Рішення № 19160411, 23.02.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11 Справа № 32/5009/578/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс»(м. Харків, пр. Леніна, 9; поштова адреса: м. Харків, пр. Московський, 199 літ. Д-5, кім. 205)

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення коштів за ненадані послуги.

Суддя Колодій Н.А.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3 на підставі довіреності №1 від 27.09.10р.;

від відповідача: не зявився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

08.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс»звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення 11000грн.00коп. боргу, 110грн.00коп. державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги заявлені на підставі умов договору-доручення на транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом № 790-П від 30.12.2009 року та обґрунтовані посиланням на ст.9, 13,526,530,610,611,1212 Цивільного кодексу України, ст. 173,193 Господарського кодексу України та ст. 1,2,12,26,45,54,56, п.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.02.2011р., сторони зобовязано надати відповідні докази та забезпечити явку уповноважених представників сторін.

В судовому засіданні 23.02.2011 р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач відзив суду не надав, в судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду спору відповідач повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить повідомлення про вручення ОСОБА_2 12.02.2011р. ухвали про порушення провадження у справі. Судом розглянуто данну справу за правилами ст. 75 ГПК України.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2009 року між ТОВ «Євро-Диліжанс»(надалі позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір доручення № 790-П на транспортно- експедиторські послуги (надалі договір).

Зазначеним договором сторони узгодили порядок взаємовідносин, що виникають між експедитором (позивачем) та перевізником (відповідачем) при плануванні, розрахунках та здійсненні доставки вантажів автомобілями в міжміських та міжнародних сполученнях.

Пунктами 2.1,2.2 Договору обумовлено, що за винагороду замовника експедитор залучає автомобільний транспорт перевізника для транспортування вантажу, оформлюючи таке замовлення відповідною заявкою.

На виконання умов вищезазначених пунктів договору ПП ОСОБА_2 була направлена заявка № 89 від 30.12.2009 р., погоджена обома сторонами. В заявці було визначено марку транспортного засобу, а саме а/м КЕМАІЛТ держ. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4, а також маршрут міжнародного перевезення (Україна - Російська Федерація), дату завантаження 11.01.2010 р. о 7.00 год. та строк доставки вантажу 18-20.01.2010 р.

Також у заявці було визначено умови оплати послуг згідно з пунктом 5 Договору, а саме сума фрахту складала 31000,00 грн. і відповідно здійснювалася у формі 50% передплати на рахунок перевізника, решта 50% оплати повинні бути перераховані на протязі 7 банківських днів після надання перевізником відповідних оригіналів документів, що свідчать про виконання заявки.

На виконання взятих на себе зобовязань позивач 30.12.2009р. перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 15000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3433 від 30.12.2009р.

Відповідач в свою чергу взяті на себе зобовязання відповідно до пункту 3 Договору №790-П від 30.12.2009р. не виконав, транспортний засіб для перевезення вантажу в обумовлений в заявці строк не надав.

19.01.2010р. ТОВ «Евро-Диліжанс»направило на адресу ПП ОСОБА_2 листа вих. № 422 (а. с. 26) з вимогою повернути передплату у розмірі 15000 грн, перераховану відповідачу платіжним дорученням № 3433 від 30.12.2009р. в рахунок оплати міжнародного перевезення по маршруту Україна Росія згідно заявки № 89 від 30.12.2009р.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, відповідач письмової відповіді на цю вимогу не направив, в усних переговорах обіцяв повернути отриману та невикористану передплату у повному обсязі, однак свої обіцянки виконав частково, перерахувавши позивачу 4000 грн, що підтверджується платіжними документами № 19 від 03.02.2010р. та № 21 від 10.02.2010р. (а.с. 14,15).

Враховуючи часткове виконання відповідачем своїх зобовязань по поверненню отриманої передплати, позивач звернувся до господарського суду з позовною вимогою про стягнення 11000 грн. боргу.

Суд розглянувши заявлені позовні вимоги, оцінивши надані позивачем письмові докази, вважає вимоги про стягнення 11000 грн. боргу такими, що підлягають задоволенню, на підставі наступного:

Спірні правовідносини сторін є господарськими та виникли на підставі договору - доручення № 790-П на транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом від 01.09.2006 року.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивачем було надано відповідну заявку з визначенням порядку та терміну виконання зобовязання, а також перерахована відповідна передплата. Відповідачем, в свою чергу, узгоджено зобовязання по перевезенню вантажу та виставлено позивачу для оплати відповідний рахунок № 52 від 30.12.2009р( а.с.13).

Отже, позивач належним чином виконані договірні зобовязання. Відповідачем свої зобовязання за договором виконав неналежно, транспортний засіб для перевезення вантажу в узгоджений сторонами строк останній не надав.

Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання однією стороною друга сторона має право частково або у повному обсязі відмовитися від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом.

Можливість відмови кредитора від виконання боржником зобовязання, у разі якщо внаслідок прострочення останнім виконання зобовязання кредитор втратив до нього інтерес, передбачена ст. 612 ЦК України.

Оскільки перевезення вантажу перевізником мало відбутися у чітко визначений сторонами термін, суд вважає що у позивача були правові підстави відмовитися від прийняття виконання зобовязання з боку відповідача та вимагати повернення передплати.

Внаслідок односторонньої відмови від зобовязання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобовязання або воно припиняється ( ч.3 ст. 612 ЦК України ).

З огляду на ті обставини, що відповідач частково виконав вимоги позивача щодо повернення передплати у сумі 4000 грн, стягненню на користь позивача підлягає 11000 грн. боргу.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 44, 49, п. 1-1 ст. 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (71107, АДРЕСА_2, р/р НОМЕР_2 в Запорізькій філії ВАТ ВТБ Банк, м. Запоріжжя, МФО 313742, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Диліжанс»(юридична адреса: 61166, м. Харків, пр. Леніна, 9; поштова адреса: 61037, м. Харків, пр. Московський, 199 літ. Д-5, кім. 205, п/р 26000000119120 в ХФ «Укрексімбанк», МФО 351618, код ЄДРПОУ 32869911) 11000 (одинадцять тисяч) грн. 00 коп. боргу, 110 (сто десять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «28»лютого 2011 року.