Рішення № 1916752, 29.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 206

РІШЕННЯ

Іменем України

29.07.2008

Справа №2-6/8325-2008

За позовом Приватного вищого навчального закладу „Київський міжнародний університет”, м.Київ,

до відповідача Совєтської селищної ради, смт.Совєтський,

про визнання договору дійсними та визнання права власності.

Суддя Шкуро В.М.

представники:

Від позивача – Хриплива В.Ф., представник, дов. нотаріально посвідчена серії ВКО №473499 від 09.06.2008р.

Від відповідача – Решитов Е.М., спеціаліст 2 категорії, дов.№96/02-10 від 18.02.2008р.

Обставини справи: Приватний вищий навчальний заклад „Київський міжнародний університет” звернувся у господарський суд АР Крим з позовною завою до Совєтської селищної ради про визнання укладеного 10.05.2008р. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі дійсним та визнання право власності на нежитлову будівлю загальною площею 690,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АР Крим, смт.Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 23 на земельній ділянці розміром 414,7 кв.м., і складається з:

– Будинок побуту (літер А) площею 414,7 кв.м.;

– котельня (літер Б) площею 50,7 кв.м.;

– сарай (літер В) площею 19,4 кв.м.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, що дає підстави для його визнання дійсним у судовому порядку (ст.220 ЦК України).

Відповідач погоджується з підставами позову, вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, заслухав представників сторін, суд –

встановив:

10.05.2008р. між Совєтською селищною радою (продавець) та переможцем аукціону Приватним вищим навчальним закладом „Київський міжнародний університет” (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі (далі - договір, а.с. 8-9).

Згідно умов договору продавець зобов’язується передати у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти будівлю загальною площею 690,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АР Крим, смт.Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 23 на земельній ділянці розмірі 414,7 кв.м.

Пунктами 1.3 і 1.4 договору встановлено, що згідно протоколу аукціону від 07.05.2008р. (а.с.7) остаточна ціна продажу становить 500000,00 грн. Об’єкт продано за 500000,00 грн.

Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Аналіз змісту укладеного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 10.05.2008р. свідчить про досягнення сторонами погодження по всім істотним умовам, як з необхідних для даного виду договору, що передбачені главою 54 ЦК України, так і з тих, на включенні яких наполягала одна із сторін. Зокрема сторонами досягнуто згоди щодо предмету, ціни, порядку оплати та передачі майна, прав та обов’язків, відповідальності сторін тощо.

Позивачем повністю сплачена ціна об’єкту, що підтверджується представленими банківськими виписками (а.с.44-45).

Листами від 14.05.2008р. та від 16.05.2008р. (а.с. 15-16) Приватний вищий навчальний заклад „Київський міжнародний університет” повідомив відповідача про дату, місце та час нотаріального посвідчення договору, але відповідач безпідставно не направив свого повноважного представника для нотаріального посвідчення договору.

На день розгляду спору договір з вини відповідача нотаріально не посвідчений.

Це дає підстави суду для висновку про ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору, а тому заявлений позов в частині визнання дійсними договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 10.05.2008р. підлягає задоволенню.

Позовні вимоги в частині визнання права власності на придбані за договором частки об’єкту виробничого комплексу також підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частинами 3-4 ст.334 ЦК України передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

В свою чергу, згідно п.6 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №671, державна реєстрація правочинів проводиться шляхом внесення нотаріусом запису до Реєстру одночасно з його нотаріальним посвідченням.

Таким чином, неправомірна відмова однієї із сторін правочину від його нотаріального посвідчення, навіть за умови визнання такого правочину дійсним у судовому порядку, перешкоджає іншій стороні правочину (набувачу) набути право власності та таким чином не визнає його право на це майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК Українки власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 ст.16 ЦК України, частиною 2 ст.20 ГК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема це визнання наявності права.

Оскільки Совєтської селищної ради не визнає право власності Приватного вищого навчального закладу „Київський міжнародний університет” на нерухоме майно, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав останнього у судовому порядку шляхом визнання його права власності.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті держмита в розмірі 5085,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. судом відносяться на відповідача.

Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 29 липня 2008 року.

Рішення оформлене згідно зі ст.84 ГПК України і підписане 01 серпня 2008 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, 82-84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати укладений 10.05.2008р. між Совєтською селищною радою та Приватним вищим навчальним закладом „Київський міжнародний університет” договір купівлі-продажу нежитлової будівлі дійсним.

Визнати право власності Приватного вищого навчального закладу „Київський міжнародний університет” (адреса: м.Київ, вул. Львівська, 49; ідентифікаційний код в ЄДРПО України 21595240) на нежитлову будівлю загальною площею 690,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АР Крим, смт.Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 23 на земельній ділянці розмірі 414,7 кв.м., і складається з:

– Будинок побуту (літер А) площею 414,7 кв.м.;

– котельня (літер Б) площею 50,7 кв.м.;

– сарай (літер В) площею 19,4 кв.м.

Стягнути з Совєтської селищної ради (адреса: 97200, АР Крим, смт.Совєтський, вул.30 років Перемоги, 25; ідентифікаційний код в ЄДРПО України 04525863) на користь Приватного вищого навчального закладу „Київський міжнародний університет” (адреса: м.Київ, вул. Львівська, 49; ідентифікаційний код в ЄДРПО України 21595240) судові витрати по оплаті 5085,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.