Рішення № 19177045, 18.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/297

18.10.11

За позовом Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” Автономної Республіки Крим

до Державного агентства резерву України

про стягнення боргу, ціна позову 1980083,13 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Брагін О.В.,

від відповідача Глузманова М.П.

СУТЬ СПОРУ :

у жовтні 2011 року Публічне акціонерне товариство “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 538 “Про вдосконалення систем розрахунків за споживання природного газу” та договору схову № 272 від 27 червня 1997 р. укладеного між ним як правонаступником Державного виробничого підприємства “Чорноморнафтогаз” та відповідачем, останній передав, а він прийняв на відповідальне зберігання природний газ.

Протягом 2009 року у нього на зберіганні знаходилося 137505,773 тис. м3 природного газу, який належав відповідачу.

Ним були понесені витрати на зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву протягом цього року у розмірі 1980083,13 грн.

Всупереч умов договору зберігання відповідач не відшкодував понесені ним витрати, заборгувавши 1980083,13 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, а також понесені ним по справі судові витати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність заявлених вимог, оскільки між ними договірні відносини з приводу зберігання указаного обсягу газу відсутні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що між сторонами по справі в особі їх попередників відповідно до вимог ст. 154 ЦК УРСР, ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” шляхом прийняття до виконання замовлення укладено договір схову (зберігання) природного газу державного резерву, відповідно до умов якого позивач зобов’язався зберігати у підземних сховищах переданий йому відповідачем природний газ в обсязі 137505,773 тис. м3, а останній –відшкодувати витрати позивача по зберіганню указаного обсягу природного газу. Строк виконання відповідачем зобов’язання з відшкодування витрат на зберігання договором не встановлений.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, рішеннями господарського суду м. Києва від 29 квітня 2004 р. у справі № 5/17, 9 жовтня 2006 р. у справі № 44/385, 22 січня 2008 р. у справі № 15/446, 10 червня 2008 р. у справі 37/189, 2 лютого 2011 р. у справі № 14/179-32/105 між тими ж сторонами.

Доводи відповідача щодо відсутності договірних відносин з позивачем суперечать наявним доказам та встановленим у справі обставинам, тому є безпідставними.

Таким чином, між сторонами по справі виникли правовідносини по зберіганню матеріальних цінностей державного матеріального резерву, врегульовані гл. 66 ЦК України, Законом України “Про державний матеріальний резерв”.

Відповідно до умов договору позивач протягом 2009 року зберігав у себе матеріальні цінності державного матеріального резерву та поніс витрати на їх зберігання в розмірі 1980083,13 грн.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи інвентаризаційними відомостями товарно-матеріальний цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, від 1 січня 2009 р. та 1 січня 2010 р., поданим позивачем розрахунком заборгованості. Доказів, які б спростовували розмір понесених позивачем витрат на зберігання матеріальних цінностей в указаному розмірі, суду не надано.

Згідно з вимогами ч. 3. ст. 947 ЦК України при безоплатному зберіганні поклажодавець зобов’язаний відшкодувати зберігачеві здійснені ним витрати на зберігання речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України “Про державний матеріальний резерв” відшкодування витрат підприємствам, установам і організаціям, що виконують відповідальне зберігання провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 р. N 532 “Про порядок відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву” передбачено Державному комітетові з державного матеріального резерву спрямовувати на відшкодування витрат відповідальних зберігачів матеріальних цінностей державного резерву кошти, одержувані як плату (відсотки) за запозичення товарно-матеріальних цінностей.

У п. 7 Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов'язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого вищезгаданою постановою Кабінету Міністрів України передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних із зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, здійснюється виключно на підставі договору, укладеного між Держкомрезервом та відповідальним зберігачем за встановленою формою за рахунок асигнувань державного бюджету та інших джерел, визначених законодавством.

Таким чином, фінансування витрат підприємств-зберігачів здійснюється як з державного бюджету, так і з інших джерел.

Розрахунки витрат на зберігання обґрунтовано проведені позивачем відповідно до тарифів, встановлених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 545 від 11 червня 2003 р., згідно з якою їх розмір становить 14,40 грн. з ПДВ за 1000 м3 газу. Визначення суми витрат у такий спосіб відповідає вимогам Порядку відшкодування підприємствам, установам та організаціям витрат, пов’язаних з відповідальним зберіганням матеріальних цінностей державного резерву, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 532 від 12 квітня 2002 р., тому доводи відповідача з цього приводу є необгрунтованими.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач у семиденний строк з дня пред’явлення йому вимоги № 11-1931 від 27 травня 2011 р. оплату за договором не провів, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 530, 622 ЦК України підлягає стягненню 1980083,13 грн. боргу.

Оскільки позов задоволено, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” Автономної Республіки Крим задовольнити.

Стягнути з Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28, код 00034016) на користь Публічного акціонерного товариства “Державне акціонерне товариство “Чорноморнафтогаз” (95000, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, пр-т Кірова/Совнаркомовський, 52/1, код 00153117) 1980083,13 грн. боргу, 19800,83 грн. витрат по оплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар