Рішення № 19161051, 26.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.11 Справа № 32/5009/5385/11

Суддя Колодій Н.А.

За позовом Заступника прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі:

Фонду державного майна України, (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)

до відповідача - 1 Якимівської районної державної адміністрації (72503, Запорізька область, смт. Кирилівка, пр. Жовтнева, 6)

до відповідача- 2 Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (правонаступник ЗАТ лікувальних-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”(01000, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 39-41)

до відповідача - 3 Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (правонаступник ЗАТ “Приазовкурорт”), (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 12/24)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Якимівське бюро технічної інвентаризації” (72503, Запорізька область, смт. Кирилівка, вул. Молодих патріотів, буд. 17)

про визнання недійсним розпорядження № 125 від 17.03.2003 р., визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння.,

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Прокурор Марков І.Ю., пісвідчення № 80 від 11.08.2010 р.

Від позивача ОСОБА_1, довіреність№ 55 від 12.01.2011 р.

Від відповідача 1 ОСОБА_2., довіреність№ 01-07/26/2549 від 19.09.2011 р.

Від відповідача 2 ОСОБА_3 довіреність № 11-07/03 від 11.07.2011 р.

Від відповідача 3 Пономаренко В.І. директор, витяг з протоколу № 1 від 18.03.2011 р.

Від відповідача 3 ОСОБА_4, довіреність № 02/1047 від 26.07.2011 р.

Від третьої особи ОСОБА_5., довіреність № 549 від 28.03.2011 р.

Суть спору:

До господарського суду Запорізької області заступником прокурора Запорізької області подано позов в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до відповідачів: Якимівської районної державної адміністрації, Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та до Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт”, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Якимівське бюро технічної інвентаризації” з вимогами про: 1) визнання недійсним та скасування розпорядження Якимівської районної державної адміністрації № 125 від 17.03.2003 р. “Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт” санаторію “Кирилівка”; 2) визнання права власності за державою України в особі Фонду державного майна України на комплекс будівель і споруд, філії ПАТ “Приазовкурорт” санаторій “Кирилівка”, загальною вартістю 2691715 грн., що розташований за адресою: АДРЕСА_1; 3) витребування із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” спірного комплексу будівель і споруд та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать про отримання учасниками судового процесу направленої на їх адреси поштової кореспонденції. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про час і місце судового засідання.

Ухвалою суду від 08.09.2011 р. порушено провадження у справі № 32/5009/5385/11, судове засідання призначено на 20.09.2011 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 20.09.2011 р., у звязку з неявкою в судове засідання представника відповідача 2 та клопотання відповідачів 2, 3 про відкладення судового засідання, розгляд справи було відкладено на 26.09.2011 р.

За клопотанням (вих. № 05/1-2443-11 від 19.09.2011 р.) прокурора про уточнення позовних вимог, ухвалою суду від 20.09.2011 р., відповідно ст. 22 ГПК України були прийняті до розгляду наступні позовні вимоги:

1)визнати недійсним та скасувати розпорядження Якимівської районної державної адміністрації № 125 від 17.03.2003 р. “Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт”, санаторій “Кирилівка”;

2)визнати право власності за державою України в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторію “Кирилівка”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолі- кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Робоча їдальня, 1,1З, З1, 363,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3,53,3 кв.м., корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м., Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № 41Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Літній кінотеатр, 1Ш, 1530,9 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11; Будинок-контора, 1Е, 97,9 кв.м.).

3)витребувати із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” спірний комплекс будівель і споруд та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

В судовому засіданні 26.09.2011 р. прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, які ґрунтуються на нормах ст. ст. 16, 21, 328, 393 Цивільного кодексу України, ст. ст. 19, 121, 124, 125 Конституції України. Позов обґрунтовано тими обставинами, що спірне майно було передано на виконання Постанови Ради Міністрів УРСР від 23.04.1960 р. № 606 “Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоровя УРСР” у відання Українській республіканський раді профспілок, Згідно ст. 86 ЦК Української РСР, відання передбачає право останнього лише на володіння та користування державним майном, і виключає можливість розпоряджатися ним. У звязку з цим передача відповідачем-2 спірного майна у власність відповідача-3 як внесок до статутного фонду його товариства є неправомірною, оскільки фактично є відчуженням. Прийняття Якимівською районною державною адміністрацією рішення про оформлення права власності на обєкти нерухомого майна за ПАТ “Приазовкурорт” є незаконним, виходить за межі компетенції цього органу та завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідач 1 проти позову не заперечив. Вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачі 2, 3 позов не визнали, вважають вимоги прокурора необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзивах (відзиви долучені до матеріалів справи).

Відповідач 2 в судовому засіданні надав клопотання про залучення в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ТОВ “Онікс”, ОСОБА_7, Приватне ремонтно-механічне підприємство “РМП -вид”, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ТОВ “БиоБум”, ОСОБА_11, мотивуючи тим, що прийняте рішення може порушити майнові права набувачів нерухомого майна внаслідок договорів купівлі-продажу.

Клопотання про залучення третіх осіб, судом залишено без задоволення.

Згідно 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Аналіз наданих суду договорів купівлі продажу нерухомого майна свідчить про те, що в перелік зазначеного прокурором спірного майна входить також і майно, яке вже продано відповідачем -3 за цими договорами. Оскільки прокурором заявлені вимоги про визнання права власності на спірне майно та витребування його з чужого незаконного володіння на користь держави, то відповідно особи, які набули спірне майно за договорами купівлі-продажу, повинні мати статус відповідачів за такими вимогами, оскільки майно знаходиться у їх володінні. Крім того, як вбачається з наданих в судовому засіданні договорів купівлі-продажу частини комплексу, однією із сторін є ЗАТ “Приазовкурорт” а іншими сторонами договорів є фізичні особи: ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11. Фізичні особи не можуть бути стороною в господарському процесі, а тому спір за їх участю не підлягає розгляду в господарських судах України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство “Якимівське бюро технічної інвентаризації” позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Крім того, 15.09.2010 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява заступника прокурора про забезпечення позову у справі № 32/5009/5385/11 з вимогою заборонити приватному акціонерному товариству “Приазовкурорт” та іншим особам вчиняти певні дії, а саме: відчужувати нерухоме майно санаторію “Кирилівка” в цілому та окремими обєктами, зокрема: Корпус № 2, 2Б1, 859 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводол і кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620.1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Робоча їдальня, 1,1З, З1, 363,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м.; Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № Т, 54,7 кв.м.; ЗТМ, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Кательня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Літній кінотеатр, 1Ш, 1530,9 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, П; Будинок-контора, 1Е, 97,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування клопотання позивач вказує, що обєкти нерухомості, на які було оформлено право власності спірним рішенням за приватним акціонерним товариством “Приазовкурорт” неодноразово відчужувались. ПАТ “Приазовкурорт” продовжить реалізацію зазначеного спірного майна, що зробить неможливим виконання рішення господарського суду та звязку з цим завдасть шкоди економічним інтересам держави.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п.8 Розясненням ВАСУ “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” № 02-5/611 від 23.08.1994 р., приймаючи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визнати чи які саме дії забороняється вчиняти.

Вищевказаний захід забезпечення позову є співрозмірним із заявленими прокурором позовними вимогами. Зазначений захід спроможний забезпечити обєктивний розгляд даного спору. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до значного утруднення або навіть неможливості виконання судового рішення.

З цих підстав клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

За клопотанням сторін судове засідання велось із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 26.09.2011 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно Постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров'я УРСР", Міністерство охорони здоров'я мало передати Українській республіканській раді профспілок з метою подальшого поліпшення організації відпочинку і санаторно-курортного обслуговування трудящих і підвищення ролі профспілок курортні установи, санаторії, будинки відпочинку та таке інше.

Згідно пункту 2 вказаної постанови, передача у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснювалася безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками станом на 1 січня 1960 року, а також з асигнуваннями на їх утримання, планами з праці, фондами персональних надбавок, капіталовкладеннями, фондами на всі види матеріалів і лімітами на проектування за планом на 1960 рік, невикористаними централізованими коштами курортного збору і амортизаційного фонду та іншими коштами по балансу на 1 січня 1960 року.

Рішенням виконавчого комітету Ленінської районної ради м. Києва № 1971 від 23.12.1991 р. зареєстровано ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", що створене на підставі майна його засновників - Федерації професійних спілок України та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. З 05.05.2011р правонаступником ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" є Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Згідно акту прийому-передачі майна від 24 січня 1992 року Федерація незалежних профспілок України передала у власність Акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" Санаторій “Кирилівка”.

20 червня 2002 р. Рішенням загальних зборів ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” № 2/6, оформленого Протоколом № 2 було ухвалено виступити останньому співзасновником ЗАТ “Приазовкурорт”, реорганізувавши його шляхом перетворення Приазовське ДП ЗАТ лікувально оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” в закрите акціонерне товариство. Цим же рішенням загальних зборів схвалено проекти установчих документів ЗАТ “Приазовкурорт” та встановлено, що вкладом ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” до статутного фонду ЗАТ “Приазовкурорт” є майнові права на фінансові інвестиції у вигляді 100% статутного фонду реорганізованого Приазовського дочірнього підприємства ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”.

Рішенням установчих зборів ЗАТ “Приазовкурорт” від 31.10.2002 р., оформленого протоколом № 1/1, вирішено створити ЗАТ “Приазовкурорт” та затвердити статут ЗАТ “Приазовкурорт” .

В Установчому договорі про створення і діяльність ЗАТ “Приазовкурорт” зазначено, що засновниками юридичної особи є ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” та Запорізька обласна Рада професійних спілок.

Відповідно до «Акту приймання передачі майна майнового комплексу Приазовського дочірнього підприємства, що належить на правах власності ЗАТ “Укрпрофоздоровниця” у власність ЗАТ “Приазовкурорт”, як внесок до Статутного фонду»від 30.10.2002 р. було передано майновий комплекс санаторій “Кирилівка” у власність відповідача -3 як внесок відповідача-2 до статутного фонду товариства (на підставі свідоцтва про право власності від 12.01.2000 р. за № 12), додаток № 5 до акту приймання передачі від 30.10.2002 р.).

17.03.2003 р. Якимівська районна державна адміністрація (відповідач-1), керуючись Тимчасовим положенням про порядок реєстрації на нерухоме майно від 07.02.2002 р. № 7/5 на підставі клопотання філії ЗАТ “Приазовкурорт” «Санаторій “Кирилівка” № 04/112 від 06.03.2002 р. та № 04/114 від 06.03.2002 р. про підтвердження права власності на нерухоме майно санаторія “Кирилівка” прийняла Розпорядження № 125 від “Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт”, “Санаторій “Кирилівка”.

На підставі даного розпорядження, Якимівська районна державна адміністрація видала свідоцтво від 25.03.2003 р. про право колективної власності ЗАТ “Приазовкурорт” на комплекс будівель і споруд санаторію “Кирилівка” (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолікування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Робоча їдальня, 1, 1З, З1, 363,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1 І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3, 53,3 кв.м., корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м., Бокс на три автомобіля, 1 І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1 О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1 П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1 Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1, 1 С, 70,4 кв.м.; Склад № 4, 1 Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП, 1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1 Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1 Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла, 1 ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1 Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 1 Ч3, 34,8 кв.м.; Літній кінотеатр, 1 Ш, 1530,9 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8, 1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11; Будинок-контора, 1 Е, 97,9 кв.м.).

Комунальним підприємством “Якимівське БТІ” проведено реєстрацію права власності на комплекс будівель і споруд ЗАТ “Приазовкурорт” Санаторію “Кирилівка”, за адресою: АДРЕСА_1 (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолікування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Робоча їдальня, 1, 1З, З1, 363,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1 І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3, 53,3 кв.м., корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м., Бокс на три автомобіля, 1 І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1 О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1 П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1 Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1, 1 С, 70,4 кв.м.; Склад № 4, 1 Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП, 1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1 Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1 Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла, 1 ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1 Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 1 Ч3, 34,8 кв.м.; Літній кінотеатр, 1 Ш, 1530,9 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8, 1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11; Будинок-контора, 1 Е, 97,9 кв.м.); зареєстроване в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 25.03.2003 року за № 125.

Оцінивши фактичні обставини справи, нормативне регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно статті 10 Конституції Української Радянської Соціалістичної Республіки (прийнятої позачерговою сьомою сесією Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання 20 квітня 1978 року) встановлено, що основу економічної системи Української РСР становить соціалістична власність на засоби виробництва у формі державної (загальнонародної) і колгоспно-кооперативної власності. Соціалістичною власністю є також майно профспілкових та інших громадських організацій, необхідне їм для здійснення статутних завдань.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу Української РСР ( в редакції 1963 року ), соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Статтею 89 ЦК УРСР визначено, що державна власність - основна форма соціалістичної власності. Держава є єдиним власником всього державного майна.

Після розпаду СРСР правонаступником Української республіканської Ради профспілок стала Рада Федерації незалежних профспілок України, правонаступником якої, в свою чергу, є Федерація професійних спілок України.

Статтею 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташованих на території України" від 10 вересня 1991 року № 1540-XII встановлено, що майно підприємств, установ і організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування є державною власністю.

Постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 введено мораторій на території республіки на будь-які зміни форми власності і власника державного майна до введення в дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 р. № 3943-ХП “Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР” визначено, що тимчасово, до законодавчого визначення субєктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України останнє є загальнодержавною власністю.

Пунктом 3 зазначеної Постанови також передбачено, що до законодавчого визначення правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР є Фонд державного майна, який здійснює право розпорядження цим майном у процесі приватизації та повноваження орендодавця майнових комплексів підприємств та організацій.

Згідно статті 1 Тимчасового Положення "Про Фонд державного майна України", затвердженого постановою Верховної Ради України від 7 липня 1992 року, Фонд державного майна України здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна та виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що майно, яке передане у відання профспілок на підставі постанови Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960 р., є державною (загальнодержавною) власністю.

Таким чином, Федерація незалежних профспілок України за відсутності згоди Фонду державного майна України неправомірно передало до ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" майно санаторія “Кирилівка”.

Суд вважає безпідставними заперечення відповідача-2, 3 щодо правомірного набуття ними права власності на комплекс будівель та споруд санаторію «Кирилівка». Свою правову позицію відповідачі ґрунтують зокрема на тих засадах, що постановою Ради Міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960р., якою передбачалося передачу у відання профспілкових органів курортних установ, санаторіїв, будинків відпочинку та інших підприємств і організацій здійснити безоплатно, з усім обладнанням, транспортом, допоміжними підприємствами і підсобними господарствами, спорудами, жилими будинками, земельними ділянками, парками за станом на 1 січня 1960року, передбачалося під фразою «передача у відання»саме закріплення цього майна на праві власності.

Така позиція відповідачів, на думку суду, суперечить нормам законодавства про власність, згідно з якими право власності , це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідач -2 в своєму відзиві, оспорюючи правову позицію прокурора та позивача, зазначає, що прокурор безпідставно вважає фразу «передачу у відання» як право лише на володіння і користування цим державним майном ( без розпорядження) і посилається при цьому на ч.1 ст. 137 Закону України «Про власність», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, згідно якої майно, що є державною власністю і закріплене за держаним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України.

Суд вважає, що наведена відповідачем норма ніяким чином не спростовує позицію прокурора та позивача, оскільки у даному випадку мова йде про майно державного підприємства, тобто у разі передання у відання державному підприємству державного майна форма власності не змінюється і майно і далі перебуває у державній власності, а от вибуття його з державної власності можливе лише в ході приватизації державного майна.

Крім того, нормами чинного законодавства, зокрема ст. 136 ГК України визначено, що право господарського відання є речовим правом субєкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним саме власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за субєктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Отже, з вищевикладених обставин та норм слідує, що ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" не набувши на законних підставах права власності на спірне майно, не мало права без згоди Фонду державного майна України передавати державне майно санаторій “Кирилівка” у власність ЗАТ “Приазовкурорт” .

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення спорів, повязаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів” нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обовязки тільки у того субєкта (чи визначеного ними певного кола субєктів), якому вони адресовані.

Пунктом 2 цих розяснень передбачено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обовязковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у звязку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно зі статтею 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи з загальних засад судочинства, судове рішення є найважливішим актом правосуддя, покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини, правопорядку та здійснення проголошеного Конституцією принципу верховенства права. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Виходячи з вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що розпорядження № 125 від 17.03.2003 р. “Про видачу свідоцтва про право на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт”, “Санаторій “Кирилівка” порушує права та охоронювані законом інтереси держави в особі Фонду державного майна України. У звязку з цим суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, позовні вимоги про визнання недійсним та скасування розпорядження Якимівської районної державної адміністрації № 125 від 17.03.2003 р. “Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт”, санаторій “Кирилівка” .

Крім того, прокурор та позивач просить визнати право власності за державою в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторія “Кирилівка”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолі- кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Робоча їдальня, 1,1З, З1, 363,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3,53,3 кв.м., корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м., Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № 41Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Літній кінотеатр, 1Ш, 1530,9 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11; Будинок-контора, 1Е, 97,9 кв.м.), та витребувати це майно з чужого незаконного володіння на користь держави.

Приписами ст. 392 ЦК України зазначено, що власник майна може заявити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується чи не визнається іншою особою, а також у випадку втрати ним документу, що засвідчує його право власності.

Як свідчать матеріали справи, право власності держави України на спірний обєкт не визнається відповідачами по справі. Доводи другого та третього відповідачів про правомірність набуття права власності на спірний обєкт Федерацією незалежних профспілок України та законне розпорядження ним шляхом вкладення до статутного капіталу створеного ЗАТ “Приазовкурорт”, суд вважає такими, що суперечать нормам чинного законодавства України та фактичним обставинам справи.

Визнаючи документально доведеним факт незаконного набуття відповідачем 3 спірного майна, суд вважає обґрунтованими та законними вимоги прокурора та позивача, однак враховуючи встановлений в ході судового розгляду справи факт подальшого відчуження частини спірного майна особам, які не є учасниками даного спору, позовні вимоги про визнання права власності на спірний обєкт у складі будівель та споруд, встановлених технічною інвентаризацією та витребування цього майна із незаконного володіння задовольняються частково.

Як зазначалося на розгляд суду передані вимоги про визнання права власності на будівлі ЗАТ “Приазовкурорт”, а саме: Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Робоча їдальня, 1, 1З, З1, 363,7 кв.м.; Літній кінотеатр, 1 Ш, 1530,9 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м.; Будинок-контора, 1 Е, 97,9 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3, 53,3 кв.м. заявлені безпідставно.

Судом під час розгляду справи встановлено, що вищеперелічені будівлі (Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Робоча їдальня, 1, 1З, З1, 363,7 кв.м.; Літній кінотеатр, 1 Ш, 1530,9 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м.; Будинок-контора, 1 Е, 97,9 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3, 53,3 кв.м.), які знаходились у власності ЗАТ “Приазовкурорт” були продані за договорами купівлі продажу частини комплексу іншим особам, а саме:

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 15.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_10., відповідно до якого, у власність ОСОБА_10. переходить деревяний корпус № 5б, визначений на плані літерою Щ3-1, житловою площею 47,1 кв.м., загальною площею 53,3 кв.м., що складає 3/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 15.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_8, відповідно до якого, у власність ОСОБА_8 переходить деревяний корпус № 5а, визначений на плані літерою Щ4-1, житловою площею 43,4 кв.м., загальною площею 51,9 кв.м., що складає 3/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 15.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_6., відповідно до якого, у власність ОСОБА_6. переходить деревяний корпус № 5в, визначений на плані літерою Щ2-1, житловою площею 43,4 кв.м., загальною площею 52,9 кв.м., що складає 3/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 15.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_9., відповідно до якого, у власність ОСОБА_9. переходить цегляний корпус № 6, визначений на плані літерою В8-1, житловою площею 241,2 кв.м., загальною площею 421,2 кв.м., що складає 25/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 16.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ТОВ “БиоБум”, відповідно до якого, у власність ТОВ “БиоБум” переходить ракушняковий корпус № 4, визначений на плані літерою В9-1, житловою площею 210,7 кв.м., загальною площею 358,1 кв.м., що складає 21/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 16.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_7., відповідно до якого, у власність ОСОБА_7. переходить цегляний будинок контори, визначений на плані літерою Е-1, загальною площею 97,9 кв.м., що складає 6/100 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 16.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та Приватним ремонтно-механічним підприємством “РМП-вид”, відповідно до якого, у власність Приватного ремонтно-механічного підприємства “РМП-вид” переходить деревяний корпус № 5г, визначений на плані літерою Щ1-1, житловою площею 46,3 кв.м., загальною площею 67,1 кв.м., що складає 4/1000 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 18.09.2003 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ОСОБА_11., відповідно до якого, у власність ОСОБА_11. переходить панельний будинок ЗМУ, визначений на плані літерою Щ-1, житловою площею 106,7 кв.м., загальною площею 163,6 кв.м., що складає 1/100 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 07.07.2005 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ТОВ “Онікс”, відповідно до якого, у власність ТОВ “Онікс” переходить цегляний літній кінотеатр, визначений на плані літерою Ш-1, загальною площею 1530,9 кв.м., що складає 9/100 частини комплексу;

- Договір купівлі - продажу частини комплексу від 07.07.2005 р., укладений між ЗАТ “Приазовкурорт” та ТОВ “Онікс”, відповідно до якого, у власність ТОВ “Онікс” переходить цегляна робоча їдальня, визначений на плані літерами З-1, З1-1, загальною площею 363,7 кв.м., що складає 2/100 частини комплексу.

Враховуючи встановлені обставини, підлягають задоволенню вимоги про визнання права власності за державою України в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторій “Кирилівка”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолі- кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № 41Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11), оскільки є доведеними, обґрунтованими та вищенаведені обставини справи підтверджують той факт, що спірне майно є власністю держави.

В решті позовних вимог про визнання права власності за державою України в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторію “Кирилівка”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, а саме на: Корпус № 6, 1В8, 421,2 кв.м.; Робоча їдальня, 1, 1З, З1, 363,7 кв.м.; Літній кінотеатр, 1 Ш, 1530,9 кв.м.; Корпус № 5 г, 1Щ1, 67,1 кв.м.; Будинок ЗМУ, 1Щ, 163,6 кв.м.; Корпус № 5 а, 1Щ2, 52,9 кв.м.; корпус № 5 а, 1Щ4, 51,9 кв.м.; Будинок-контора, 1 Е, 97,9 кв.м.; Корпус № 4, 1В9, 358,1 кв.м.; корпус № 5б, 1Щ3, 53,3 кв.м. слід відмовити. Оскільки в межах даного процесу вирішити спір про визнання права власності, без залучення осіб, які на даний час володіють спірним майном, та без вирішення питання про визнання недійсними угод, на підставі яких набуто спірне майно, не можливо, суд вважає, що такий спір слід розглядати в окремому позовному провадженні.

Вимога про витребування із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” спірного комплексу будівель і споруд та повернення його у власність держави в особі Фонду державного майна України також підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 387 ЦК України, власник має право звернутися до суду з вимогою про витребування свого майна із чужого незаконного володіння. Зокрема, правом на подання віндикаційного позову наділені як власники, так і титульні во лодільці, які на час подання позову не володіли цим майном. При цьому позивач повинен довести належність йому майна на праві власності чи на іншому речо вому праві. Відповідачем за віндикаційним позовом виступає незаконний воло ділець майна, незалежно від того чи знає він про неправомірність і незаконність свого володіння, чи ні. При цьому незаконним володільцем визнається така осо ба, яка здійснює володіння майном без належних правових підстав. Як відомо, підставами виникнення права власності є юридичні факти, перелік яких міститься у главі 24 ЦК.

Враховуючи часткове задоволення вимог про визнання права власності на спірні обєкти , суд вправі задовольнити вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння лише в тій частині, в якій визнав право власності.

Суд відхиляє клопотання другого та третього відповідачів про застосування позовної давності та відмову у позові у звязку зі спливом терміну позовної давності з огляду на наступне.

Згідно ст. 76 ЦК УРСР, 1963 року, чинного на момент видачі спірного свідоцтва про право власності, перебіг строку позовної давності починається дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. В свою чергу відповідно до ч.1 ст. 261 нині чинного ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Прокурор стверджує, що про порушення інтересів держави він дізнався в ході прокурорської перевірки на виконання доручення (від 04.08.2011 р.) Генеральної прокуратури України. Доводи прокурора в цій частині не суперечать матеріалам справи.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність) встановлено три роки.

Факт обізнаності позивача ФДМ України про знаходження спірного обєкту у інших осіб, на що посилається відповідач 3, не має істотного значення для звернення прокурора до суду з даним позовом.

За таких обставин, суд вважає не доведеним факт пропуску прокурором строку позовної давності, тому згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України порушене право підлягає захисту.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, покладаються в наступному порядку: з відповідача 1 підлягає стягненню 85,00 грн. державного мита по вимогам про визнання недійсним та скасування розпорядження Якимівської районної державної адміністрації № 125 від 17.03.2003 р., на відповідачів 2, 3 покладається державне мито в сумі 25500 грн. порівну (вимога про визнання право власності на майно є вимогою майнового характеру, поскількі, в разі вирішення спору на користь позивача, юридична особа набуває у власність майно, яке має вартість. Таким чином, сплата державного мита з вимог про визнання права власності на майно повинно сплачуватись у відповідності до п. 2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 , тобто в розмірі 1% від вартості цього майна). Поскільки спір доведений до суду з вини відповідачів, незважаючи на часткове задоволення позовних вимог державне мито відшкодовується за їх рахунок у повному обсязі. Витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідачів порівну, а саме в сумі 78,07 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 66, 67, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

1. Визнати недійсним та скасувати розпорядження Якимівської районної державної адміністрації № 125 від 17.03.2003 р. “Про видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно філії ЗАТ “Приазовкурорт”, санаторій “Кирилівка”.

2. Визнати право власності за державою України в особі Фонду державного майна України на обєкти нерухомого майна санаторій “Кирилівка”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолі- кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № 41Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11).

3. Витребувати із чужого незаконного володіння приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” спірний комплекс будівель і споруд та повернути його у власність держави в особі Фонду державного майна України.

4. Стягнути з Якимівської районної державної адміністрації (72503, Запорізька область, смт. Кирилівка, пр. Жовтнева, 6, код ЄДРПОУ ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 85 (вісімдесят пять) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (правонаступник ЗАТ лікувальних-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (01000, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 12/24, код ЄДРПОУ ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувача: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31119095700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 22090200, символ банку 095) ) 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита. Видати наказ.

7. Стягнути з Якимівської районної державної адміністрації (72503, Запорізька область, смт. Кирилівка, пр. Жовтнева, 6, код ЄДРПОУ ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 2205003, символ звітності банку 264) 78 (сімдесят вісім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

8. Стягнути з Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (правонаступник ЗАТ лікувальних-оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця” (01000, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 39/41, код ЄДРПОУ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 2205003, символ звітності банку 264) 78 (сімдесят вісім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

9. Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 12/24, код ЄДРПОУ) в доход Державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, банк отримувач: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, р/р 31218264700007, МФО 813015, код ЄДРПОУ 34677145, код бюджетної класифікації 2205003, символ звітності банку 264) 78 (сімдесят вісім) грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Клопотання заступника прокурора Запорізької області про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково в межах задоволених вимог.

Заборонити Приватному акціонерному товариству “Приазовкурорт” (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Котляревського, буд. 12/24, код ЄДРПОУ 02647763) та іншим особам вчиняти певні дії, а саме: відчужувати нерухоме майно санаторію “Кирилівка” в цілому та окремими обєктами, зокрема: Корпус № 3, 3А, 2395,6 кв.м., Корпус № 2, 2Б, 1003,7 кв.м., Корпус № 2, 2Б1, 859,4 кв.м.; Перехідних, 2Б2, 33 кв.м., Грязеводолі- кування, 2, 1, 1, 1, 1, 1В, В1, В2, ВЗ, В4, В5, 2125 кв.м.; Адміністративний корпус, 2Г, 620,1 кв.м.; Корпус № 1, 2д, 721,4 кв.м.; їдальня, 1, 1, 1Є, Є1, Є2, 943,1 кв.м.; Кінотеатр зимовий, 2ж, 825,7 кв.м.; Гараж-диспетчерська, 1І, 84,9 кв.м.; Прохідна, 1К, 27,5 кв.м.; Бокс на три автомобіля, 1І1, 213,6 кв.м.; Автогараж на три бокса, 1Н, 205,5 кв.м.; Гараж з майстернями, 1О, 464,2 кв.м.; Склад ДОК, 1П, 366 кв.м.; Склад № 3, 1Р, 157,2 кв.м.; Склад № 1,1С, 70,4 кв.м.; Склад № 41Т, 54,7 кв.м.; ЗТП, 1 У, 23,6 кв.м.; ЗТП,1У1, 52,7 кв.м.; Продовольчий склад, 1Ц, 362,2 кв.м.; Пральна, 1Ч, 233,1 кв.м.; Котельня на 4 котла,1ч1, 370 кв.м.; Котельня на З котла, 1Ч2, 171,4 кв.м.; Котельня, 143, 34,8 кв.м.; Площадка для паркування автотранспорту, 8,1248 кв.м.; Вбиральня, 1; Насосна питного водопостачання, 2; Мазутосховище, 3; Басейни регенерації грязі, 4; Насосна мінерального водопостачання, 5; Свердловина № 7, 6; Свердловина № 8, 7; Свердловина № 10, 9; Свердловина № 11, 10; Свердловина № 1/1, 11, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Санаторна.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.10.2011 р.