Рішення № 19177235, 19.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/34719.10.11 За позовомпублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист»

Довідкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

Простягнення 6698, 29 грн.

Суддя Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивачаОСОБА_1. (за дов.)

від відповідачане зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Страхова компанія «Добробут та захист»з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» 6698,29 грн. шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2011 р. порушено провадження у справі № 17/347 та призначено її до розгляду на 19.10.2011 р.

Через канцелярію господарського суду міста Києва відповідач подав відзив на позов, у якому не заперечує поти позову.

Відповідач повноважних представників для участі в судовому засіданні не направив, про причини їх неявки на виклик суду не повідомив.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.11.2007 р. між публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Добробут та захист» (страховиком) та ОСОБА_3 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № 26/17-0065 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству і повязані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1.

08.08.2008 р. у м. Полтаві на перехресті вул. К. Шоссе та вул. Грушевського сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля «Газ 2752-104», державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_2, та автомобіля «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3.

У результаті ДТП автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon», державний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування м. Полтави, а його власнику ОСОБА_3 було завдано матеріальної шкоди на суму 6698,29 грн., що підтверджується страховим актом № 939/11/08 від 26.11.2008 р..

Відповідно до постанови Октябрьського районного суду міста Полтави № 3а-14763/08 р. громадянина ОСОБА_2. визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, та встановлено, що ДТП відбулася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 ПДР України.

На виконання договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6698,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3596 від 28.11.2008 р..

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль «Газ 2752-104», державний номер НОМЕР_2, належить товариству з обмеженою відповідальністю «Фарммедтех»та застрахований у відповідача за полісом обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів № ВА/3480013, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2.3 полісу франшиза становить 0%.

Позивачем на адресу відповідача була направлена заява на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вищевказаним полісом. Проте, страхова виплата не була виплачена позивачу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 6698,29 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування»страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 6698,29 грн. з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 75, код 00034186) на користь публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Добробут та захист» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1, код 31571133) 6698 (шість тисяч шістсот девяносто вісім) грн. 29 коп. шкоди, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяО.Г. Удалова

Рішення підписано 27.10.2011 р.