Рішення № 19160706, 07.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.11 Справа № 15/5009/4274/11

Суддя Горохов І.С.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк», 02156 м. Київ вул. Кіото 27

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 18016,85 грн.

Суддя Горохов І.С.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3 представник довіреність б/н від 01.08.2011р.

Від відповідача: не з`явився

Сутність спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк», м. Київ до відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, Запорізька область м. Мелітополь про стягнення інфляційних втрат в сумі 13845,10 грн., 3% річних в розмірі 4171,75 грн. нарахованих за період з 19.06.2009р. по 30.06.2011р.

Ухвалою господарського суду від 28.07.2011р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.08.2011р.

В судовому засіданні 07.09.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Позивач підтримав позовні вимоги з наступних підстав: господарським судом Запорізької області від 29.04.2009р. винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Феєрверк»боргу на загальну суму 68404,63 грн. Рішення суду набрало законної сили та на виконання рішення видано наказ. Боржником наказ добровільно не виконано, суму заборгованості не сплачено, у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат в розмірі 13845,10 грн., 3% річних в розмірі 4171,75 грн. за період з 19.06.2009р. по 30.06.2001р. Просить позов задовольнити.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, витребувані судом документи не надав.

Відповідача про час та місце проведення судового засідання було повідомлено належним чином. Процесуальні документи надсилались на адресу: АДРЕСА_1, яка зазначена у позові та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29.04.2009р. у справі №4/123/09 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк», м. київ до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 задоволено. Присуджено до стягнення суму основного боргу в розмірі 54663,00 грн. суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 11302,41 грн., 3% річних в розмірі 1663,57 грн., судові витрат в розмірі 775,65 грн.

На виконання рішення 25.05.2009р. видано наказ, який в подальшому предявлено до виконання та державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 11.06.2009р. з виконання вказаного наказу.

Державним виконавцем надано строк для добровільного виконання наказу до 18.06.2009р. Доказів виконання наказу та сплати заборгованості не надано.

Позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія від 08.07.2011р. вих. №327. Доказів надання відповіді на претензію не надано.

Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, право чином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуг, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо 3 актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Згідно із вимогами ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта

(виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів належного виконання зобовязання за договором поставки №43/116 від 02.11.2007р. відповідачем не надано.

Позивачем заявлено до стягнення суму інфляційних втрат в розмірі 13845,10 грн., 3% річних в розмірі 4171,75 грн. нараховані за період з 19.06.2009р. по 30.06.2011р. Вказані кошти нараховані нас уму заборгованості в розмірі 68404,63 грн., яка складається з суми основного боргу за договором поставки 54663,00 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 11302,41 грн., 3% річних в розмірі 1663,57 грн., судових витрат в розмірі 775,65 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суд вважає безпідставним нарахування позивачем суми інфляційних втрат та 3% річних на раніше присудженні до стягнення на підставі судового рішення суму інфляційних втрат, 3% річних, оскільки їх нарахування з урахуванням вимог ст. 625 Цивільного кодексу України можливе лише на суму простроченого невиконаного грошового зобовязання, які з урахуванням вимог чинного законодавства України наведених вище не відносяться до грошових зобовязань. Не відносяться до них і судові витрат, які були присуджені до стягнення на підставі рішення суду і не є невиконаними в строк грошовими зобовязаннями.

З урахуванням зазначених обґрунтувань, судом під час перевірки наданого позивачем розрахунку, 3% річних та інфляційні втрат нараховувались на суму основного боргу присудженого до стягнення за не виконання договору поставки в розмірі 54663,00 грн.

Обґрунтованими сумами, які підлягають присудженню до стягнення на думку суду, є: 9837,46 грн. сума інфляційних втрат та 3% річних в розмірі 3333,69 грн. нараховані за період з 19.06.2009р. по 30.06.2011р.

В іншій частині в задоволені позову необхідно відмовити.

Враховуючи вище викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають присудженню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

Вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»про стягнення 18016,85 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Феєрверк»02156 м. київ вул. Кіото 27 ЄДРПОУ 31036152 суму інфляційних втрат в розмірі 9837,46 грн. та 3% річних в розмірі 3333,69 грн., судові витрати з державного мита в розмірі 131,73 грн. та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу в розмірі 172,53 грн. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 12.09.2011р.