Рішення № 19175338, 31.10.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 р. Справа № 5010/1719/2011-15/93

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.

при секретарі судового засідання Червак Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4", вул. Котляревського, 8А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200,

до відповідача: Коломийської міської ради, пр. Грушевського, 1, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200,

про визнання права власності на нерухоме майно,

за участю представників сторін:

від позивача Ловас В.О. - ліквідатор, згідно ухвали від 30.07.2010 року по справі № Б-13/8-21/71, посвідчення № НОМЕР_1 від 18.01.2011 року - арбітражний керуючий,

від відповідача представники не з'явилися,

встановив:

Закрите акціонерно-пайове товариство "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4" звернулося в суд з позовною заявою до Коломийської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення (склярню), що знаходиться за адресою вул. Івана Франка, 32, м. Коломия.

Позовні вимоги мотивовані необхідністю підтвердити право власності Закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське ремонтно-будівельне управління №4" на нежитлове приміщення (склярню) загальною площею 28,4 м2, що розташована за адресою: м. Коломия, вул. Івана Франка, будинок 32.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 31.08.2011 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 14.09.2011 року.

Ухвалами суду від 14.09.2011 року та від 03.10.2011 року відкладено розгляд справи відповідно на 03.10.2011 року та на 18.10.2011 року.

Ухвалою суду від 18.10.2011 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 31.10.2011 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 31.10.2011 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що з метою здійснення оцінки та реалізації майна у ліквідаційній процедурі необхідно підтвердити право власності Закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4" на нежитлове приміщення (склярню) загальною площею 28,4 м2, за адресою: м. Коломия, вул. Івана Франка, 32.

Представник відповідача, в судове засідання 31.10.2011 року, повторно не з"явиися, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи ухвалами суду.

Згідно відзиву на позовну заяву вх. № 8135 від 03.10.2011 року, відповідач не заперечує проти задоволення позову, оскільки вважає, що нежитлове приміщення (склярня) загальною площею 28,4 м2, за адресою: м. Коломия, вул. Івана Франка, 32, не відноситься до комунальної власності територіальної громади міста Коломиї в особі Коломийської міської ради.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні та невиконання вимог ухвал суду, від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин та у відповідності до ст. 75 ГПК України, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно рішення районної комісії у справах кооперативів, малих і спільних підприємств від 19.04.1994 року № 9 комісія прийняла рішення про перереєстрацію статуту Коломийського кооперативного ремонтно-будівельного управління № 4 в статут закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське РБУ-4". Статут ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" був зареєстрований розпорядженням представника президента у Коломийському районі, і є чинним правовстановлюючим документом товариства на даний час.

Згідно п. 1.2 Статуту закрите акціонерно-пайове товариство "Коломийське РБУ-4" є правонаступником Коломийського кооперативного ремонтно-будівельного управління № 4. Відповідно до п. 1.4 статуту товариство у своїй діяльності керується своїм Статутом, діючим законодавством України.

Згідно п. 2.2 Статуту товариства засновником товариства виступає трудовий колектив підприємства, а згідно п. 3.1 статуту ЗАПТ "Коломийське РБУ-4" є юридичною особою.

Відповідно до постанови господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2006 року у справі № Б-13/8 Закрите акціонерно-пайове товариство "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4", м. Коломия, вул. Котляревського, 8А визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представників сторін, під час здійснення процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедури встановлено, що на балансі підприємства позивача рахується об"єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення (склярня) загальною площею 28,4 м2, що розташоване за адресою: м. Коломия, вул. Івана Франка, 32.

Факт наявності вказаного майна підтверджується випискою з головної книги за 2005 рік.

Відповідно до норми ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб. Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлення в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. В ході проведення ліквідаційної процедури ліквідатором встановлено, що при проведенні інвентаризації майна боржника виявлено на балансі Закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4" приміщення склярні, згідно Відомості нарахування зносу за 2005 рік.

Включення спірного майна до складу ліквідаційної маси підтверджується Інвентаризаційним описом № 1 від 01.08.2008 року та Актом інвентаризації основних засобів від 24.10.2011 року.

Однак на даний час у позивача відсутня кошторисна та проектна документація, яка підтверджує його право власності на нежитлове приміщення (склярню) загальною площею 28,4 м2, за адресою: м. Коломия, вул. Івана Франка, 32.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема бути визнання права. В силу норми ст. 261 Цивільного кодексу України право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

У відповідності до ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 392 ЦК України власник може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає іззакону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 392 ЦК України захист прав власника здійснюється шляхом подання ним позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Водночас, власник індивідуально-визначеної речі може звернутися до суду із позовом про визнання права власності з метою усунення невизначеності відносин права власності щодо індивідуально-визначеного майна, або отримання документа, що засвідчує його право власності. У цьому разі шляхом звернення до суду вимагається підтвердити наявність у позивача права власності на відповідне майно, оскільки відсутність документа, що засвідчує право власності на майно, заважає власнику володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 15, 16, 104, 321, 328, 392 Цивільного кодексу України, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Закритого акціонерно-пайового товариства "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4" до Коломийської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно задоволити.

Визнати за Закритим акціонерно-пайовим товариством "Коломийське ремонтно-будівельне управління № 4", вул. Котляревського, 8А, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, (ідентифікаційний код 03059407) право власності на нежитлове приміщення (склярню), загальною площею 28,4 м2, по вул. Івана Франка, 32 у м. Коломия.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Деделюк Б. В.

Повне рішення складено 04.11.11

Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Козло П. М. 04.11.11