Рішення № 19161219, 21.10.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 58/39021.10.11 За позовом Городоцького комбінату комунального обслуговування сільського населення “Райсількомунгосп”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажна компанія “Нафто Газ Сервіс”

про стягнення заборгованості за договором підряду, 35380, 00 грн.

Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1, пред. за дов. б/н від 12.09.2011 р.

Від відповідача не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Городоцький комбінат комунального обслуговування сільського населення “Райсількомунгосп” звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажна компанія “Нафто Газ Сервіс” про стягнення заборгованості за договором підряду .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2011року порушено провадженн у справі № 58/390, розгляд справи призначено на 21.10. 2011 року.

У судове засідання 21.10.2011 року представник позивача з'явився.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду надав витребувані документи по справі.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення по суті справи.

В усних поясненнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 21.10.2011 року не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала Господарського суду міста Києва надсилалась на адресу відповідача, яка вказана в позовній заяві та адресу, зазначену в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.10.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

10 серпня 2010 року між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 9/08-10 (далі - договір) по встановленню дворових вводів в населеному пункті смт. Верхній Рогачик Херсонської області.

Відповідно до п. 3.2.4 договору Відповідач зобов'язався оплатити підряднику роботи в термін передбачений даним договором. Згідно із п. 2.3. договору оплата фактично виконаних підрядником робіт проводиться на протязі одного місяця після підписання актів виконаних робіт.

31 березня 2011 року між сторонами підписаний акт № 16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 25580,00 грн.

16 травня 2011 року між сторонами підписаний акт № 17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 9800,00 грн.

Дані суми заборгованості підтверджуються Актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2011р., за яким загальна заборгованість відповідача на користь позивача становить 35380,00 грн.

28 липня 2011 року на адресу Відповідача була надіслана претензія про добровільне погашення основної заборгованості в сумі 35380,00 грн. Проте, відповідач відповідь на претензію не надав, заборгованість не погасив.

Позивач зазначає, що незважаючи на належне виконання ним умов договору, відповідач своєчасно за виконані роботи не розрахувався, у звязку з чим виник борг в розмірі 35380, 00 грн.

Також позивачем надано банківську виписку по рахунку № 26001143157 від 17.10.2011 року, відповідно якої позивачу за період з 10.08.2010 року по 17.10.2011 року кошти від відповідача не надходили.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, ш;о звичайно ставляться.

Як вбачається з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, відповідно до норм чинного законодавства України, положення Договору мають обов'язкову силу для його сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правовідносини між сторонами, які виникли на підставі Договору, за своєю суттю були правовідносинами підряду на виконання робіт, а отже, до таких правовідносин підлягають застосуванню норми глави 61 Цивільного кодексу України, якими регулюються правовідносини підряду.

Частинами 1-2 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником як замовник.

Відповідно до ч. 1 ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Як передбачено статтею 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно з частиною 4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно Акту № 16 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 25580,00 грн., акту № 17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року на суму 9800,00 грн., позивачем роботи на суму 35380, 00 грн. - прийняті відповідачем, тому відповідач зобовязаний оплатити підряднику вартість виконаних ним робіт в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач вартість виконаних робіт не оплатив, розмір заборгованості не спростував і не довів належними та допустимими засобами доказування причини не оплати підрядних робіт по договору. За таких обставин суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю в розмірі 35380, 00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони та інші учасники судового процесу повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва-

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно монтажна компанія “Нафто Газ Сервіс” (04073, м. Київ, Оболонський район, провул., Куренівський, буд. 19/5; код ЄДРПОУ 36081571) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Городоцького комбінату комунального обслуговування сільського населення (32000, Хмельницька обл., Городоцький р-н, м. Городок, вул. Тичини, будинок 1А; код ЄДРПОУ 00912712) суму основного боргу у розмірі 35380 (тридцять пять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 353 (триста пятдесят три) грн. 80 коп., 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Повний текст рішення складено: 26.10.2011 року