Рішення № 19174789, 10.11.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

10 листопада 2011 р. Справа 7/156/2011/5003

за позовом: Державного підприємства "Укрриба", м.Київ <адреса позивача >

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство", смт. Дашів, Іллінецький р-н., Вінницька область

позов на суму 15271,47 грн

Головуючий суддя Банасько О.О.

Cекретар судового засідання Ольхова Т.О.

Представники

позивача: не з'явився.

відповідача: Баранець П.М. - директор Сільськогосподарського ТОВ "Дашівське рибоводне господарство", паспорт серія НОМЕР_1 виданий 15.08.2000 року.

ВСТАНОВИВ :

14.10.2011 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Державного підприємства "Укрриба", м.Київдо Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство", смт. Дашів, Іллінецький р-н., Вінницька область про стягнення 15 271,47 грн..

Ухвалою від 17.10.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 7/156/2011/5003 та призначено до розгляду на 27.10.2011 року.

25.10.2011 року до господарського суду Вінницької області від представника позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи на іншу дату мотивована неможливістю присутності представника в судовому засіданні в зв'язку з великим завантаженням юридичного відділу.

Ухвалою суду від 27.10.2011 року в зв'язку з неявкою представників сторін, неподанням сторонами витребуваних судом доказів розгляд справи відкладено до 10.11.2011 року.

10.11.2011 року через канцелярію суду відповідачем подано клопотання в якому останній просить суд припинити провадження в зв'язку з погашенням заборгованості в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з'явився та не надав документів, причин неявки суд не повідомив.

При цьому слід зауважити, що ухвалу від 27.10.2011 року як і від 17.10.2011 року позивачу надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою вказаною в позовній заяві (вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050).

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам.

Як вбачається із матеріалів справи на момент проведення судового засідання конверт з ухвалою від 27.10.2011 року на адресу суду не повернувся, хоча надсилався за адресою вказаною в позовній заяві і за якою відповідач отримав ухвалу від 17.10.2011 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи (а.с.30, т.1).

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що позивачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, із врахуванням вимог ч.1 ст.69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

За відсутності поданого представником відповідача відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.09.2005 року між Державним підприємством "Укрриба" (Замовник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство" (Зберігач) було укладено договір зберігання з правом користування № 21/05, відповідно п.1.1 якого Замовник передає, а Зберігач приймає згідно з актом приймання-передачі (Додаток №1) на зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди), яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба", та розташоване за адресою: Вінницька область, Іллінецький р-н: с.Дашів, с. Городок, с.Леухів, с.Желіхово, с.Слободище, с.Китайгород, с.Кантелина ; Гайсинський р-н. - с.Нараївка (а.с.10-12, т.1).

Вартість майна, що передається Зберігачу визначається на підставі даних бухгалтерського обліку і відображається в акті приймання-передачі майна, що є додатком до Договору (п.1.2 Договору).

Згідно п.п.2.1, 2.2 Договору Зберігач зобов'язувався: прийняти від Замовника майно, зазначене у п.1.1 цього Договору згідно з актом приймання-передачі; за користування майном Зберігач вносити плату щомісячно до 15 числа наступного за звітним в розмірі 4504,44 грн. з ПДВ на розрахунковий рахунок Замовника з врахуванням щомісячного індексу інфляції.

Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладення Договору оренди чи іншої цивільно-правової угоди (п.6.1 Договору).

01.09.2005 року між сторонами підписано акт приймання-передачі державного нерухомого майна згідно договору зберігання з правом використання разом з додатком в якому визначено найменування споруд, рік введення в експлуатацію, балансова вартість, експертна вартість (а.с.13-15, т.1).

В протоколі № 1 сторони зафіксували договірну ціну за зберігання з правом користування державного майна, зазначену в договорі № 21/05 від 01.09.2005 року (а.с.16, т.1).

Також між сторонами до Договору зберігання з правом користування № 21/05 від 01.09.2005 року були підписані Додаткові угоди від 01.11.2005 року, від 01.05.2006 року, від 01.07.2006 року, від 01.09.2006 року, від 01.04.2007 року (а.с.18-22, т.1).

Відповідно до Додатку № 1 до Договору від 01.09.2005 № 21/05 та додаткової угоди від 01.04.2007 року розмір щомісячної плати за користування майном сторони погодили в розмірі 2 776,97 грн. в тому числі ПДВ.

За твердженням позивача, відповідач взяті на себе зобов'язання по сплаті щомісячних платежів виконував не належним чином в зв'язку з чим розмір його заборгованості на момент звернення з позовом до суду складає 15 271,47 грн..

В підтвердження існування заборгованості відповідача у розмірі вказаному в позовній заяві позивачем надано суду картку рахунку 3610 (контрагент СТОВ "Дашівське рибоводне господарство"), обопільнопідписаний акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2011 року по 30.06.2011 року в якому сторони зафіксували заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 10329,30 грн. станом на 30.06.2011 року (а.с.24-25, т.1).

Несплата відповідачем щомісячних платежів спонукала позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору від 01.09.2005 року між ними виникли зобов'язання які регулюються параграфом 3 "Загальні положення про зберігання" глави 66 ЦК України "Зберігання".

Відповідно до ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно ч.1 ст. 942, ч.1 ст. 944 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.

Згідно ч.1 ст.946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Як вбачається із матеріалів справи позов про стягнення з відповідача 15271,47 грн. заборгованості було здано позивачем для відправки до господарського суду Вінницької області 11.10.2011 року, що вбачається із відбитку штемпеля на конверті в якому до суду надійшла позовна заява (а.с.26, т.1).

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем перераховано позивачу 20062,77 грн. - 06.10.2011 року - 10000,00 грн., 10.10.2011 року - 5069,86 грн., 27.10.2011 року - 4992,91 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 152, № 178, № 180 відповідно.

Співставлення дати подачі позовної заяви до відділення зв'язку із сумою заборгованості відповідача приводить суд до переконливого висновку про те, що позов в частині стягнення 15069,86 грн. заявлено позивачем безпідставно, оскільки вказана сума заборгованості вже була погашена відповідачем на момент звернення з даною позовною заявою до суду.

Разом з тим, суд зазначає, що залишок боргу в сумі 201,61 грн. відповідачем було погашено після порушення провадження у даній справі, а саме 27.10.2011 року згідно з платіжним дорученням № 180.

Як наголошено в п.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що між сторонами відсутній спір щодо стягнення заборгованості в сумі 2201,61 грн., а тому провадження у цій частині підлягає припиненню згідно п. 11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

На підставі наведеного вище (проведення відповідачем розрахунків) відсутні підстави для задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача в частині позовної вимоги про стягнення 201,61 грн. оскільки спір в цій частині доведено до суду з його вини відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі державного мита суд враховує припис, який міститься в абз.2 п.4.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" згідно якого якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

10.11.2011 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 49, п.11 ч.1 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. В стягненні з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство", вул. Леніна, буд. 34, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740 (ідентифікаційний код - 25506077) на користь Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050 (ідентифікаційний код - 25592421) - 15 069 грн. 86 коп. заборгованості - відмовити.

2. Провадження у справі в частині стягнення 201 грн. 61 коп. заборгованості припинити відповідно до п.11 ч.1 ст.80 ГПК України в зв'язку з відсутністю предмета спору.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дашівське рибоводне господарство", вул. Леніна, буд. 34, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740 (ідентифікаційний код - 25506077) на користь Державного підприємства "Укрриба", вул. Тургенєвська, 82-А, м. Київ, 04050 (ідентифікаційний код - 25592421) - 02 грн. 02 коп. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 03 грн. 12 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 14 листопада 2011 р.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул. Тургенєвська, 82-А, м.Київ, 04050.