Рішення № 19159749, 26.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.11 Справа № 32/5009/4728/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (69065,м. Запоріжжя, вул. Щаслива, 2-А)

до відповідача Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 64)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Запоріжзвязоксервіс” (69014, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 74б/47)

про стягнення основного боргу за використану теплову енергію в гарячій воді в сумі 133335 грн. 52 коп.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 16/27 від 04.01.2011 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 4085/07 від 31.12.2010 р.

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність б/н від 11.10.2011 р.

Суть спору:

11.08.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернувся Концерн “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” про стягнення 133335 грн. 52 коп. основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100700 від 01.01.2007 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/4728/11 з призначенням судового засідання на 23.08.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. Поштові повідомлення свідчать, що сторони належним чином сповіщенні про дату, час і місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 07.09.2011 р. оголошено перерву до 28.09.2011 р.

27.09.2011 р. на адресу господарського суду Запорізької області від КП “ВРЕЖО №1” надійшло клопотання в якому відповідач просить суд, залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПрАТ “Запоріжзвязоксервіс” (69014, м. Запоріжжя, вул. Магістральна, 74б/47, ЄДРПОУ 22116499). Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що рішення у даній справі в подальшому може вплинути на права і обовязки ПрАТ “Запоріжзвязоксервіс”, як приймальника коштів.

Ухвалою суду від 28.09.2011 р. судом залучено ПрАТ “Запоріжзвязоксервіс” у справі № 32/5009/4728/11 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та відклав судове засідання по справі на 12.10.2011 року.

Ухвалою суду 12.10.2011 року, за письмовим клопотанням позивача, строк розгляду спору було продовжено, на підставі ст. 69 ГПК України, на 15-ть днів - до 26.10.2011 р., розгляд справи відкладено на 26.10.2011 р.

Позивач неодноразово заявами уточнював та зменшував розмір позовних вимог (заява вих. № 1673-ю від 06.09.2011 р., вих. № 2003 ю від 25.10.2011 р.), згідно останньої заяви від 25.10.2011 р., позивач просить суд стягнути з відповідача 123404,51 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію в гарячій воді. Повідомив, що 06.09.2011 р. сума позовних вимог була зменшена до 125886,13 грн., а станом на 01.10.2011 р. складає 123404,51 грн., у звязку з частковим погашенням відповідачем боргу в сумі 2481,62 грн.

Заяви подані згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийняті до розгляду.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11, 15, 16, 509, 526, 625 Цивільного кодексу України та ст., ст. 193, 232, 258, 276 276 ГК України і полягають в тому, що 01.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір № 100700 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді. Відповідно до п. 1.1. Договору позивач зобов'язався відпустити теплову енергію в гарячій воді, а відповідач взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни, встановленими умовами договору. Концерном “Міські теплові мережі” були виконані всі умови договору, теплова енергія постачалась відповідачу в грудні 2008 р. Згідно п. 6.2. розрахунковим періодом є календарний місяць. Згідно п. 6.3. договору оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюються балансоутримувачем на підставі актів приймання передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком. Відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував свої зобов'язання по оплаті отриманої теплової енергії. За грудень 2008 р. відповідачу за отриману теплову енергію нараховано 250025,61 грн., що підтверджується актом виконаних робіт. За даний період відповідач оплату здійснив частково. Таким чином, заборгованість відповідача становить 123404,51 грн. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” основного боргу за спожиту теплову енергію за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100700 від 01.01.2007 р. в сумі 123404,51 грн.

Представник відповідача проти боргу в сумі 123404,51 грн. не заперечив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство “Запоріжзвязоксервіс” повідомила, що її роль постає лише в перерахуванні грошових коштів у строки та розмірах, передбачених договором № 060-1/10-00 від 29.10.2000 р., укладеного між третьою особою та відповідачем. Розподіл же грошових коштів по періодах, на які відноситься їх надходження та вирішення питань погашення заборгованості КП “ВРЕЖО № 1” перед концерном “Міські теплові мережі” та іншими постачальниками житлово-комунальних послуг в компетенцію та обовязки ПрАТ “Запоріжзвязоксервіс” не входить. Крім того, третя особа зазначила що у вирішенні питань заборгованості відповідача перед позивачем ПрАТ “Запоріжзвязоксервіс” може лише виконати інформаційну роль та скоригувати різницю у сумі 639,19 грн. відповідно до акту здачі-прийому виконаних робіт за жовтень 2011 .р згідно домовленості між третьою особою та відповідачем.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 26.10.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району (позивачем) та КП “ВРЕЖО № 1” (відповідачем) був укладений Договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100700 (далі за текстом договір).

За умовами договору позивач (теплопостачальна організація) зобовязався відпустити відповідачу (споживачу) теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору (п. 1.1 договору).

Пунктами 10.1, 10.4 сторони узгодили, що договір діє з 01.01.2007 р. по 31.12.2007 р. та вважається продовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору, ні одна із сторін не заявить про його розірвання.

У відповідності до положень розділу 6 Договору підтвердженням факту надання послуг по відпуску теплової енергії є акт приймання-передачі теплової енергії. Споживач з 7 по 8 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації документи за розрахункових період, а саме: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ). Отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання ату приймання-передачі теплової енергії, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову від його підписання відповідачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Пунктами 6.1 6.3 Договору передбачено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок позивача. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюються балансоутримувачем на підставі актів приймання передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком.

Пунктом 6.5 договору, передбачено що при перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі відповідач повинен зазначати район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором позивач зараховує кошти, що надійшли від відповідача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.

Додатком № 1 до Договору сторони визначили, що орієнтовна вартість теплової енергії, що відпускається відповідачу за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 2155156,58 грн. з ПДВ.

Згідно додатку № 5 до Договору, сторони дійшли згоди, що розрахунки з відповідачем за відпущену позивачем теплову енергію здійснюються відповідно з тарифами, затвердженими рішенням від 29.08.2006 р. № 309.

Відповідно до пункту 3.2.6 договору відповідач зобовязався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

На виконання умов Договору позивачем надані відповідачу обумовлені договором послуги по постачанню теплової енергії в грудні 2008 р. на загальну суму 250025,61 грн., факт надання цих послуг підтверджується Актом приймання-передачі теплової енергії за спірний період. Зазначений Акт приймання-передачі теплової енергії відповідачем у термін, встановлений п. 6.6.1 Договору підписані не були, але враховуючи положення п. 6.6.2 договору вважається погодженим і є підставою для проведення розрахунків за спірний період.

У звязку із цим, враховуючи приписи п., п. 6.1 6.6 договору, позивач відповідачу виставив рахунок на оплату наданих послуг № 100700 від 06.01.2009 р. на суму 250025,61 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання за договором виконав належним чином і у повному обсязі.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії за грудень 2008 р. станом на час вирішення справи в судовому засіданні здійснив частково, а саме перерахував грошові кошти в сумі 116690,09 грн.

Отже, відповідач взяті на себе зобовязання згідно умов договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 100700 від 01.01.2007 р. належним чином та в повному обсязі не виконав.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом позивач просить стягнути з відповідача 133335,52 грн. заборгованості за надані послуги за договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 31.07.2011 р. (тобто до звернення позивача до суду) відповідач погасив частину заборгованості, перерахувавши на рахунок позивача 2711,57 грн.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором фактично складала 130623,95 грн., у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення 2711,57 грн. не підлягають задоволенню як заявлені необґрунтовано.

Після порушення провадження у справі (11.08.2011 р.- 3578,57 грн., 16.08.2011 р.-241,28 грн., 19.08.2011 р. - 408 грн., 25.08.2011 р.-204 грн., 31.08.2011 р.- 306 грн. та 31.10.2011 р.-2481,62 грн.) відповідач частково погасив борг, перерахувавши на розрахунковий рахунок позивача 7219,44 грн., що підтверджується банківськими виписками та Актом звірки взаємних розрахунків станом на 27.09.2011 р.

За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 7219,44 грн. належить припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України через відсутність предмету спору.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 123404,51 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 123404,51 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району до Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” про стягнення 133335 грн.52 коп. задовольнити частково.

2.В частині стягнення 7219,44 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

3.Стягнути з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” (69000, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, буд. 64,код ЄДРПОУ 32121479) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091,м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в філії Запорізького обласного управління ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 313957) 123404 (сто двадцять три тисячі чотириста чотири) грн. 51 коп. основного боргу, 1234 (одна тисяча двісті тридцять чотири) грн. 04 коп. державного мита та 218 (двісті вісімнадцять) грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.В частині стягнення 2711,57 грн. основного боргу з Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 1” відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 27.10.2011 р.