Рішення № 19175521, 03.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2011 р.

Справа № 5010/1922/2011-2/109

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, пров. Нестеровський, 7/9, м. Київ-53, 04053

до відповідача: Закритого акціонерного товариства "Зірниця" вул. Польова, 5, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №2786 від 29.04.2009р. в сумі 21 500,00 грн.

представники сторін: не з"явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3224 від 27.09.11 про стягнення з відповідача 21 500,00 грн. за поставлений товар.

Позивач в засідання суду не з"явився, направив суду клопотання вих.№361/10 від 01.11.2011р. (вх.№9164/2011-с вх від 02.11.2011р.), в якому позов підтримав в повному обсязі та просив розглянути справу за наявними в ній документами. В обгрунтування позовних вимог в позовній заяві посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №2786 від 29.04.09.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами суду від 28.09.11 та 13.10.11, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення (а.с.2,49). .

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу №2786 від 29.04.09.

Посилання позивача на Договір купівлі-продажу №2786 від 29.04.09 є безпідставними, оскільки у видаткових накладних (а.с.17-21), на підставі яких здійснювалась поставка, відсутні посилання на вказаний договір, а тому поставка була позадоговірною .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних (а.с.17-21) позивач товар, за який відповідач повністю не розрахувався, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 21500 грн. Слід зазначити, що відповідач визнав заборгованість в сумі 23000 грн, в акті зведення взаєморозрахунків за період з 01.01.10 по 31.03.10 (а.с.35), після чого ним було здійснено проплату в сумі 1500 грн.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється лист №183/06 від 14.06.10 (а.с.27), який вручений відповідачу 22.06.10 (а.с.12). тобто, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло 30.06.10.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов’язань не надав, доводи позивача не спростував.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 21500 грн. боргу за поставлений товар є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 215 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530,612,614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Закритого акціонерного товариства "Зірниця" про стягнення 21500 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Зірниця" (вул. Польова,5, м.Івано-Франківськ, 76000, код 01563068 ) на користь Спільного українсько-німецького підприємства "Марком" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (пров. Нестеровський, 7/9, м. Київ-53, 04053, код 14364757) –21500 (двадцять одну тисячу п"ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 215 (двісті п"ятнадцять) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Круглова О. М.

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 03.11.11