Рішення № 19160980, 28.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа № 25/5009/4876/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока”, м. Запоріжжя, 69057, вул. 40 років Радянської України, 92А

до відповідача - Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач”, 69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1

Суддя Дьоміна А.В.

Представники:

Позивача Погосян М.А. керівник (довідка з ЄДРПОУ серії НОМЕР_1 від 12.01.2010.)

Відповідача Свєшніков В.В. керуючий санацією (ухвала суду по справі №16/98/06-25/289/07 від 03.03.2008.

Заявлений позов про стягнення з Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” заборгованості за договором №125 від 05.01.2009. у розмірі 86800,00 грн., 5350,68 грн. пені, 6670,52 грн. 3% річних та 13106,50 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 18.08.2011. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/5009/4876/11, судове засідання призначено на 14.09.2011.

У судовому засіданні 14.09.2011. оголошувалась перерва до 28.09.2011.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою сторін у судовому засіданні 28.09.2011. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, в обґрунтування вимог вказує, що на підставі договору про використання автотранспорту для виробничих потреб №125 від 05.01.2009. станом на 01.08.2011. у Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” існує заборгованість перед фізичною особою ОСОБА_1. у розмірі 86800,00 грн. 10.08.2011. між ОСОБА_1. та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” укладено договір про відступлення права вимоги №15 на підставі якого останнє отримало право вимоги щодо виконання Державним підприємством “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” зобовязань за договором про використання автотранспорту для виробничих потреб №125 від 05.01.2009. Відповідач свої зобовязання за договором №125 від 05.01.2009. з оплати компенсації поточних витрат не виконує, у звязку з чим, на підставі ст. ст. 512, 514, 525, 526, 625, 627, 629 позивач просить суд стягнути з відповідача 86800,00 грн. заборгованості за договором №125 від 05.01.2009., 5350,68 грн. пені, 6670,52 грн. 3% річних та 13106,50 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

05.01.2009. між ОСОБА_1 (фізична особа) та Державним підприємством “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” (підприємство) укладено договір про використання автотранспорту для виробничих (службових) потреб №125 за умовами якого, фізична особа надає для виробничих (службових) потреб підприємству автомобіль, який знаходиться у нього у власності, марки МАЗДА 3, рік випуску 2007., держ. номер НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, свідоцтво про державну реєстрацію серії НОМЕР_4, видане Запорізьким МРЕО ДАІ МУ ГУМВС України.

Відповідно п. 2.6 договору підтвердженням факту використання транспортного засобу в інтересах підприємства є двосторонній акт, який оформлюється кожного місяця станом на 01 число наступного за розрахунковим місяцем.

п. 2.7 договору №125 від 05.01.2009. передбачено, що підприємство забезпечує компенсацію поточних витрат фізичної особи щодо забезпечення належного технічного стану автомобіля з розрахунку 2800,00 грн. в місяць.

Згідно п. 2.8 оплата компенсації поточних витрат фізичної особи зазначених в п. 2.7 даного договору здійснюється підприємством на протязі 5 днів після підписання акту зазначеного в п. 2.6.

Відповідно наданих позивачем двосторонніх актів за період з січня 2009 по липень 2011 років, які підписані сторонами та скріплені мокрими печатками, компенсація поточних витрат ОСОБА_1 щодо забезпечення належного технічного стану автомобіля становить 86800,00 грн.

Відповідач оплату компенсації поточних витрат, які виникли внаслідок використання транспортного засобу не здійснив.

10.08.2011. між ОСОБА_1 (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” укладено договір про відступлення права вимоги №15 за умовами якого первісний кредитор передає належне йому право вимоги згідно з договором №125 від 05.01.2009., а новий кредитор приймає право вимоги, що належало первісному кредитору. Новий кредитор займає місце первісного кредитора в зобовязаннях, що виникли з основного договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладання цього договору.

Згідно п. 2.1.2. договору про відступлення права вимоги №15 від 10.08.2011. позивач зобовязаний не пізніше пяти робочих днів після набуття чинності договору сповістити Державне підприємство “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” про укладання цього договору.

Листом №30 від 10.08.2011. позивач повідомив відповідача про укладання вищезазначеного договору та про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” займає місце первісного кредитора в забовязаннях, що виникли з договору про використання автотранспорту для виробничих (службових) потреб №125 від 05.01.2009.

Крім того, в даному листі Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” звернулося до відповідача з вимогою сплатити на протязі 7 днів компенсацію поточних витрат щодо забезпечення належного технічного стану автомобіля за період з січня 2009 по липень 2011 років у розмірі 86800,00 грн.

Державне підприємство “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” вимогу позивача щодо оплати компенсації поточних витрат щодо забезпечення належного технічного стану автомобіля у розмірі 86800,00 грн. проігнорував, станом на 18.08.2011. оплату не здійснив.

Відповідно до частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні, зокрема, може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 передбачено, що до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямаєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязань, як того вимагають умови договору та приписи закону, суд вважає вимоги про стягнення боргу за несплату компенсації поточних витрат щодо забезпечення належного технічного стану автомобіля у розмірі 86800,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобовязання позивач просить суд стягнути з відповідача 6670,52 грн. 3% річних та 13106,50 грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України настають для відповідача з моменту виникнення грошового зобов'язання та обраховуються до моменту подання цього позову.

Судом було здійснено перевірку обґрунтованості нарахованих відповідачу сум 3% річних та інфляційних витрат та встановлено, що позивачем зайве нараховані 3450,40 грн. 3% річних та 2547,70 грн. інфляційних нарахувань.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань та здійснений судом перерахунок, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню підлягають 3220,12 грн. 3% річних та 10558,80 грн. інфляційних нарахувань.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” на підставі п.6 ст.231 Господарського кодексу України, ст. ст. 549-551 Цивільного кодексу України та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” просить стягнути з відповідача за період з 01.02.2011. по 01.08.2011. пеню у розмірі 5350,68 грн.

Суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача пені, виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.09.2006. порушено провадження у справі №16/98/06 про банкрутство Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На даний час триває процедура санації вказаного підприємства.

Відповідно приписам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” має статус поточного кредитора по відношенню до Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач”.

Абзацом 2 частини 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Отже, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і цей проміжок часу тільки відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З наведеного слідує, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання пеня не нараховується.

Враховуючи, що пеня в період дії мораторію не нараховується, то вона і не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вище зазначене, позов задовольняється частково.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Регіональний торгово-сервісний центр сільгоспмашин “Агротехпостач” (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 1, код ЄДРПОУ 33242580, р/рахунок №2600010380001 в АТ “МетаБанк”, МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Альока” (м. Запоріжжя, 69057, вул. 40 років Радянської України, 92А, код ЄДРПОУ 36911736, рахунок №2600710470501 в АТ “МетаБанк”, МФО 313582) 86800,00 грн. заборгованості за договором №125 від 05.01.2009., 3220,12 грн. 3% річних, 10558,80 грн. інфляційних нарахувань, 1005,78 грн. державного мита та 212,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В. Дьоміна