Ухвала суду № 19160377, 03.11.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.11.11 № 3/5009/7114/11 Суддя Соловйов В.М.

розглянувши матеріали

за позовом:

позивача-1: Комунального підприємства “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне

позивача-2: Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1, Запорізька область, Василівський район, с. Балки

про стягнення боргу в сумі 9 362, 90 грн.

ВСТАНОВИВ:

КП “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (позивач-1) та Дніпрорудненська міська рада Василівського району Запорізької області (позивач-2) звернулись до господарського суду Запорізької області з позовом до ПП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 22, від 26.06.2008р. в сумі 9 362, 90 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 02.11.2011р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовна заява підлягає поверненню в звязку з наступним.

Згідно ст. 61 ГПК України, питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, якому вона була передана у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 4-2 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Частинами 1, 2 ст. 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч.1 ст. 34 ГПК України).

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином субєктом підприємницької діяльності або його представником.

Позовна заява повинна містити:

найменування (для юридичних осіб) або імя (прізвище, імя та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди субєкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб - платників податків).

Згідно п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

У позовній заяві поштова адреса КП “Дніпрорудненський міський ринок” Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (позивача1) зазначена не вірно (не повно), а саме:

71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2.

В той же час, згідно відомостям служби діловодства господарського суду Запорізької області та Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДР), правильна адреса відповідача інша, а саме: 71630, Запорізька область, Василівський район, м. Дніпрорудне, вул. Леніна, 2.

Згідно п. 42 Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. № 270”, на поштовому відправленні, поштовому переказі зазначається: найменування адресата для фізичних осіб - прізвище, ім'я та по батькові (у називному відмінку), для юридичних осіб повне найменування підприємства, установи, організації, а також посада, ім'я та прізвище адресата. На простих та рекомендованих поштових картках, листах і бандеролях (крім тих, що адресуються до запитання) може бути зазначено лише прізвище та ініціали або ім'я та прізвище адресата. На поштових відправленнях, адресованих до населених пунктів, які не мають вулиць і нумерації будинків, прізвище, ім'я та по батькові адресата зазначаються повністю;

поштова адреса зазначається в такій послідовності: найменування вулиці (проспекту, бульвару, провулку), номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, району, області, поштовий індекс, країна призначення.

Відповідно до пункту 45 вказаних Правил, поштова адреса повинна бути точною та повною, без скорочених найменувань чи будь-яких знаків, що її не стосуються.

Також в позовній заяві ідентифікаційний код Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області (позивача-2) зазначений як 34677040, але згідно відомостей служби діловодства господарського суду зазначений ідентифікаційний код позивачу-2 не належить.

Крім того, позовна заява взагалі не містить ідентифікаційного коду відповідача ПП ОСОБА_1 вказана лише його поштова адреса.

Зазначеня невірного ідентифікаційного позивач-2 та відсутність ідентифікаційного коду відповідача не дозволяє повною мірою ідентифікувати цих осіб, що розцінюється господарським судом як не зазначення позивачами повного найменування сторін.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. № 7-93 “Про державне мито”, розмір державного мита з позовів немайнового характеру складає 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85, 00 грн.), розмір державного мита із позовних заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102, 00 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500, 00 грн.).

В якості додатків до позовної заяви позивачем надано платіжне доручення № 314 від 27.10.2011р. про сплату державного мита у розмірі 93,63 грн. Інші докази сплати державного мита у матеріалах позовної заяви відсутні.

Як свідчать матеріали позовної заяви, позивачами заявлено позовну вимогу майнового характеру стягнення боргу за договором оренди комунального майна, що є власністю територіальної громади міста Дніпрорудне № 22 від 26.06.2008р., в сумі 9 362, 90 грн. Тобто розмір державного мита за даним позовом повинен становити 102, 00 грн., а не 93, 63 грн., як сплатив позивач.

Отже позивачем не надані належні докази сплати держмита у встановленому порядку та розмірі.

Частиною 1 ст. 56 ГПК України (із змінами, внесеними згідно із Законом N v9126837-11 від 19.05.2011) встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

При зверненні до суду з позовом № 425 від 29.10.2011р. позивачами надано фіскальний чек № 2273 від 31.10.2011р. та опис вкладення у цінний лист від 31.10.2011р. Але цей опис вкладення безумовно свідчить про те, що відповідачу надіслано не всі додані до позовної заяви документи.

Так, в графі “найменування предметів” вказаного опису вкладення у цінний лист зазначено: “1. позовна заява про стягнення заборгованості. Кількість предметів 4 л.; оголошена цінність 1 грн.”.

В той же час, з тексту позовної заяви № 425 від 29.10.2011р. та позовних матеріалів вбачається, що на адресу суду надано позовну заяву на 5 аркуші та додатки на 19 аркушах.

Причому суд звертає увагу позивачів на те, що застереження з приводу можливості не надсилання на адресу сторони документів, які у сторони є, в новій редакції ст. 56 ГПК України відсутнє.

Таким чином, позивачами не надіслано на адресу відповідача всі додані до позовної заяви документи, що є порушенням приписів ст. 56 ГПК України.

В п. 3.3 розяснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N di_501727 від 19.07.2010) значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.

За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обовязковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обовязковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого зясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.

Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які субєктивні висновки та обставини.

На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ст. 50-51, ч. 1, п. 2, ч. 2 ст. 54, п. 2, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 26 аркушах без розгляду (в тому числі оригінал платіжного доручення № 314 від 27.10.2011р. на суму 93,63,00 грн. про сплату державного мита та оригінал платіжного доручення № 310 від 27.10.2011р. на суму 236, 00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу). Видати довідки.

Суддя В.М. Соловйов