Рішення № 19161609, 03.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" листопада 2011 р.Справа № 5013/1751/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора міста Олександрії Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, м. Олександрія

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, Кіровоградська область, м. Олександрія

про зобов'язання повернути земельну ділянку

за участю представників:

від прокуратури - участі не брали;

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 24.01.2011 № 12-8/06/1;

від відповідача - ОСОБА_3, довіреність від 14.10.2011 № 3530.

Прокурор міста Олександрії Кіровоградської області звернувся до господарського суду Кіровоградської області в інтересах держави в особі Олександрійської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із позовом про повернення (шляхом звільнення) самовільно зайнятої земельної ділянки площею 22,00 кв.м, розташованої по АДРЕСА_2.

У адресованому господарському суду поясненні від 31.10.2011 № 2-611 прокурором уточнено адресу земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_2.

Позивач згідно поданого пояснення від 03.11.2011 підтримав поданий прокурором в його інтересах позов та просить його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав відзив на позов від 14.10.2011, за змістом якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що павільйон за адресою АДРЕСА_2 розміщений за принципом мовчазної згоди, оскільки з моменту реєстрації 03.06.2011 заяви відповідача про розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності від 30.05.2011 минуло чотири місяці, а Олександрійською міською радою не прийнято рішення про групи малих архітектурних форм на підставі Порядку розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території м. Олександрії, який затверджено рішенням Олександрійської міської ради від 30.04.2010 № 1459 "Про Порядок розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії".

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відділом Держкомзему у місті Олександрія 18.05.2011 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 самовільно використовує земельну ділянку площею 22,0 кв.м суміжно з АДРЕСА_2 для обслуговування металевої споруди, землі житлової та громадської забудови, що є порушенням вимог статей 125, 126, 211 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.05.2011 (а.с. 10), складено акт обстеження земельної ділянки від 18.05.2011 № 4 (а.с. 11), внесено припис від 18.05.2011 № 43 про усунення порушень (а.с. 12), складено протокол про адміністративне правопорушення від 18.05.2011 № 0000021 (а.с.13), винесено постанову від 18.05.2011 № 21 про накладення адміністративного стягнення, згідно якої визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с. 14), виконано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у АДРЕСА_2 площею 0,0022 га на загальну суму 233,28 грн (а.с. 16).

Вказані документи підписані фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Як зазначає прокурор м. Олександрії, самовільне зайняття земельної ділянки без оформлення права користування нею, обмежує право Олександрійської міської ради, передбачене ст. 12 Земельного кодексу України. Порушення інтересів держави полягає в тому, що власник землі - територіальна громада міста в особі міської ради, позбавлена можливості вільно, на власний розсуд розпоряджатися вказаною земельною ділянкою та використовувати її для власних потреб, кошти за використання земельної ділянки не поповнюють місцевий бюджет, чим також завдається шкода економічним та національним інтересам держави загалом.

Так як відповідачем не усунуто в строк до 17.06.2011 порушення земельного законодавства, про що було зазначено у приписі від 18.05.2011, відповідач земельну ділянку не звільнив та продовжує її використовувати без відповідних документів, тому прокурор звернувся до суду із позовом про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 повернути (шляхом звільнення) самовільно зайняту спірну земельну ділянку.

Відповідач у наданому відзиві зазначив, що з метою виконання вимог припису від 18.05.2011, ОСОБА_1 звернулась до Олександрійської міської ради для оформлення права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2, зокрема нею 03.06.2011 подано заяву про розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності.

Відповідач також зазначає, що питання щодо розміщення та встановлення малих архітектурних форм врегульовано Порядком розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії, який затверджено рішенням Олександрійської міської ради від 30.04.2010 № 1459 "Про порядок розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії" (а.с. 40-45).

Враховуючи положення вказаного Порядку та бездіяльність Олександрійської міської ради стосовно прийняття рішення щодо розміщення групи малих архітектурних форм за адресою АДРЕСА_2, група вказаних малих архітектурних форм, вважає відповідач, розміщені за адресою АДРЕСА_2 за принципом "мовчазної згоди".

При вирішенні даного спору господарський суд виходить з наступного.

Розміщення малих архітектурних форм було регламентовано, зокрема, положеннями Порядку розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 982.

Саме відповідно до цієї постанови Кабінету Міністрів України рішенням Олександрійської міської ради від 30.04.2010 № 1459 "Про Порядок розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії" було затверджено Порядок розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії (далі - Порядок).

Поряд з тим, постанова КМУ від 26.08.2009 № 982 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 548 "Про затвердження Порядку проведення експертизи містобудівної документації".

Дана постанова набрала чинності з 06.06.2011, тобто з дня опублікування у Офіційному віснику України № 40.

Відповідач 03.06.2011 звернулася до Олександрійської міської ради із заявою про розміщення малої архітектурної форми для провадження підприємницької діяльності, до якої додала копію свідоцтва про державну реєстрацію, заяву на отримання дозволу, схему розміщення малої архітектурної форми, довідки про відсутність заборгованості (а.с. 29, 30).

Так як Олександрійською міською радою не прийнято рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та взагалі не надано відповіді на заяву, відповідач враховуючи умови Порядку, вважає, що його павільйон розміщений за принципом мовчазної згоди і взагалі її заява мала бути розглянута саме на підставі Порядку розміщення та встановлення малих архітектурних форм на території міста Олександрії, так як вона подана ще в період дії постанови КМУ від 26.08.2009 № 982, цей Порядок чинний і саме на його підставі здійснюється на сьогодні розгляд заяв суб'єктів господарювання.

Господарським судом враховано, що відповідно до пункту 4.1 вказаного Порядку, розміщення малої архітектурної форми здійснюється на підставі рішення міської ради, а для власників та користувачів земельних ділянок (за наявності державного акта на право власності на земельну ділянку, право постійного користування земельною ділянкою або договору оренди) на підставі рішення виконавчого комітету міської ради.

Пунктом 4.3 порядку визначено, що Управління приватизації, оренди майна та землі міської ради у місячний строк з дня реєстрації заяви готує документи для розгляду міською радою (виконкомом міської ради) в установленому порядку проекту рішення щодо попереднього погодження (непогодження) місця розміщення пересувної або стаціонарної малої архітектурної форми.

Згідно пункту 4.4 Порядку за умови прийняття міською радою/виконкомом рішення про попереднє погодження або відмову у погодженні розміщення пересувної або стаціонарної малої архітектурної форми управління приватизації, оренди майна та землі міської ради повідомляє заявника у тижневий термін про прийняте рішення та передає перелік документів, необхідних для прийняття рішення щодо розміщення малої архітектурної форми та укладення договору особистого строкового сервітуту (за необхідності), які повинен подати суб'єкт господарювання, а саме:

- паспорт прив'язки малої архітектурної форми (для групи - паспорт розміщення групи розташованих поряд малих архітектурних форм);

- довідка з ООДПІ про відсутність заборгованості з податків і зборів до місцевого бюджету.

Паспорт прив'язки виготовляється відповідним підприємством, яке надає платні послуги і сфері містобудування і архітектури, за угодою з суб'єктом господарювання і має погоджуватись з наступними службами: відділ архітектури управління ЖКГ міської ради, відділ Держкомзему у м. Олександрії, пожежна інспекція, санітарно-епідеміологічна служба, а також з відповідними підприємствами, установами, організаціями, що надають технічні умови та експлуатують інженерні мережі.

Згідно пункту 4.8 Порядку, міська рада (виконавчий комітет міської ради) протягом місяця, з дня реєстрації заяви з відповідними документами, приймає рішення щодо надання дозволу на розміщення пересувної або стаціонарної малої архітектурної форми та укладення договору особистого строкового сервітуту (в разі необхідності).

Пунктом 4.9 Порядку передбачено, що у разі, коли рішення щодо розміщення малої архітектурної форми не прийняте протягом місяця після подання суб'єктом господарювання документів, визначених п. 4.4 цього Порядку, вважається, що розміщення малої архітектурної форми дозволяється за принципом "мовчазної згоди".

Згідно пункту 1.3.6 Порядку принцип мовчазної згоди - принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на день проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства 18.05.2011, у відповідача було відсутнє рішення щодо надання дозволу на розміщення малої архітектурної форми.

З огляду на неподання відповідачем всіх документів, передбачених пунктом 4.4 Порядку, господарський суд не погоджується з твердженням відповідача про розміщення його павільйону станом на день вирішення спору за принципом "мовчазної згоди".

Крім того, матеріали справи містять лист управління приватизації, оренди майна та землі Олександрійської міської ради від 24.06.2011 № 6/606, адресований Державному адміністратору управління економіки міської ради, за змістом якого Управління повідомляє, що згідно протоколу № 24 засідання виконавчого комітету від 16.06.2011 питання щодо групи малих архітектурних форм по АДРЕСА_2 було знято на додаткове вивчення у зв'язку з не естетичним зовнішнім виглядом павільйонів (а.с. 74).

Згідно статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

В силу статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчуються відповідними державними актами; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідачем не надано правоустановчих документів на спірну земельну ділянку.

Крім того, відповідачем в добровільному порядку сплачено накладений адміністративний штраф у розмірі 170,00 грн та шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки у розмірі 233,38 грн (а.с. 15).

Чинною редакцією пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

За даними відділу Держкомзему у місті Олександрія від 11.10.2011 № 2614, розмежування земель державної та комунальної власності земель міста Олександрія не проведено, спірна земельна ділянка знаходяться в межах міста Олександрії, відноситься до земель житлової та громадської забудови (а.с. 66).

Таким чином, повноваження власника (особи, що розпоряджається землею) спірних земельних ділянок здійснюється Олександрійською міською радою.

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі постанова Пленуму ВГСУ № 6), відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно врахувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Ордер та інші дозвільні документи на право торгівлі, згідно пункту 3.3. Постанови Пленуму ВГСУ, надають суб'єкту господарювання право на здійснення підприємницької діяльності, зокрема, на відповідній території, земельній ділянці або у приміщенні. При цьому такий документ не надає права на відповідну земельну ділянку як частину земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування та з визначеними щодо неї правами в розумінні частини першої статті 79 ЗК України. Отже, розміщення малої архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, може свідчити про самовільне зайняттям земельної ділянки і тягнути за собою наслідки, визначені статтею 212 ЗК України.

Враховуючи викладене вище, норми Земельного кодексу України щодо можливості використання землі лише за наявності правовстановлюючих документів на неї, господарський суд приходить до висновку про самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обовязок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Крім того, враховуючи вимоги статті 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача покладаються судові витрати.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Олександрійській міській раді (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, пр. Леніна, 59, р/р 33217808800006, одержувач - місцевий бюджет м. Олександрії, код 24146085, банк одержувача УДК у Кіровоградській області, МФО 823016) шляхом звільнення самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 22,00 кв.м, розташовану по АДРЕСА_2.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито в сумі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід Державного бюджету України (отримувач УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок 31214264700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації 22050003 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах") - 236,00,00 грн витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 07.11.2011