Рішення № 19159679, 24.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.11 Справа № 25/5009/5266/11

Суддя Дьоміна А.В.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі”, м. Запоріжжя, 69037, вул. 12 квітня, 7/25

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату “Моноліт”, м. Мелітополь Запорізької області, 72319, вул. Кірова, 188-а

Суддя Дьоміна А.В.

Представники:

Позивача ОСОБА_1 дов.№55/11 від 10.08.2011.

Відповідача не зявився

Заявлений позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату “Моноліт” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 4692,17 грн., 795,82 грн. пені, 328,45 грн. штрафу, 139,42 грн. 3% річних та 328,40 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою господарського суду від 05.09.2011. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №25/5009/5266/11, судове засідання призначено на 12.10.2011.

Ухвалою від 07.10.2011. у звязку з відпусткою судді Дьоміної А.В., судове засідання перенесено на 24.10.2011.

Відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача у судовому засіданні 24.10.2011. оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Позивач підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, та на підставі ст. ст. 176, 181, 193, 216 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625 ЦК України просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 4692,17 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 795,82 грн. пені, 328,45 грн. штрафу, 139,42 грн. 3% річних та 328,40 грн. інфляційних нарахувань.

Відповідач, сповіщений про місце, день та час розгляду справи в порядку, передбаченому Господарським процесуальнім кодексом України, в судове засідання 24.10.2011. не зявився, витребувані документи не надав.

Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельним комбінатом “Моноліт” (покупець) укладено договір про постачання природного газу №П050/10 (договір), за умовами якого постачальник зобовязується передати покупцю в період з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року природний газ, а покупець зобовязується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Відповідно п. 3.2 договору кількість газу поставленого покупцю, підтверджується щомісячними актами приймання-передачі газу, які підписуються сторонами.

Акт приймання-передачі газу оформлюється на підставі технічного акту про витрати газу, який підписується щомісячно представниками газорозподільної організації та покупця.

Відповідно до п. 6.1. договору №П050/10 від 01.02.2010. оплата за газ проводиться покупцем грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 (п'ять) банківських днів до початку місяця поставки.

Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 10-го числа місяця, наступного за звітним.

На виконання умов договору позивач у лютому-березні 2010 року передав для потреб відповідача природний газ у обсязі 1,881 тис. куб. м. на загальну суму 4651,32 грн., що підтверджується відповідними актами приймання-передачі газу.

Відповідач зазначену заборгованість не сплатив.

Крім того, згідно п. 7.1. договору постачальник надає покупцю послуги по:

-здійсненню оптимального плану поставки природного газу;

-заведенню лімітів газу на покупця через ОДУ ДК “Укртрансгаз”;

-наданню інформації про виділення лімітів природного газу;

-коригуванню планових лімітів, узгоджених з відповідною місцевою газорозподільною організацією; -коригуванню планових лімітів газу станом на 15 та 25 число кожного місяця з метою їх приведення до середньодобового споживання природного газу; Інформація надається покупцю в усному або в письмовому вигляді на обов'язковий запит уповноваженої особи покупця.

п. 7.2. договору встановлено, що покупець сплачує постачальнику за надані послуги згідно п. 7.1 з розрахунку за 1000,0куб.м - без ПДВ - 18,10 грн., ПДВ (20%) - 3,62 грн., разом з ПДВ - 21,72 грн.

У лютому 2010. позивачем надані послуги на суму 36,27 грн., у березні 2010р. на суму 4,58 грн. Всього послуги надані на загальну суму 40,85 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед ТОВ “Індра Енерджі” за поставлений природний газ становить 4692,17 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦКУкраїнизобовязаннямаєвиконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань) є, зокрема, договір.

Оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання зобовязань, як того вимагають умови договору та приписи закону, суд вважає вимоги про стягнення боргу за поставлений природний газ у розмірі 4692,17 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, за прострочення виконання грошового зобовязання позивач просить суд стягнути з відповідача 139,42 грн. 3% річних та 328,40 грн. інфляційних нарахувань.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт несвоєчасного виконання грошових зобовязань, вимоги про стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних є обґрунтованими. Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що розрахунок 3% річних у розмірі 139,42 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 328,40 грн. здійснений вірно, тому ця сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Також Товариством з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” на підставі п. 8.2 договору про постачання природного газу №П050/10 від 01.02.2010., ст. ст. 549-551 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 795,82 грн. пені, 328,45 грн. штрафу.

Суд відмовляє позивачу в частині стягнення з відповідача пені та штрафу виходячи з наступного.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.07.2009. порушено провадження у справі №25/141/09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату “Моноліт”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. На даний час триває процедура ліквідації вказаного підприємства.

Відповідно приписам Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” Товариство з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” має статус поточного кредитора по відношенню до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату “Моноліт”.

Абзацом 2 частини 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань. Отже, вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка (штраф, пеня) і цей проміжок часу тільки відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

З наведеного слідує, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання пеня не нараховується.

Враховуючи, що пеня в період дії мораторію не нараховується, то вона і не підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на вище зазначене, позов задовольняється частково.

Судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-будівельного комбінату “Моноліт” (м. Мелітополь Запорізької області, 72319, вул. Кірова, 188-а, код ЄДРПОУ 13608275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Індра Енерджі” (м. Запоріжжя, 69037, вул. 12 квітня, 7/25, код ЄДРПОУ 36576639, рахунок №260053013549 в ПАТ “Європейський газовий банк”, м. Київ, МФО 380430) 4692,17 грн. основної заборгованості за договором, 139,42 грн. 3% річних, 328,40 грн. інфляційних нарахувань, 83,75 грн. державного мита та 193,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя А.В. Дьоміна