Рішення № 19160345, 18.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.11 Справа № 24/5009/3616/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовною заявою: Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133)

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеценергомонтажвентиляція” ( юридична адреса: 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 12, кв. 166; фактична адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова ,127)

до відповідача 2: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області

про стягнення 3 485,57 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 26.10.2010р. № 3682

від відповідача 1: Цюпало Ю.Д., директор

від відповідача 2: ОСОБА_2, довіреність від 02.09.2011р. №01/440

СУТЬ СПОРУ:

25.06.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (надалі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеценергомонтажвентиляція” (ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція”) про стягнення з відповідача 3 485,57 грн., з яких 3 056,97 грн. основного боргу за договором від 17.11.2009р. № 52Т-09 на виробництво, транспортування і поставку теплової енергії, 308,75 грн. втрат від інфляції та 119,85 грн. 3% річних.

Ухвалою від 25.06.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/3616/11, судове засідання призначено на 17.08.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою від 17.08.2011р. розгляд справи відкладений на 05.09.2011р.

Термін вирішення спору за клопотанням сторін відповідно до вимог статті 69 ГПК України продовжений

Ухвалою від 16.09.2011р. залучено в якості відповідача 2 - Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області, розгляд справи відкладений на 18.10.2011р.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.10.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема вказуючи наступне. 17.11.2009 р. між сторонами укладений договір № 52 Т-09 на виробництво, транспортування і поставку теплової енергії, за умовами якого позивач зобов'язувався відпускати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, відповідно до розрахункових навантажень, на опалення - в період опалювального сезону і на гаряче водопостачання - протягом року. В січні 2010 р. відповідач направив позивачу листа № 02 від 19.01.2010р., яким повідомив про збільшення теплових навантажень, в звязку з чим просив скоригувати договір. На підставі викладеного позивач направив відповідачу акти про надання послуг за січень 2010 р. і рахунки на їх оплату в загальній сумі 3 056,97 грн. Листом № 11 від 16.02.2010р. відповідач повідомив позивача, що з 15.01.2010р. ТОВ “Вектор” перейменовано на ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція”, інформацію про свою адресу і банківські реквізити, в тому числі, для розрахунків за договору № 52Т-09. Відповідач не підписав акти від 29.01.2010р. № 45/01 і № 46/01 та не оплатив рахунки від 29.01.2010р. № 37 на суму 2 369,41 грн. і № 38 на суму 687,56 грн. Позивач пояснює, що відповідач користувався майном позивача (3й поверх адміністративнопобутового корпусу, трансформаторна підстанція) на підставі угоди про розрахунки № 75/20805 від 26.09.2005р. 04.12.2009р. РВ ФДМУ по Запорізькій області і відповідач уклали договір оренди № 2503/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі позивача (нежитлові приміщення 1го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок, нежитлові приміщення 3го поверху адміністративнопобутового корпусу; трансформаторна підстанція). Оскільки по Угоді № 75/208-05, Договору № 2503/д відповідачу у користування передавалося одне й те саме майно позивача, договір № 52Т-09 не переукладався. Після укладення договору № 2503/д у відповідача збільшилися обсяги прийнятого в користування майна позивача на один обєкт (нежитлові приміщення 1го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок). В лютому 2010 р., враховуючи інформацію, надану листом відповідача № 02 від 19.01.2010р., позивач листом від 16.02.2010р. № 75-32/3622 направив відповідачу додаткову угоду № 1 від 12.02.2010р., якою повинні бути внесені зміни до договору № 52Т-09 стосовно збільшення теплових навантажень. Листом № 43 від 25.03.2010 р. відповідач повернув вказану додаткову угоду, підписавши лише додаток № 1 до неї. Відмова від підписання додаткової угоди № 1 від 02.02.2010р. обґрунтована відповідачем, в тому числі такими обставинами : “... цех вентиляційних заготовок (обєкт майна позивача, прийнятий відповідачем в користування по договору № 2503/д, на який збільшився обсяг прийнятого майна) експлуатується без капітального ремонту...” Перелічені підстави відмови відповідача від оплати безпідставні, що підтверджується наступним: - пунктом 3.7 договору № 52т-09 встановлено , що відмова відповідача від підписання актів не звільняє його від обовязку оплати витрат за отриману теплову енергію; - зобовязання по своєчасному проведенню капітального, поточного та інших видів ремонту орендованого майна за власний рахунок пунктами 4.3, 5.4, 5.7, 6.3 договору № 2503/д покладено на відповідача, при цьому така умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшення орендованого майна і не тягне за собою зобовязання щодо компенсації вартості поліпшення; - відсутність у відповідача претензій до працездатності і стану справності мереж тепло і водопостачання на обєктах, що орендуються підтверджується документально. На обєктах (нежитлові приміщення 1го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок і трансформаторна підстанція) ні поточного, ні капітального ремонту відповідачем не проведено, що підтверджується актами обстеження і технічного стану, оформленим 30.08.2011р. Враховуючи викладено, позивач просить суд на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 610, 625 Цивільного кодексу України, позов задовольнити.

Відповідач 1 проти позову заперечує з огляду на наступні обставини. Договір № 52 Т-09 від 17.11.2009р. регламентує надання послуг тільки на 3й поверх адміністративнопобутового корпусу, згідно теплових навантажень. За договірними зобовязаннями відповідач немаючі ніяких претензій за надані послуги у грудні 2009р., щодо поставки теплової енергії , узгодив акти за надання послуг № 109/12 , № 108 /12. Згідно рахунків № 621 та № 622 від 31.12.2009р. споживач розрахувався повністю. За січень 2010р. без підписання додаткової угоди на поставку теплової енергії в цех вентиляційних заготовок виставлені акти № 45/01 від 29.01.2010 р., № 46/01 від 29.01.2010р., рахунки № 37, 38 від 29.01.2010р. на оплату послуг, які були надані неякісно і не в повному обсязі, що підтверджується протоколом № 3 від 08.02.2010р. проведенням досліджень метеорологічних факторів Енергодарської санепідемстанції. Відповідач, згідно договору № 2503/д від 04.12.2009р. орендує ј частину цеху вентиляційних заготовок, площею 954 кв. м., а позивач є балансоутримувачем будівель і приміщень та відповідає за технічний стан всього приміщення (загальною площею 3 466 кв. м. і 34 660 куб.м.). Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач 2 пояснив , що дійсно з відповідачем 1 був укладений договір № 2503/д від 04.12.2009 р. , згідно якого ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція” орендує 1/4частину цеху вентиляційних заготовок , площею 954 кв. м.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.2005р. позивач і ТОВ “Вектор” (з 15.01.2010р. перейменовано на ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція”) уклали угоду про розрахунки № 75/208-05 (далі - Угода № 75/208-05) з протоколами розбіжностей та врегулювання, за умовами якої позивач передав відповідачу нерухоме майно: частину цеху вентиляційних заготовок, інв. № 5429; частину адміністративно-побутового корпусу (1-3 поверхи), інв. № 5760; трансформаторну підстанцію, інв. № 5761; склад балонів скрапленого газу, інв. № 8017, а відповідач зобов'язувався відшкодовувати позивачу доходи від володіння нерухомим майном.

До Угоди № 75/208-05 сторони уклали додаткові угоди № 1 від 28.12.2006р., № 2 від 19.02.2007р. та № 3 від 26.09.2007р., якими були змінені розмір плати, що підлягала відшкодуванню за користування майном та перелік переданого майна (в користуванні у відповідача були залишені: 1/3 частина адміністративно-побутового корпусу (3-й поверх), інв. № 5760 і трансформаторна підстанція, інв. № 5761, в редакції додаткової угоди № 3 від 26.09.2007р.).

Угодою № 75/208-05, в редакції додаткової угоди № 3 від 26.09.2007р., сторони погодили, що відповідач забезпечить збереження в цілому: цеху вентиляційних заготовок (в тому числі, службових приміщень), інв. № 5429; адміністративно-побутового корпусу повністю (1-3 поверхи), інв. № 5760; трансформаторної підстанції, інв. № 5761; складу балонів скрапленого газу, інв. № 8017; майданчику укрупненої зборки, інв. № 8014; облаштування залізничних шляхів, інв. № 8019.

Відповідно до п. 7.1. Угоди № 75/208-05, дана угода діє з моменту її підписання сторонами і до моменту укладення договору оренди державного нерухомого майна, яке є предметом даної угоди, між відповідачем і регіональним відділенням Фонду державного майна України.

17.11.2009р. ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “Запорізька АЕС” (Постачальник) і ТОВ “Вектор” (Споживач) уклали договір № 52Т-09 на виробництво, транспортування і поставку теплової енергії (далі - договір № 52Т-09), за умовами якого позивач зобов'язувався відпускати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, відповідно до розрахункових навантажень: на опалення - в період опалювального сезону і на гаряче водопостачання - протягом року.

04.12.2009р. РВ ФДМУ по Запорізькій області (Орендодавець) і ТОВ “Вектор” (Орендар) уклали договір № 2503/д оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” (далі - договір № 2503/д), за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування наступне майно: нежитлові приміщення 1-го поверху цеху вентиляційних заготовок, інв. № 4028, що були виділені з об'єкта цех вентиляційних заготовок, інв. № 5429; нежитлові приміщення 3-го поверху адміністративно-побутового корпусу, інв. № 4029, що були виділені із об'єкта адміністративно-побутовий корпус, інв. № 5760; будівлю трансформаторної підстанції, інв. № 5761.

Пунктом 5.12 договору № 2503/д передбачений обов'язок Орендаря укласти з Балансоутримувачем договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та договори з надання комунальних послуг, які Орендар укладає безпосередньо з підприємствами, організаціями, що надають такі послуги, копії перелічених вище договорів Орендар надає Орендодавцю.

Вбачається, що за Угодою № 75/208-05 та за Договором № 2503/д відповідачу в користування передавалося одне й те саме майно позивача, тому договір на виробництво, транспортування і поставку теплової енергії, укладений між сторонами 17.11.2009р. № 52Т-09 не переукладався.

23.03.2010р. сторонами укладений договір про зміни № 1 до договору № 2503/д, яким внесені зміни щодо найменування відповідача (перейменований з ТОВ “Вектор” на ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція”).

Таким чином, після укладення договору № 2503/д у відповідача збільшилися обсяги прийнятого в користування майна позивача на один об'єкт, інв. № 4028, виділений із загального інв. № 5429 (нежитлові приміщення 1-го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок).

Враховуючи збільшення обсягів орендованого майна відповідач у січні 2010 року направив позивачу лист № 02 від 19.01.2010р., яким повідомив про збільшення теплових навантажень (витрати тепла збільшувалися з 0,015 Гкал/год на 0,175 Гкал/год, а води з 0,6 т/год на 7,0 т/год), в зв'язку з чим просив скорегувати договір № 52Т-09 від 17.11.2009р.

Крім того, зазначеним листом позивачу також були направлені погоджені відповідачем розрахунок теплових навантажень по укрупненим показниками і паспорт системи теплопостачання будівель.

Відповідно до п. 3.6. договору № 52Т-09, по закінченню звітного місяця Споживач зобовязаний підписати надані зі сторони Постачальника акти про відпуск та транспортування теплової енергії протягом двох календарних днів з моменту отримання.

Відмова Споживача від підписання актів не звільняє його від оплати за отриману теплову енергію (п. 3.7.).

Пунктом 4.1. договору № 52Т-09 передбачено, що оплата спожитої теплової енергії у вигляді гарячої води здійснюється Споживачем по факту поставленої теплової енергії на підставі актів про відпущену теплову енергію.

Згідно п. п. 4.3., 4.4., 4.5. договору № 52Т-09, по закінченні звітного періоду між Споживачем та Постачальником підписуються двосторонні акти про відпуск теплової енергії, які включають вартість її виробництва, транспортування і поставки в строки, встановлені п. 3.6. даного договору (п. 4.3.) Щомісячно до 20-го числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних двосторонніх актів Постачальник виписує Споживачу рахунки і податкові накладні за звітний місяць (п. 4.4.). Оплата за спожиту теплову енергію, включаючи її транспортування і поставку, здійснюється Споживачем щомісячно до останнього числа місяця, наступного за звітним, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач направив відповідачу акти про надання послуг за січень 2010р. і рахунки на їх оплату на загальну суму 3 056,97 грн., а саме: акт № 45/01 від 29.01.2010р. на суму 2 369,41 грн. (виробництво теплової енергії); акт № 46/01 від 29.01.2010р. на суму 687,56 грн. (транспортування та постачання теплової енергії); рахунок № 37 від 29.01.2010р. № 37 на суму 2 369,41 грн. (виробництво теплової енергії); рахунок № 38 від 29.01.2010р. на суму 687,56 грн. (транспортування та постачання теплової енергії).

Враховуючи умови договору № 52Т-09, відповідач повинен був оплатити зазначені рахунки за січень 2010р. в термін до 28.02.2010р.

Частиною 5 ст. 254 Цивільного кодексу України визначено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки 28.02.2010р. припадав на вихідний день - неділю, днем закінчення строку, згідно з ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, є перший за ним робочий день, тобто понеділок 01.03.2010р.

Листом від 16.02.2010р. № 75-32/3622 (враховуючи інформацію, надану листом № 02 від 19.01.2010р. про збільшення теплових навантажень і корегування договору № 52Т-09 від 17.11.2009р.) позивач направив відповідачу додаткову угоду № 1 від 12.02.2010р. про внесення змін до договору № 52Т-09 стосовно збільшення теплових навантажень, за яким витрати тепла збільшувалися з 0,015 Гкал/год на 0,175 Гкал/год, а води з 0,6 т/год на 7,0 т/год.

Разом з тим, відповідач повернув зазначену вище додаткову угоду позивачу, підписавши лише додаток № 1 до неї, про що свідчить лист № 43 від 25.03.2010р. Акти про надання послуг за січень 2010р. від 29.01.2010р. № 45/01 і № 46/01 на загальну суму 3 056,97 грн. відповідач не підписав.

При цьому, відмова від підписання додаткової угоди № 1 від 02.02.2010р. обґрунтована відповідачем, зокрема, тим, що цех вентиляційних заготовок (об'єкт майна позивача, прийнятий відповідачем в користування за договором № 2503/д, на який збільшився обсяг прийнятого майна) експлуатується без капітального ремонту. Виставлені витрати не відображені в угоді № 1, яка не узгоджена і не підписана.

Суд вважає, що підстави відмови відповідача від оплати є безпідставні з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, п. п. 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч.1 ст. 903 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, пунктом 3.7. договору № 52Т-09 встановлено, що відмова відповідача від підписання актів не звільняє його від обов'язку оплати витрат за отриману теплову енергію. Зобов'язання по своєчасному проведенню капітального, поточного та інших видів ремонту орендованого майна за власний рахунок пунктами 4.3., 5.4., 5.7., 6.3. договору № 2503/д покладено на відповідача. При цьому така умова договору не розглядається як дозвіл на здійснення поліпшення орендованого майна і не тягне за собою зобов'язання щодо компенсації вартості поліпшення.

До того ж, відсутність у відповідача претензій до працездатності і стану справності мереж тепло - і водопостачання на об'єктах, що орендуються підтверджується документально.

05.09.2011р. в судовому засіданні відповідачем були надані документи, що підтверджують проведення ним ремонту на орендованих об'єктах.

Відповідач виконав ремонтні роботи на об'єкті, інв. № 4029, виділеному із загального інв. № 5760 (нежитлові приміщення 3-го поверху адміністративно-побутового корпусу), задовільний стан цього об'єкта підтверджується актом обстеження і технічного стану, оформленим 30.08.2011р. між позивачем і відповідачем.

На об'єктах за інвентарними № № 4028 і 5761 (нежитлові приміщення 1-го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок і трансформаторна підстанція) ні поточного, ні капітального ремонту відповідачем не проведено, що підтверджується актами обстеження і технічного стану вищевказаних об'єктів, оформлених 30.08.2011р. між позивачем і відповідачем.

Так, по будівлі цеху вентиляційних заготовок, 1-й поверх, інв. № 4028, виділений із загального інв. № 5429: “... затопление кровли, разрушены межпанельные швы, коррозия металлических ворот, трещины в бетонном покрытии полов, выбито стекло, разрушена кирпичная кладка в районе водостока, в стенах отсутствует герметизация межпанельных швов... инженерные коммуникации: сети тепло- и водоснабжения в работоспособном и исправном состоянии, трубопровод пожаротушения в рабочем состоянии, сети питьевой воды отключены, оборудование в санузле требует замены...”;

по трансформаторній підстанції, інв. № 5761: “...оборудование отсутствует, затекание кровли, разрушены стены парапета, внешнее загрязнение здания, требуется текущий ремонт кровли, коррозия металлических вентиляционных решеток и ворот, повреждение кирпичной кладки стен, трещины отмостки в некоторых местах полностью разрушено бетонное покрытие... инженерные коммуникации: освещение не подключено, сети телефонной связи теплоснабжения отсутствуют...”.

До того ж, необхідність проведення відповідачем капітального ремонту на об'єкті за інвентарним № 4028 (нежитлові приміщення 1-го поверху будівлі цеху вентиляційних заготовок) була встановлена ще в лютому 2010р., що підтверджується, оформленим між позивачем і відповідачем актом № 1 технічного стану вказаного вище об'єкта: “...стан будівельних конструкцій задовільний за умови виконання капітального ремонту покрівлі з герметизацією між панельних швів, відновлення приточної системи з 2-х калориферів та вентиляторів ВЦ № 12, системи опалення, розводки пожежної води з труби диам. 108-60м і ПК...”.

Твердження відповідача спростовується вищевикладеним.

На час розгляду справи в суді відповідач не підписав акти від 29.01.2010р. № 45/01 і № 46/01 та в порушення норм чинного законодавства України, які регулюють виконання зобов'язань, умов договору № 52Т-09, котрими встановлений обов'язок Відповідача сплатити виставлені рахунки, навіть при його відмові від підписання актів, не оплатив рахунки від 29.01.2010р. № 37 на суму 2 369,41 грн. і № 38 на суму 687,56 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання належним чином та в повному обсязі не виконав.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання відповідача оплатити надані послуги не припинено.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за надані послуги не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 3 056,97 грн. підтверджується обставинами справи.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з ТОВ “Спеценергомонтажвентиляція” 3 056,97 грн. основного боргу за договором від 17.11.2009р. № 52Т-09 документально підтвердженими, доведеними, заснованими на законі та такими, що предявленні позивачем до стягнення обґрунтовано.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відноситься втрати від інфляції грошових коштів.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення оплати послуг, згідно розрахунку позивача, за загальний період з 01.03.2010р. по 20.06.2011 р. становить 1308,75 грн., а сума 3 % річних за період з 01.03.2010 р. по 20.06.2011 р. складає 119,85 грн.

Надані розрахунки судом перевірені та визнані обґрунтованими. Отже, вимоги про стягнення з відповідача 308,75 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 119,85 грн. 3 % річних задовольняються судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Заперечення відповідачу судом до уваги не прийнято з урахуванням викладеного.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу - відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-5, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Спеценергомонтажвентиляція” ( юридична адреса: 71502, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Курчатова, буд. 12, кв. 166; фактична адреса: 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова ,127, п/р 26005060520409 в ЗРУ КБ “Приватбанк”, МФО 313399, код ЄДРПОУ30311986 )на користь Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” (71504, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, 133, п/р № 260002673 в ЗОД АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 313827, код ЄДРПОУ 19355964) - 3 056 (три тисячі пятдесят шість) грн. 97 коп. основного боргую 308 (триста вісім) грн. 75 коп. втрат від інфляційних процесів, 119 (сто девятнадцять) грн. 85 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 31.10.2011р.