Рішення № 19161605, 07.11.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" листопада 2011 р.Справа № 5013/1666/11 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: прокурора Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація, Кіровоградська область м. Олександрія

до малого підприємства "Неємія" німецько-українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії", Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Протопопівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Протопопівської сільської ради, Кіровоградська область, Олександрійський район, с. Протопопівка,

про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Замікула Б.С., посвідчення № 1154, старший помічник прокурора Олександрійського району (при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення присутній не був);

Кобзаренко М.О., посвідчення № 992, прокурор відділу за додержанням природоохоронного та земельного законодавства прокуратури області (при оголошенні вступної та резолютивної частин рішення присутній не був);

від позивача - участі не приймали;

від відповідача - ОСОБА_1, довіреність № 3 від 29.09.2011;

від третьої особи - участі не приймали.

Прокурором Олександрійського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Олександрійська районна державна адміністрація подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву до малого підприємства "Неємія" про зобов'язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її власнику - Олександрійській районній державній адміністрації з передачею незібраного врожаю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування.

У зв'язку з тим, що ухвалою від 19.09.2011 було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай, який росте на земельній ділянці загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та заборони відповідачеві вчиняти дії по його збиранню, а відповідачем розпочато збір урожаю, прокурором з метою захисту інтересів держави в особі Олександрійської РДА, до початку вирішення спору по суті, 05.10.2011 подано заяву від 30.09.2011 № 02-3029 про зміну предмету позову (а.с. 89).

Згідно вказаної заяви, прокурор просить доповнити пункт 1 резолютивної частини позову вимогою: "Зобов'язати МП "Неємія" відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок збору врожаю, стягнувши на користь Олександрійської районної державної адміністрації 412363,50 грн.

У письмових поясненнях від 04.11.2011 № 02-3429 прокурором зазначено, що позовні вимоги викладені у первісній редакції змінено із зобов'язання МП "Неємія" звільнити земельну ділянку загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її власнику Олександрійській районній державній адміністрації, з передачею незібраного врожаю без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування на - зобов'язання МП "Неємія" звільнити земельну ділянку загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її власнику Олександрійській районній державній адміністрації, з відшкодуванням на користь Олександрійської РДА шкоди, заподіяної незаконним збиранням врожаю, вартість якого становить 412363,5 грн.

Тобто, першочергово прокурор просив повернути земельну ділянку з незібраним урожаєм, розрахунок кількості та вартості якого наведено у позовній заяві. Однак, з огляду на збір врожаю відповідачем, прокурор з урахуванням поданих заяв, уточнив позовні вимоги та просить повернути земельну ділянку з відшкодуванням шкоди, заподіяної незаконним збиранням врожаю саме зі спірної земельної ділянки у розмірі згідно розрахунку, наведеного у позовній заяві.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що вимога про передачу незібраного врожаю, а з огляду на його збір, вимога про відшкодування його вартості нерозривно пов'язана з вимогою про повернення земельної ділянки, те, що розрахунок кількості та вартості врожаю наведено у позовній заяві, клопотання прокурора про забезпечення позову шляхом накладення арешту на врожай, який росте на земельній ділянці, відмови в задоволенні вказаного клопотання та, відповідно, вчинені відповідачем дії по збору урожаю, господарський суд приймає заяву прокурора від 30.09.2011 № 02-3029 з урахуванням письмових пояснень від 04.11.2011 № 02-429.

Позивачем подано до господарського суду пояснення від 14.10.2011 б/н (а.с. 96) та від 01.11.2011 б/н щодо поставлених в ухвалах суду від 04.10.2011 та від 20.10.2011 питань.

Так, зокрема, Олександрійська РДА повідомила, що на теперішній момент до відповідача жодних претензій майнового характеру у районної державної адміністрації немає.

Відповідно до статті 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Окрім того, Олександрійською РДА подано клопотання від 01.11.2011 б/н про проведення судового засідання без участі представника у зв'язку з великою службовою завантаженістю.

Третьою особою (Протопопівською сільською радою) подано до суду пояснення з приводу заявленого позову, згідно яких сільська рада жодних претензій майнового характеру до відповідача немає (а.с. 110).

Окрім того, третьою особою заявлено клопотання від 17.10.2011 № 517 про розгляд справи без участі її представника (а.с. 111).

Відповідач надав відзив на позов, за змістом якого позовні вимоги заперечив, посилаючись на те, що земельну ділянку він використовує на підставі тимчасового договору оренди, укладеного із Протопопівською сільською радою 25.04.2005, про що свідчить акт прийому-передачі земельної ділянки від 25.04.2005, а в силу статті 764 ЦК України, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений в договорі (а.с. 43 - 46).

В судовому засіданні 07.11.2011 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Управлінням Держкомзему у Олександрійському районі 05.08.2011 проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що МП "Неємія" самовільно використовує земельну ділянку площею 57,89 га із земель резервного фонду на території Протопопівської сільської ради, яку засіяно соняшником і кукурудзою, що є порушенням вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.

За результатами перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.08.2011 (а.с. 79, 82), внесено припис від 05.08.2011 № 16/60 про усунення порушень (а.с. 80), винесено постанову від 05.08.2011 № 16/42 про накладення адміністративного стягнення, яке вчинив директор МП "Неємія" ОСОБА_2 в сумі 850,00 грн (а.с. 81); виконано 05.08.2011 розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (за межами населеного пункту) на суму 56414,60 грн (а.с. 22); направлено повідомлення відповідачеві щодо добровільного відшкодування розміру шкоди, заподіяної земельним ресурсам у сумі 56414,60 грн (а.с. 23)

Управлінням Держкомзему у Олександрійському районі 05.09.2011 проведено повторну перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що директор МП "Неємія" не виконав припис від 05.08.2011 № 16/60, чим порушив ст. 188-5 КУпАП (а.с. 83), внесено припис від 05.09.2011 № 16/72 про усунення порушень земельного законодавства (звільнення земельної ділянки) (а.с. 84), винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 05.09.2011 № 16/50 на суму 255,00 грн (а.с. 85).

Всі вказані документи, крім розрахунку розміру шкоди, підписані директором малого підприємства "Неємія" німецько-українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії" ОСОБА_2.

Однак, згідно платіжних доручень від 11.08.2011 № 185 та від 05.09.2011 № 206 відповідачем сплачено накладені адміністративні стягнення в сумі 850,00 грн і 255,00 грн, а також згідно платіжного доручення від 18.08.2011 № 198 сплачено шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 56414,60 грн (а.с. 24, 86).

Поряд з тим відповідач вважає, що земельна ділянка зайнята ним не самовільно з огляду на існування тимчасового договору оренди земельної ділянки від 25.04.2005, укладеного між Протопопівською сільською радою та відповідачем, який, як вважає відповідач, є дійсним, оскільки він не розірваний в установленому законом порядку та згідно статті 764 ЦК України поновлений на строк, який був встановлений договором (відзив а.с. 43 - 46).

Так, дійсно між Протопопівською сільською радою та Малим підприємством "Неємія" Німецько-Українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії" 25.04.2005 укладено тимчасовий договір оренди земельної ділянки площею 63,0 га (а.с. 50, 51).

Відповідачем зазначено, що земельна ділянка площею 57,89 га, яку просить звільнити прокурор і є тою земельною ділянкою, яка передана за договором оренди.

Відповідно до пункту 4 тимчасового договору оренди договір укладено до 31.12.2005. Після закінчення строку договору орендар має право поновлення його на новий строк при умові виготовлення документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою згідно чинного законодавства. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України (в редакції станом на день укладення тимчасового договору) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції станом на день укладення тимчасового договору) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на день укладення тимчасового договору) передбачалось, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно вимог статті 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на день укладення тимчасового договору) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Управління Держкомзему у Олександрійському районі Кіровоградської області у листі від 14.10.2011 № 01-09/1487 повідомило, що розмежування земель державної та комунальної власності на території Протопопівської сільської ради не проводилось; земельна ділянка площею 57,89 га ріллі знаходиться за межами населеного пункту на території Протопопівської сільської ради; спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення; державна реєстрація договору оренди вказаної земельної ділянки не проводилась; видача державних актів на право постійного користування чи права власності на спірну земельну ділянку не проводилась; інформацією про реєстрацію тимчасового договору оренди землі від 25.04.2005 Управління Держкомзему не володіє (а.с. 94).

За повідомленою Протопопівською сільською радою інформацією від 27.10.2011 № 526, рішення про передачу в оренду відповідачу спірної земельної ділянки до укладення тимчасового договору оренди та після закінчення терміну його дії сільською радою не приймались.

Олександрійська районна державна адміністрація у листі від 17.10.2011 № 21-729/2 зазначає, що в період з 2005 року по теперішній час Протопопівській сільській раді повноваження на право розпорядження земельною ділянкою площею 57,89 га не надавалися (а.с. 103), однак в 2005 році мала місце практика укладення тимчасових договорів оренди земельних ділянок з сільськими та селищними радами (лист від 14.10.2011 б/н а.с. 96).

За положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

У пункті 24 тимчасового договору зазначено, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Згідно із ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За вимогами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

В п. 8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.09 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", зокрема, зазначено, що не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.

У пункті 2.24 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що для правильного вирішення спору про визнання недійсним договору оренди суттєве значення має з'ясування правового режиму спірної земельної ділянки та дотримання сторонами порядку передачі її в оренду згідно з вимогами статей 84, 118, 123, 124 ЗК з урахуванням необхідності у певних випадках дотримання порядку її вилучення. З огляду на це судам потрібно встановлювати наявність у відповідної ради повноважень для вирішення питання щодо затвердження проекту відведення і передачі спірної земельної ділянки в оренду, а отже й дійсність укладеного договору, що оспорюється.

Враховуючи відсутність рішень на передачу в оренду спірної земельної ділянки, відсутність державної реєстрації тимчасового договору, передачу в оренду спірної земельної ділянки неуповноваженою особою, те, що тимчасовий договір не зареєстрований в установленому порядку, господарський суд приходить до висновку про те, що він є неукладеним.

Крім того, невід'ємною частиною договору оренди землі, згідно частини 4 статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на день укладення тимчасового договору) є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

До тимчасового договору не додано всіх зазначених документів.

Безпідставними є доводи відповідача стосовно поновлення в силу статті 764 Цивільного кодексу України договору оренди на строк, який був раніше встановлений договором, якщо наймач продовжує користуватись майном після закінчення строку договору найму.

В силу статті 3 Земельного кодексу України, та пункту 2.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у ЦК України.

За відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом, спрямованим на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків сторін, а є лише невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки.

Розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 11.05.2005 № 228-р "Про надання згоди на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" МП "Неємія" надано згоду на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без права передачі земельних часток (паїв) у власність загальною площею 63,0 га ріллі із земель резервного фонду Протопопівської сільської ради строком на п'ять років.

Поряд з тим, станом на день проведення перевірки та винесення рішення, відповідачем не надано розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, матеріали знаходяться в роботі ДП "Кіровоградський інститут землеустрою" (а.с. 61).

Згідно статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (далі постанова Пленуму ВГСУ № 6), відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно врахувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Враховуючи викладене вище, норми Земельного кодексу України щодо можливості використання землі лише за наявності правовстановлюючих документів на неї, відсутність вжитих відповідачем заходів щодо оформлення права оренди земельної ділянки, добровільної сплати шкоди у розмірі 56414,60 грн, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, прийняття участі у земельних торгах на набуття права оренди земельної ділянки терміном на 10 років загальною площею 57,8917 га, тобто спірної земельної ділянки, господарський суд приходить до висновку про самовільне зайняття відповідачем спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 212 Земельного кодексу України передбачено обов'язок повернути самовільно зайняті земельні ділянки власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними та привести земельні ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку загальною площею 57,89 га ріллі, яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її власнику - Олександрійській районній державній адміністрації підлягають задоволенню.

Поряд з тим, вимога про відшкодування на користь Олександрійської РДА шкоди, заподіяної незаконним збиранням врожаю, вартість якого становить 412363,5 грн задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Необхідність відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок збору врожаю прокурор обґрунтовує тим, що згідно статті 189 ЦК України продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, одержується з речі або приноситься річчю. Продукція, плоди та доходи належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Повноваження щодо розпорядження землями за межами населеного пункту в даному випадку здійснює Олександрійська районна державна адміністрація, тому врожай, вирощений на земельній ділянці належить її власнику, тобто державі в особі Олександрійської районної державної адміністрації.

Таке розуміння змісту ст.ст. 90, 95, 212 Земельного кодексу України знайшло своє підтвердження у постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004.

В той же час дії відповідача щодо збирання врожаю із самовільно займаної земельної ділянки мають неправомірний характер, оскільки завдають майнової шкоди державі в особі Олександрійської РДА, яка має право на вказаний врожай.

Так, в абзаці 4 пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" № 7 від 16.04.2004 зазначено, що відповідно до статей 90, 95, 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки повертаються їх власникам або землекористувачам з передачею останнім незібраного врожаю без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до статті 90 ЗК України власники земельних ділянок мають право: а) продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину; б) самостійно господарювати на землі; в) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; г) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові насадження, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; ґ) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; д) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Як зазначено у статті 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Самовільно зайняті земельні ділянки, згідно статті 212 ЗК України, підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Із системного аналізу зазначених норм Земельного кодексу України вбачається, що у разі наявності незібраного врожаю на земельних ділянках, які на момент вирішення спору підлягають поверненню, повернення земельних ділянок здійснюється саме із цим врожаєм, тобто не є доречним знищення цього врожаю.

Крім того, поряд із правом власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, власники/землекористувачі мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Розмір шкоди визначається відповідно до розрахунку, зробленого територіальними органами інспекції Міністерства екології та природних ресурсів України або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами на підставі Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963.

Ця Методика, згідно пункту 1.1, спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - розмір шкоди).

Саме на підставі цієї Методики було проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

Нарахована сума коштів у розмірі 56414,60 грн сплачена відповідачем у добровільному порядку.

Крім того, статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідно довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов'язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв'язок між порушенням зобов'язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України на сторони покладено обов'язок довести належним та допустимими доказами обставини, на які вони покликаються в підтвердження своїх вимог та заперечень.

Виходячи з предмету поданого позову прокурору належало довести необхідні складові цивільного правопорушення, наслідком якого є відшкодування відповідачем збитків.

Прокурором не доведено розмір заподіяних збитків.

Так, прокурор у позові посилається на довідку, видану виконкомом Протопопівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області, згідно якої станом на 05.09.2011 засіяно 45,0 га, в т.ч. соняшник на 30,0 га, кукурудза на 15,0 га (а.с. 26).

В позові зазначено, що на іншій частині земельної ділянки врожай вже зібрано.

В акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.08.2011 не зазначено, яку площу із самовільно зайнятої земельної ділянки задіяно під вирощування кукурудзи, а яку під соняшник.

Таким чином, прокурором не доведено розмір площ, на яких здійснювалось вирощування сільськогосподарських культур.

Крім того, Управлінням агропромислового розвитку Олександрійської районної державної адміністрації у листі від 05.09.2011 № 19-526 надано інформацію щодо середньої врожайності та середньої ринкової ціни на кукурудзу та соняшник по району, згідно якої середня врожайність з 1 га кукурудзи складає - 45,1, соняшника - 25,4; середня ринкова вартість за 1 тону кукурудзи - 1590,00 грн, соняшника - 4000,00 грн (а.с. 25).

Однак, в інформації зазначено середні показники врожайності, які, до того ж, з огляду на подання інформації 05.09.2011 не можуть бути точними, так як не зібрано весь врожай.

Відтак, вимога прокурора про відшкодування на користь Олександрійської РДА шкоди, заподіяної незаконним збиранням врожаю, вартість якого становить 412363,5 грн задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 33, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Зобов'язати Мале підприємство "Неємія" Німецько-українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії" (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, село Протопопівка, вул. Колгоспна, буд. 104А, ідентифікаційний код 30448117) звільнити земельну ділянку загальною площею 57,89 га ріллі (згідно плану-схеми), яка відноситься до земель резерву на території Протопопівської сільської ради Олександрійського району та повернути її Олександрійській районній державній адміністрації (28000, Кіровоградська область, Олександрія, вул. Шевченко, 132).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Малого підприємства "Неємія" Німецько-українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії" (28034, Кіровоградська область, Олександрійськи й район, село Протопопівка, вул. Колгоспна, буд. 104А, ідентифікаційний код 30448117) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів - УДК у м. Кіровограді, банк отримувача - ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, р/р 31115095700002, код 24145329, код бюджетної класифікації 22090200) державне мито в сумі 85,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Малого підприємства "Неємія" Німецько-українського благодійного фонду "Коло друзів Неємії" (28034, Кіровогардська область, Олександрійськи й район, село Протопопівка, вул. Колгоспна, буд. 104А, ідентифікаційний код 30448117) в дохід Державного бюджету України (отримувач УДК у м. Кіровограді, банк отримувача: ГУДКУ у Кіровоградській області, рахунок 31214264700002 в ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329, код бюджетної класифікації 22050003 "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах") - 236,00,00 грн витрат на оплату послуг по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г.Кабакова

Повне рішення складено 08.11.2011