Рішення № 19159406, 03.10.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.11 Справа № 24/5009/4910/11

Суддя Азізбекян Т.А.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-2010” (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160-А)

до відповідача: фізична особа підприємець ОСОБА_1 (69001, АДРЕСА_1)

про стягнення 31 599,90 грн.

суддя Азізбекян Т.А.

У засіданні приймали участь представники:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

18.08.2011р. до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Прогрес-2010” (надалі - ТОВ “Прогрес-2010”) з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1) про стягнення з відповідача 31 599,90 грн., з яких: 25 703,70 грн. основного боргу, 4 099,26 грн. пені та 1 796,93 грн. 16% річних.

Ухвалою від 20.08.2011р. судом порушено провадження у справі № 24/5009/4910/11, судове засідання призначено на 03.10.2011р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи.

27.09.2011р. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 30 261,81 грн., з яких: 25 703,70 грн. основного боргу, 2 242,88 грн. пені та 2 315,23 грн. - 16% річних.

Заяви про зменшення розміру позовних подані відповідно до ст. 22 ГПК України, відповідають вимогам чинного законодавства, не суперечать правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийняті судом до розгляду та задоволені.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 03.10.2011р., на підставі статей 82-1, 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Судом розяснено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач в засідання суду 03.10.2011р. не зявився, свої вимоги обґрунтовує ст. 625 ЦК України, умовами договору купівлі продажу № 035-О, який 17.11.2010р. укладений між сторонами, на виконання умов якого позивач передав відповідачу товар на загальну суму 44 251,73 грн. Однак, відповідач свої зобовязання за договором у повному обсязі не виконав, за отриманий товар розрахувався частково в сумі 18 548,02 грн. Таким чином, сума основного боргу становить 25 703,71 грн. За несвоєчасну оплату товару відповідачу нарахована пеня у розмірі 2 242,88 грн., а саме за період з 03.02.2011р. по 09.03.2011р. в сумі 59,83 грн., за період з 09.03.2011р. по 29.09.2011р. 2 183,05 грн. та 15 % річних в сумі 2 315,23 грн. Враховуючи викладене позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про дату, час та місце судового засідання відповідача судом повідомлено належним чином.

Згідно із п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України від 31.05.02 № 04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб - відповідачів - учасників судового процесу.

Процесуальні документи надсилались судом на адресу відповідача, вказаній у позовній заяві.

Отже, відповідача є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджала вирішенню даного спору.

Згідно із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Прогрес-2010” (Продавець) і фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір № 035-О купівлі-продажу, за умовами якого (п. 1.1.) Продавець зобов'язується передати товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар у кількості, асортименті та за ціною, що визначені в накладній, та оплатити його вартість.

Відповідно до п. 2.4. договору, ціна кожної одиниці товару та загальна вартість товару відповідно до погодженого замовлення зазначається в накладній та рахунку фактурі.

Згідно п. 4.2. договору, Покупець зобов'язаний сплатити вартість отриманого товару протягом 42 (сорока двох) календарних днів з моменту отримання товару.

Оплата вартості товару здійснюється у національній валюті України (п. 4.3.) .

Пунктом 4.4. сторони узгодили, що усі розрахунки між сторонами, за даним договором здійснюються у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Фактом узгодження суттєвих умов на товар вважається накладна, де зазначаються: ціна, кількість, асортимент товару, підписана обома сторонами чи їх представниками. Підписання накладної уповноваженими представниками є підтвердженням узгодженості усіх суттєвих умов, щодо товару, після підписання сторони не можуть посилатися на їх не узгодженість.

Згідно п. 4.7. договору, отримання товару за накладною є свідченням узгодженості сторонами замовлення по всіх умовах (ціни, найменування, кількості, асортименту).

Загальна сума даного договору визначається сумою всіх накладних на відпуск товару за даним договором.

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить Господарський кодекс України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, ТОВ “Прогрес-2010” передано відповідачу товар на загальну суму 44 251,73 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПР-195 від 23.12.2010р. та товарно-транспортною накладною №ПР-195 від 23.12.2010р.; видатковою накладною № ПР-73 від 26.01.2011р. та товарно-транспортною накладною № ПР-73 від 26.01.2011р. (зазначені документи містяться в матеріалах справи).

Пунктом 5.2.1. договору сторони передбачили, що Покупець зобов'язаний провести повну оплату за товар на умовах, передбачених п. 4.2. даного договору.

Однак, відповідач взятих на себе договірних зобовязань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар у повному обсязі в строк, визначений договором не здійснив.

Так, відповідачем перераховано на рахунок позивача 18 548,02 грн., що підтверджується банківською випискою від 17.12.2010р., яка міститься в матеріалах справи.

Решта вартість товару в сумі 25 703,71 грн. відповідачем не сплачено.

Глава 50 Цивільного кодексу України (ЦК України) передбачає підстави та умови припинення зобовязання, зокрема, ст. 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобовязання відповідача оплатити поставлений отриманий товар не припинено.

Таким чином, на день розгляду справи в суді сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 25 703,71 грн., факт наявності якої підтверджується матеріалами справи.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати ним заборгованості у повному обсязі, суд вважає, що позовна вимога в частині стягнення основного боргу доведена, обґрунтована, підтверджена доданими документами та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, одним з наслідків порушення зобовязання є оплата неустойки (штрафу, пені) - визначеної законом чи договором грошової суми, що боржник зобовязаний сплатити кредитору у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязання, зокрема у випадку прострочення виконання.

За приписами ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі несвоєчасної оплати вартості отриманого товару в термін, передбачений даним договором, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі 0,1% від вартості неоплаченого товару за кожен день порушення терміну оплати вартості товару.

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” № 543/96-ВР від 22.11.96 встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 6.7. договору сторони передбачили, що нарахування та сплата неустойки (пені, штрафу) за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань за цим договором здійснюється сторонами з урахуванням 5-ти річного строку позовної давності.

Позивачем заявлено до стягнення пеня у розмірі 2 242,88 грн., а саме за період з 03.02.2011р. по 09.03.2011р. в сумі 59,83 грн. та за період з 09.03.2011р. по 29.09.2011р. 2 183,05 грн.

Факт прострочення платежу матеріалами справи доведено, розрахунок пені здійснено вірно з урахуванням норм зазначеного вище законодавства, у звязку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Встановлено, що договором купівлі продажу від 17.11.2010р. № 035-О встановлений інший розмір відсотків. Так, відповідно до п. 6.6. договору, сторони домовились, що у разі, якщо Покупець прострочив оплату вартості отриманого товару, Продавець має право в судовому порядку вимагати від Покупця сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 16-ть (шістнадцять) процентів річних від простроченої суми.

Враховуючи наданий суду розрахунок позивача, розмір 16 % річних за період з 03.02.2011р. по 29.09.2011р. складає 2 315,23 грн. Вимогу в цій частині суд визнає доведеною та задовольняється судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі 302,62 грн. державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 45, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуальногокодексуУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69001, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, п/р № НОМЕР_2 в Запорізьке РУ ПАТ КБ “Приватбанк”, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прогрес-2010” (25007, м. Кіровоград, вул. В.Терешкової 209, код ЄДРПОУ 37168270, п/р № 26008301250641 в Філії “Київське міське відділення ПАТ Промінвестбанк”, МФО 322250) 25 703 (двадцять пять тисяч сімсот три) грн. 70 коп. основного боргу, 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 88 коп. пені, 2 315 (дві тисячі триста пятнадцять) грн. 23 коп. 16 % річних, 302 (триста дві) грн. 62 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 14.10.2011р.