Рішення № 19175301, 01.11.2011, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2011 р.

Справа № 5010/1626/2011-П-21/66

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровська І. М. , при секретарі судового засідання Микитин Р. Р., за участю представника позивача- Левчук та прокурора Костів Р.Я

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківського транспортного прокурора, пл. Привокзальна, м. Івано-Франківськ, 76001,

в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України м. Київ, вул. Тверська, 5,

Державного територіального-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" 79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, код. ЄДРПОУ 01059900

в особі її відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ", вул. Привокзальна, 1, м. Івано-Франківськ, 76001, код ЄДРПОУ 04818861.

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 04054346

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про визнання за державою в особі Міністерства інфраструктури України права державної власності на нежитлову будівлю (сигнальний пост №3), що розташована у м. Івано-Франківську по вул. Привокзальна,1 та знаходиться у повному господарському віданні Державного територіально- галузевого об"єднання "Львівська залізниця", стягнення судових витрат.

Встановив, що Івано-Франківський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України, Державного територіального-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі її відокремленого підрозділу "Станція Івано-Франківськ" звернувся з позовом до відповідача: Івано-Франківської міської ради про визнання за державою в особі Міністерства інфраструктури України права державної власності на нежитлову будівлю (сигнальний пост №3), що розташована у м. Івано-Франківську по вул. Привокзальна,1 та знаходиться у повному господарському віданні Державного територіально- галузевого об"єднання "Львівська залізниця", стягнення судових витрат.

В судовому засіданні 28.10.11 оголошувалася перерва до 01.11.11.

Прокурор та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі. В обгрунтування позову зазначили, що відокремлений підрозділ "Станція Івано-Франківськ" Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця", на балансі якого перебуває службово-технічна будівля - сигнальний пост№3, що знаходиться по вул.Привокзальній,1 у м.Івано-Франківську звернувся 20.06.11. до виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про проведення державної реєстрації права власності на вищевказану будівлю, яка збудована на земельній ділянці в смузі відведення залізниці на праві постійного користування землею(державний акт серії ЯЯ №132664 від 2.11.10р.) та введена в експлуатацію у 1945році. Проте, листом №2177/01-16/39 від 11.07.2011 Івано-Франківською міською радою було відмовлено в оформленні права власності на вказану будівлю з підстав відсутності документа, що засвідчує відповідність закінченого будівництва об"єкта проектній документації, що на думку позивача, порушує вимоги ЗУ "Про управління об"єктами державної власності", оскільки Державно-територіальне галузеве об"єднання "Львівська залізниця", яка заснована на державній власності, входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, яке є центральним органом виконавчої влади та здійснює повноваження власника майна відповідно до вказаного вище Закону.За таких обставин, позивач просить суд позов задоволити та визнати за державою в особі Міністерства інфраструктури України право державної власності на нежитлову будівлю (сигнальний пост №3), що розташована у м. Івано-Франківську по вул.Привокзальна,1.

Відповідач, щодо позову заперечує, при цьому вказав, що при зверненні про реєстрацію права власності позивачем не було подано всіх документів, які визначені Тимчасовим положенням про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, що передбачені п.8.1вищевказаного Положення в зв"язку з чим останньому і відмовлено в реєстрації права власності. А також, посилається на те, що рішенням ХХХІХ сесії Івано-Франківської міської ради п"ятого демократичного скликання від 25.02.09 позивачу надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 17,5107га для обслуговування будівель і споруд залізниці в м.Івано-Франківську та при цьому Івано-Франківька міська рада окремо не вирішувала питання за зверненням позивача про надання останньому в користування земельної ділянки із цільовим призначенням, що передбачає можливість будівництва на ній будівель і споруд, а тому будь-яке будівництво на цій земельній ділянці забороняється. Просить суд в позові відмовити.

Представник третьої осби без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання не з"явився, причи ни неявки суду не повідомив.Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду від 12.10.11.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані усправі докази, надавши їм правову оцінку , суд прийшов до висновку, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з положень ст.392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності не тільки якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, але й у разі відсутності документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п.8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтв про право власності органами місцевого самоврядування - юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об"єктів нерухомого майна їх засновниками.

Як свідчать обставини справи, спірний об"єкт нерухомого майна входить до інфраструктури залізниці на підставі наказу Фонду державного майна України №254 від 03.12.1991р., відповідно до якого залізниці передано в повне господарське відання державне майно згідно Установчої угоди від 24.10.1991р.; об"єкт використовується за призначенням, виключно для потреб залізниці, що обумовлено завданням відокремленого підрозділу “Станція Івано-Франківськ” Державного територіально –галузевого об’єднання "Львівська залізниця" і відображений на його балансі, що підтверджується інвентарною карткою (інвентарний номер 01000418); об"єкт знаходиться на земельній ділянці в смузі відведення залізниці, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ЯЯ №132664 від 24.11.10р. Відокремлений підрозділ “Станція Івано-Франківськ” здійснює утримання, ремонт вищевказаної будівлі. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що за зверненням балансоутримувача Івано-Франківським ОБТІ виготовлено технічний паспорт на вказаний об’єкт нерухомості.

З пункту 4 статуту ДТГО “Львівська залізниця”, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України №413 від 03.05.2006 року, випливає, що майно залізниці становлять виробничі та невиробничі фонди, а також цінності, вартість яких відображена у балансі залізниці. Майно залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського віддання. Джерелами формування майна залізниці є в тому числі

власні капітальні вкладання та майно відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниці.

Частиною 5 статті 3 Закону України, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно –правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Згідно пункту 1.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року №7/5 обов’язковій реєстрації прав підлягає, зокрема, право власності на нерухоме майно держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Статтею 326 ЦК України, передбачено, що до державної власності відноситься майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави право власності здійснюють органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватись іншими суб’єктами.

Положенням ст.1 Закону України “Про управління об’єктами державної власності” визначено, що управління об’єктами державної власності полягає у здійсненні Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органи, іншими суб’єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об’єктів, пов’язаних з володінням, користуванням і розпорядженням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Стаття 9 Закону України “Про транспорт” визначає, що транспортні засоби, споруди, фінансові ресурси, устаткування транспорту, шляхи сполучення, закріплені за підприємствами, об’єднаннями, установами та організаціями Міністерства транспорту України, є загальнодержавною власністю і належить до єдиної транспортної системи.

Відповідно до ст.5 Закону України “Про залізничний транспорт” майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю.

Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах визначених цим кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського віддання(ч.2 ст.73 Господарського кодексу України).

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб’єкта підприємництва, який володіє, користує і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником, з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у встановлених випадках. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Враховуючи, що листом від 23.03.1999 року №12/5-126 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України роз’яснено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів було передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року №449. По об’єктах, що збудовані до 05.08.1992 року, тобто до прийняття урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності наявність акту прийняття в експлуатацію не вимагається, а спірний об"єкт збудовано та введено в експлуатацію до 1992 р., відповідач безпідставно відмовив в реєстрації права з підстав відсутності відповідної технічної документації.

Як випливає з інформації, виданої ОКП Івано-Франківським ОБТІ (довідка № 3579/01-21від 01.11.2011) реєстрація права власності на вказану будівлю не проводилась. Будівля перебуває на балансі позивача, що підтверджується інвентаризаційним описом основних засобів.

Матеріалами справи підтверджено, що спірний об’єкт нерухомого майна збудовано та введено в експлуатацію у у 1945році, утримується і обслуговуються державним підприємством Міністерства транспорту та зв’язку України ДТГО “Львівська залізниця”. Жодних доказів у спростування зазначеного, чи в підтвердження приналежності спірного об"єкта нерухомості іншим суб’єктам, суду не надано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування( ч.2 ст.34 ГПК україни).

З пояснень сторін та поданих ними доказів суд встановив, що звернення прокурора до суду викликане необхідністю підтвердити наявність у держави в особі Міністерства інфраструктури України право власності на відповідне майно, оскільки відсутність документа, що засвідчує право власності на майно перешкоджатиме власнику володіти, користуватись, розпоряджатись своїм майном на власний розсуд.

Згідно п.8.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, оформлення права власності на об"єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтв про право власності органами місцевого самоврядування.Обов"язкова реєстрація прав власності на підставі правовстановлюючих документів визначених в Додатку №2 до даного Положення, передбачає можливість такої реєстрації на підставі рішення суду про визнання права власності на об"єкти нерухомого майна.

Таким чином, з огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.136 ГК України, ст.ст.326, 328, 392 ЦК України, ст.1 Закону України “Про управління об’єктами державної власності”, ст.9 Закону України “Про транспорт”, ст.5 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст. 3 Закону України, “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” , ст.ст.33, ч.2 ст.34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Визнати за державою в особі Міністерства інфраструктури України право державної власності на нежитлову будівлю (сигнальний пост №3), що розташована у м. Івано-Франківську по вул.Привокзальна,1 та знаходиться у повному господарському віданні Державного територіально- галузевого об"єднання "Львівська залізниця".

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 04054346 в дохід державного бюджету (отримувач: УДК в м. Івано-Франківськ, банк отримувача: ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, р/р 31113095700002, код ЄДРПОУ 20568100, код платежу 22090200) - 85грн. державного мита .

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код ЄДРПОУ 04054346 в дохід державного бюджету ( отримувач - УДК у м. Івано-Франківську, код ЄДРПОУ отримувача - 20568100, р/р 31212264700002, банк - ГУДК України в Івано-Франківській області, МФО 836014, код платежу 22050003) - 236 грн. витрат на інформаійно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Скапровська І. М.

Повне рішення складено 01.11.11 Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"

______ Скапровська І. М. 01.11.11