Рішення № 19159408, 28.09.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.11 Справа № 32/5009/4811/11

Суддя Колодій Н.А.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський торговий будинок “Рефма” (юридична адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 9; поштова адреса: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 22, оф. 72)

до відповідача Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (72319, АДРЕСА_1)

про стягнення 106500 грн. основного боргу за договором оренди № 031 від 01.10.2010 р., 1946,25 грн. - 3% річних, 4956,45 грн. інфляційних витрат та 1012,13 грн. пені, а також розірвання договору оренди № 031 від 01.10.2010 р.

Суддя Колодій Н.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_3, довіреність б/н від 10.08.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_2 від 05.02.1998 р.

Заявлені позовні вимоги про стягнення 94414,83 грн., які складаються з 86500 грн. основного боргу за договором оренди № 031 від 01.10.2010 р., 1946,25 грн. - 3% річних, 4956,45 грн. інфляційних витрат та 1012,13 грн. пені, а також розірвання договору оренди № 031 від 01.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.08.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 32/5009/4811/11 з призначенням судового засідання на 07.09.2011 р. Ухвала направлялась на адресу сторін в установленому законом порядку. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 07.09.2011 р. у звязку з неявкою відповідача в судове засідання, розгляд справи було відкладено на 28.09.2011 р.

В довідці Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, станом на 16 вересня 2011 р., зазначено що Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 зареєстрована за місцем проживання: АДРЕСА_1, тобто за тою ж адресою, що вказана позивачем в позовній заяві і на яку судом відправлялись ухвали.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що сторони належним чином сповіщені про час і місце судового засідання.

На адресу господарського суду 28.09.2011 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, якою просить стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу в розмірі 106500 грн., пеню у сумі 1012,13 грн., інфляційні втрати в сумі 4956,45 грн., 3% річних в сумі 1946,26 грн. та розірвати договір оренди № 031 від 01.10.2010 р.

Заява відповідає вимогам ст. ст. 22, 28 ГПК України, приймається судом.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 782, 783, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу України та умовами договору оренди № 031 від 01.10.2010 р.

Відповідач позов не визнав, вважає вимоги позивача необґрунтованими і безпідставними, з підстав викладених в відзивах (відзив долучено до матеріалів справи).

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 28.09.2011 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2010 р. між ТОВ “Мелітопольський торгівельний будинок “Рефма” (далі позивач) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_2 (далі відповідач) укладено договір оренди № 031 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобовязався передати, а відповідач зобовязався прийняти в строкове тимчасове користування належний позивачу на праві власності, далі - обєкт оренди на умовах, встановлених договором.

Обєкт оренди передається орендатору для здійснення ним торгової діяльності (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору, за користування обєктом оренди відповідач щомісячно сплачує позивачу орендну плату в розмірі: жовтень-2000 грн., листопад 2010 р. вересень 2011 р. 10000 грн. з урахуванням ПДВ. При цьому щомісячна орендна плата, розмір якої передбачений даним пунктом договору, не включає в себе відшкодування (компенсацію) відповідачем позивачу витрат, вказаних в п. п. 5.5. даного договору.

Плата за користування обєктом оренди здійснюється відповідачем щомісячно по безготівковому рахунку, шляхом перерахування відповідачем відповідних грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача, не пізніше 5 (пятого) числа місяця за який здійснюється оплата (п. 5.2. договору).

Згідно п. 5.5. договору, відповідач додатково, крім орендної плати, щомісячний розмір якої встановлений п. 5.1. даного договору, відшкодовує (компенсує) позивачу витрати, на електроенергію, опалення, холодну та гарячу воду, пожежне спостереження, вивезення твердих та побутових відходів, на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача, не пізніше 10 (десяти) календарних днів від дати виставлення рахунку.

Відповідач користувався обєктом оренди з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копії яких містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідач свої обовязки по оплаті згідно умов договору виконав частково, а саме сплативши 55000 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером № 686 від 11.07.2011 р. (4500 грн.) та банківським витягом (1000 грн.), внаслідок чого у нього за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р. утворилась заборгованість по орендній платі в сумі 106500 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 106500 грн. основного боргу по договору оренди за період з жовтня 2010 р. по вересень 2011 р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

07.07.2011 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію (вих. № 132), з вимогою погасити існуючу заборгованість в сумі 81000 грн.

Відповідач листом від 07.07.2011 р. зобовязався погасити заборгованість в сумі 81000 грн. поетапно протягом дії строку договору.

З наданих позивачем матеріалів вбачається, що 04.08.2011 р. (тобто до звернення позивача до суду) відповідач погасив частину заборгованості, перерахувавши на рахунок позивача 1000 грн., що підтверджується квитанцією № 753 від 04.08.2011 р.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача за договором фактично складала 105500 грн., у звязку з чим позовні вимоги в частині стягнення 1000 грн. не підлягають задоволенню як заявлені необґрунтовано.

Враховуючи вищевикладене та той факт, що на момент розгляду спору по суті відповідач має заборгованість в сумі 105500 грн., доказів її погашення не надав, вимога позивача про стягнення 105500 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1946,25 грн.-3% річних та 4956,45 грн. втрат від інфляції.

Згідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перевіреному в судовому засіданні розрахунку, вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 1946,25 грн. та 4956,45 грн. втрат від інфляції обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 1012,13 грн. пені.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно з п. 8.2. договору, у випадку порушення відповідачем строку виконання грошових зобовязань, передбачених даним договором, відповідач зобовязаний виплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючій на момент проточки платежу, який нараховується від суми простроченого відповідачем платежу за кожний день прострочки виконання відповідачем грошового зобовязання.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 1012,13 грн. пені за неналежне виконання умов договору, обґрунтована та підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить розірвати договір оренди № 031 від 01.10.2010 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

У статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічний припис містить ст. 283 ГК України.

Відповідно до умов статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 4.4. договору, даний договір може бути розірваним позивачем в односторонньому порядку в наступних випадках: у випадку порушення відповідачем строку виконання зобовязань, передбачених п. 5.2. договору, на пять та більш банківських днів; у випадку порушення відповідачем строку виконання зобовязань, передбачених п. 5.5. договору, на пять та більш банківських днів...

На підставі оцінки доказів суд вважає, що матеріалами справи доведено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобовязань щодо своєчасної сплати оренди, що є істотним порушенням умов договору оренди та за умовами договору сторін є підставою для його дострокового розірвання.

Враховуючи викладене, невиконання відповідачем своїх обовязків за договором, суд знаходить обґрунтованими та підтвердженими доводи позивача щодо розірвання договору оренди. Таким чином, вимога позивача про розірвання договору оренди задовольняється.

Таким чином позов слід задовольнити частково.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 р. між позивачем у справі ТОВ “Мелітопольський торговий будинок “Рефма” та ОСОБА_3 (адвокатом, який діє на підставі свідоцтво НОМЕР_3 від 15.12.2008 р.) було укладено договір б/н для надання правової допомоги.

Сплата гонорару адвокату визначена в акті прийому передачі виконаних робіт до договору, загальна вартість наданої правої допомоги складає 2000 грн.

Доказом виконання оплати позивачем послуг адвоката є прибутковий касовий ордер № 35 від 10.08.2011 р. на суму 2000,00 грн. (копія ордеру міститься в матеріалах справи).

Суд вважає заявлені вимоги про стягнення витрат на адвокатські послуги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, поскільки спір з його вини доведений до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Договір оренди № 031 від 01.10.2010 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський торговий будинок “Рефма” та Субєктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (72319, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський торговий будинок “Рефма” (юридична адреса: 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Дзержинського, 9; поштова адреса: 72313, Запорізька область, м. Мелітополь, пр. 50-річчя Перемоги, 22, оф. 72, код ЄДРПОУ 31880722) 105500 грн. основного боргу,1946,25 грн. - 3% річних та 4956,45 грн. втрат від інфляції, 1012,13 грн. пені, 1219,14 грн. державного мита, 233,93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.10.2011 р.