведено замовнику компенсації грошових коштів, витрачених останнім на спорудження обєкту будівництва, замовник отримує майнові права на обєкт нерухомості, споруджений за такі кошти.

Як стверджує позивач та підтверджує відповідач 1 у відзиві, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В»не виконало зобовязань за договором інвестування від 18.05.2010 р., а саме не здійснило інвестування будівництва нежитлового приміщення літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40 та не компенсовано замовнику витрат на спорудження спірного майна.

Таким чином, враховуючи той факт, що позивачем фактично за власні кошти булу проведені необхідні роботи по будівництву нерухомого майна, беручи до уваги відповідність збудованої будівлі будівельним нормам та правилам, а також враховуючи зміст положень укладеного інвестиційного договору від 18.05.2010 р., суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»набуло право власності на нежитлове приміщення літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позов в частині вимог про зобовязання відповідача 2 видати сертифікат відповідності збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом обєкт: майновий комплекс рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку за адресою: вул. Гамарника, 40 у м. Києві, загальною площею 1358,3 кв.м., з якої: - будинок відпочинку літ. «Е»373,3 кв.м., гараж літ. «Ж»334,3 кв.м., будинок відпочинку літ. «С»108,2 кв.м., будинок відпочинку літ. «У»267,9 кв.м., будинок відпочинку літ. «Ф»274, 6 кв.м. правомірними та такими, що підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно із ст. 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Відповідно до ст. 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації шляхом видачі інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Форма акта готовності об'єкта до експлуатації, форма сертифіката, порядок його видачі, розмір та порядок внесення плати за видачу сертифіката визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 18 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, який затверджено постановою № 461 від 13.04.2011 р. Кабінету Міністрів України, замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації.

З матеріалів справи вбачається, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»була подана та зареєстрована Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 11.03.11 р. за вхідним номером 7/26-2330.

Згідно п.12 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, який затверджено постановою № 923 від 08.10.2008 р. Кабінету Міністрів України, яка діяла на момент подачі заяви про видачу сертифікату, за результатами розгляду заяви з документами, що додаються до неї, та підсумкової перевірки інспекція протягом двох робочих днів приймає рішення про видачу сертифіката відповідності або відмову.

Одночасно, п. 14 постанови № 923 від 08.10.2008 р. Кабінету Міністрів України передбачено, що підставами для відмови у видачі сертифіката відповідності є:- неподання документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку; - виявлення недостовірних відомостей у поданих документах; - невідповідність закінченого будівництвом об'єкта погодженій і затвердженій проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

У разі прийняття рішення про відмову у видачі сертифіката відповідності замовникові або уповноваженій ним особі надсилається протягом двох робочих днів повідомлення про прийняте рішення з обґрунтуванням причин відмови та рекомендаціями щодо усунення виявлених порушень за формою згідно з додатком 5.

Матеріали справи свідчать, що листом №7/26-1909/11 від 24.03.2011 р. Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві було відмовлено позивачу у видачі сертифіката відповідності №275 від 17.03.2011 р.

При цьому, відповідачем 2 було зазначено, що позивачем було подано документи, що не відповідають вимогам п.п. 3,4 порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 р. № 923.

Разом з тим, всупереч вимогам п. 14 вищезазначеної постанови Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві не обґрунтовано конкретних підстав повернення: не вказано в чому саме полягає порушення, які вимоги та яких положень були недодержанні Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»при оформленні та подачі документів.

Пунктом 12 постанови № 461 від 13.04.2011 р. Кабінету Міністрів України встановлено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача 2 щодо необґрунтованої відмови позивачу у видачі свідоцтва відповідності порушують право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»та позбавляє можливості використовувати належне йому майно.

Підсумовуючи вищевикладене, враховуючи висновки суду стосовно набуття позивачем права власності та беручи до уваги необґрунтовану відмову відповідачем 2 у видачі свідоцтва про відповідність позивачеві, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання права власності нежитлового приміщення літ. «С»загальною площею 108,2 кв.м. у складі майнового комплексу розташованого за адресою м. Київ, вул. Гамарника, 40. та зобовязання відповідача 2 видати сертифікат відповідності збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом обєкт: майновий комплекс рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку за адресою: вул. Гамарника, 40 у м. Києві, загальною площею 1358,3 кв.м., з якої: - будинок відпочинку літ. «Е»373,3 кв.м., гараж літ. «Ж»334,3 кв.м., будинок відпочинку літ. «С»108,2 кв.м., будинок відпочинку літ. «У»267,9 кв.м., будинок відпочинку літ. «Ф»274, 6 кв.м. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40, код ЄДРПОУ 21624199) право власності на закінчений будівництвом обєкт: будинок відпочинку літ. «С» загальною площею 108,2 кв.м., що входять до складу майнового комплексу рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку, та розташований за адресою: м. Київ, вул. Гамарника, 40.

3. Зобовязати Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, поверх 7) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40, код ЄДРПОУ 21624199) сертифікат відповідності збудованого обєкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом обєкт: майновий комплекс рекреаційного призначення для тимчасового проживання та відпочинку за адресою: вул. Гамарника, 40 у м. Києві, загальною площею 1358,3 кв.м., з якої: - будинок відпочинку літ. «Е»373,3 кв.м., гараж літ. «Ж»334,3 кв.м., будинок відпочинку літ. «С» 108,2 кв.м., будинок відпочинку літ. «У»267,9 кв.м., будинок відпочинку літ. «Ф»274, 6 кв.м.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Квант-В» (14031, м. Чернігів, Новозаводський район, пров. Тюленіна, 5, код ЄДРПОУ 36339127), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, буд. 40, код ЄДРПОУ 21624199) 322, 98 (триста двадцять дві грн. 98 коп.) грн.. державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Стягнути з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд. 26, поверх 7) в доход державного бюджету 85, 00 (вісімдесят п?ять грн. 00 коп.) державного мита та 118, 00 (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Пригунова А.Б.

Повне рішення складено: 10.10.2011 р.