Рішення № 19160496, 31.05.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.11 Справа № 19/5009/1284/11

Суддя Даценко Л.І.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче підприємство “ВІАН”, м. Запоріжжя

Відповідач: Державне підприємство “Запорізький титано магнієвий комбінат”, м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ 00194731)

Про стягнення заборгованості у розмірі 69004, 00 грн., пені у розмірі 5403, 63 грн. та штрафної санкції у розмірі 2070, 12 грн.

Суддя Даценко Л.І.

Присутні:

Від позивача ОСОБА_1, дов. № б/н від 29.03.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_2, дов. № 176 від 18.01.2011 р.

18.03.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулось ТОВ “Науково-виробниче підприємство “ВІАН” з позовом до Державного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” про стягнення заборгованості у розмірі 69004, 00 грн. основний борг, 5403, 63 грн пені, 2070, 12 грн. штрафна санкція.

Ухвалою від 21.03.2011 р. порушено провадження у справі № 19/5009/1284/11, судове засідання призначено на 30.03.2011 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 30.03.2011 р. у звязку з неявкою в судове засідання відповідача, розгляд справи судом відкладено на 26.04.2011 р.

Ухвалою від 26.04.2011 р. розгляд справи відкладено у звязку з необхідністю проведення розрахунку пені та штрафної санкції на 16.05.2011 р.

Ухвалою від 16.05.2011 р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів, судове засідання призначено на 31.05.2011 р.

В судовому засіданні 31.05.2011 р. на виконання ухвали господарського суду від 26.04.2011 р. сторони надали розрахунки пені, в яких вони дійшли згоди щодо розміру пені 5333, 16 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням уточненого розрахунку розміру пені з підстав викладених в позовній заяві. Свої вимоги обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України.

Відповідач вимоги про стягнення основного боргу у розмірі 69004, 00 грн. визнав повністю, що відображено у відзиві на позовну заяву, проти пені та штрафної санкції заперечив.

У засіданні суду 31.05.11, на підставі ст. ст. 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам розяснено про час написання рішення у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

12 лютого 2007 року між ТОВ “НВП “ВІАН” та ДП “Запорізький титано магнієвий комбінат” було укладено договір № 12/02 за умовами якого Постачальник бере на себе зобовязання здійснити поставку і передати покупцю світлотехнічне обладнання в асортименті, в кількості та за цінами, які зазначені у Специфікації № 1, що є додатком № 1 до цього договору і є його невідємною частиною, а Покупець прийняти товар і оплатити постачальнику його вартість у строки та порядку, передбаченому цим договором. Специфікація повинна містити найменування товару, виробника, одиницю виміру, загальну кількість товару, ціну за одиницю та загальну вартість товару.

Строки, умови і порядок відвантаження товару обумовлені п. 5 договору. Відповідно до п. 5.2. договору Постачальник здійснює поставку товару партіями згідно із письмовими заявками Покупця на протязі пяти днів, але не більше 15 днів з дати направлення заявки факсом на адресу Постачальника. Датою поставки вважається дата отримання Продукції, зазначена у видатковій накладній на складі Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору здійснив поставку товару на загальну суму 147 088, 40 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН 001435 від 14.10.2009 р., № РН 001949 від 22.12.2009 р., № РН 001986 від 24.12.2009р., № РН 002049 від 30.12.2009 р., № РН 0000142 від 04.02.2010 р., № РН 0000239 від 18.02.2010 р., № РН 0000610 від 15.04.2010 р., № РН 0000638 від 20.04.2010 р., № РН 0000794 від 13.05.2010 р.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1).

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п. 6.4. Договору № 12/02 покупець здійснює оплату вартості товару на умовах 100% оплати замовленої партії товару на протязі 50 ти банківських днів після поставки товару згідно з умовами тендерної пропозиції.

Відповідач в порушення умов договору щодо оплати поставленого товару виконав свої зобовязання частково, а саме, у розмірі 78 084, 40 грн.

Претензією від 01.12.2010 р. за № 17 позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 69004, 00 грн. пені на суму 5403, 63 грн. та штрафної санкції у розмірі 2070, 12 грн.

Згідно з актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний уповноваженими представниками сторін , заборгованість ДП “ЗТМК” перед позивачем станом на 01.12.2010 р. складає 69004, 00 грн.

Таким чином, факт наявності основної заборгованість у розмірі 69004, 00 грн. підтверджується матеріалами справи й визнаний відповідачем.

Оскільки відповідач в ході розгляду цієї справи не надав суду доказів сплати ним заборгованості, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу на підставі договору № 12/02 доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

Пунктом 8.1. договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати поставленого товару Покупець сплачує штраф у розмірі 0,1 % від простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 5403, 63 грн., що нарахована на суму заборгованості 69004, 00 грн.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції. Так, зокрема, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобовязання мало бути виконано.

Таким чином, до правовідносин між сторонами по даному спору щодо вимог про стягнення пені слід застосовувати положення Господарського кодексу України щодо нарахування штрафних санкцій не більше як за шість місяців з моменту порушення зобовязання.

У звязку з чим, враховуючи норми зазначеного вище законодавства, задоволенню підлягає пеня у розмірі 5333, 16 грн. за період з 21.09.10 по 21.03.11. В іншій частині вимоги про стягнення пені відхиляються у звязку з їх необґрунтованістю.

Щодо вимоги у вигляді штрафної санкції у розмірі 2070, 12 грн. суд відмовляє в задоволенні вказаної вимоги, в звязку з тим, що позивач не обґрунтував правову природу штрафної санкції.

Позов задовольнити частково.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 4-5, 36, 82, 82-1, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 610, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230, 232, 265 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Запорізький титано магнієвий комбінат” (69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, ЄДРПОУ 00194731) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково виробниче підприємство “ВІАН” (69032, м. Запоріжжя, вул.. Макаренка, 9, ЄДРПОУ - 31166456, розрахунковий рахунок № 26004055896860 в Лівобережному відділенні ЗРУ КБ “Приватбанк” м. Запоріжжя, МФО 313399) 69004 грн. (шістдесят девять тисяч чотири) 00 коп. основного боргу, 5333 грн (пять тисяч триста тридцять три ) 16 коп. пені., 764 (сімсот шістдесят чотири) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.І.Даценко

Рішення оформлено та підписано 01 червня 2011 року.