Рішення № 19175446, 01.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р. Справа № 5010/1925/2011-2/110 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглова О. М., при секретарі судового засідання Кошилович М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик", юридична адреса: вул. Озерянська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601, адреса для кореспонденції: вул. Петлюри, 9А, м. Івано-Франківськ, 76005

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення заборгованості в сумі 14 310,34 грн., з яких:12 344,40 грн. - основний борг; 910,61 грн. - 20 % річних; 191,22 грн. - пеня; 864,11 грн - штраф.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність № б/н від 28.07.2011р. )

від відповідача: не з'явилися.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№3227 від 28.09.11 про стягнення з відповідача 14 310,34 грн. заборгованості, в тому числі 12 344,40 грн. основного боргу; 910,61 грн. - 20 % річних, 191,22 грн. - пені та 864,11 грн - штрафу.

Позивач позовні вимоги підтримав, подав суду акти звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2011р. та станом на 25.09.2011р. В обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №164 від 03.01.11.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалою від 28.09.11 та від 13.10.11, які направлялись за його місцезнаходженням згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26-27).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, хоча в даній справі судом з"ясовувалось місце реєстрації відповідача (спеціальний витяг про включення відповідача в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - а.с.26-27).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом

встановлено:

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №164 від 03.01.11. Посилання позивача на Договір поставки №164 від 03.01.11 є безпідставними, оскільки у видаткових накладних від 23.04.11, 04.05.11 та 05.05.11 (а.с.8-10), на підставі яких здійснювалась поставка, відсутні посилання на вказаний договір, натомість міститься посилання на договір №164 від 01.01.11, який в матеріалах справи відсутній, а тому поставка була позадоговірною .

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі видаткових накладних від 23.04.11, 04.05.11 та 05.05.11 (а.с.8-10) позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 12 344,40 грн., за який відповідач не розрахувався. Вказана заборгованість підтверджується актами звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2011р. та станом на 25.09.2011р., які підписані і скріплені печатками обох сторін.

Відповідно до ст. 15-16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Цивільні права і обов'язки виникають, крім угод, також внаслідок інших дій організацій (ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений (що має місце в спірному випадку) або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки в даному випадку мала місце позадоговірна поставка, зобов"язання по оплаті вказаної суми виникло у відповідача перед позивачем відповідно до ст.530 ЦК України - в семиденний термін з моменту отримання вимоги про оплату. Такою вимогою являється претензія №72 від 06.07.11 (а.с.12), яка направлена відповідачу 07.07.11 (а.с.13).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобовязань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 12 344,40 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 910,61 грн. - 20 % річних, 191,22 грн. - пені та 864,11 грн - штрафу, слід зазначити наступне:

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності.

Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі, недодержання якої тягне за собою нікчемність зазначеного правочину. Частиною 1 ст.549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Законодавством передбачено, що сплата штрафних санкцій повинна бути встановлена в договорі, тому відповідні вимоги позивача щодо стягнення таких повинні бути передбачені умовами договору та зафіксовані у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором поставки №164 від 03.01.11 (який не взятий судом до уваги) передбачено 20% річних.

Оскільки, в даному випадку мали місце позадоговірні відносини, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені, штрафу та 20% річних є безпідставними, а тому в їх задоволенні слід відмовити.

Таким чином до стягнення підлягає 12344,40 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 123,44 грн. державного мита та 203,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530,546,547,549,612,614 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 12344,40 грн. заборгованості- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (юридична адреса: вул. Озерянська, 2, м. Горлівка, Донецька область, 84601, адреса для кореспонденції: вул. Петлюри, 9А, м. Івано-Франківськ, 76005, код 35871504) 12344 (дванадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 40 коп. основного боргу, 123 (сто двадцять три) грн. 44 коп. витрат по сплаті державного мита та 203 (двісті три) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяКруглова О. М.

повне рішення складено 04.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

_помічник судді Шунтов О. М. 04.11.11