Рішення № 19175538, 03.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р. Справа № 5010/1868/2011-2/107

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Шувар-Продукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар", вул.Чукаріна,6, м.Львів,79070

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" вул.Промислова, 29,Івано-Франківськ,76000

про стягнення 6390,53 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 07.06.2011р.).

від відповідача: представники не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3137 від 20.09.11 про стягнення з відповідача 6390,53 грн. заборгованості, в тому числі 4608 грн. основного боргу; 1396,22 грн. інфляційних та 386,31 грн. - 3% річних.

Позивач подав суду акт звірки взаємних розрахунків станом на 03.11.2011р., з врахуванням якого просив стягнути 4528 грн. основного боргу; 1396,22 грн. інфляційних та 386,31 грн. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог посилався на невиконання відповідачем умов договору поставки від 01.07.08.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 21.09.11 та від 11.10.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,40).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки без номера від 01.07.08. У видаткових накладних від 27.08.08, 16.09.08 та 08.11.08 (а.с.18,21,24), на підставі яких здійснювалась поставка, відсутні посилання на вказаний договір, натомість містяться посилання на договори №ДГ-0000091 від 01.07.08 та №ДГ-0000073 від 01.07.08, які в матеріалах справи відсутні, а тому поставка була позадоговірною .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових та товаро-транспортних накладних (а.с.18,19,21,22,24) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 13608 грн., за який відповідач розрахувався частково в сумі 9000 грн., в зв"язку з чим позивач просив стягнути 4608 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату, якою являється вимога №11-15 від 10.10.11 (а.с.34), яка направлена відповідачу 10.10.11 (а.с.35).

Слід зазначити, що позивач в позовній заяві просив стягнути 4608 грн., однак згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 03.11.2011р. заборгованість відповідача становить 4528 грн., яка і підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 4528 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення. В стягненні 80 грн. основного боргу належить відмовити.

В стягненні 1396,22 грн. інфляційних та 386,31 грн. - 3% річних слід відмовити, оскільки вони нараховані за період, як вбачається з розрахунків в позовній заяві (а.с.5), коли зобов"язання по оплаті ще не виникло (вимога №11-15 від 10.10.11).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 72,27 грн. державного мита та 167,23 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 612, 614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Дочірнього підприємства "Шувар-Продукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" про стягнення 6390,53 грн. заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Фаворит" (вул.Промислова, 29,Івано-Франківськ,76000, код 31524633) на користь Дочірнього підприємства "Шувар-Продукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Шувар" (вул.Чукаріна,6, м.Львів,79070, код 30337873) 4528 (чотири тисячі п"ятсот двадцять вісім) грн. 00 коп. основного боргу, 72 (сімдесят дві) грн. 27 коп. витрат по сплаті державного мита та 167 (сто шістдесят сім) грн. 23 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 07.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 07.11.11