Рішення № 19159202, 10.11.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.11.11 р. Справа № 30/120

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю. Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Приватного підприємства "Сокіл”, м. Селидове Донецької області

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське", м. Селидове Донецької області

Предмет спору: стягнення грошової суми у розмірі 91317,00 грн., з яких: суми боргу з урахуванням індексу інфляції 83 390, 00 грн., пені у сумі 5 989,79 грн., 3 % річних у сумі 1 936,44 грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 довір.;

від відповідача: не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство "Сокіл”, м. Селидове Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське", м. Селидове Донецької області про стягнення грошової суми у розмірі 91317,00 грн., з яких: суми боргу з урахуванням індексу інфляції 83 390, 00 грн., пені у сумі 5 989,79 грн., 3 % річних у сумі 1 936,44 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов Договору про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги б/н від 03.06.2010р. та неповерненням грошових коштів за цим Договором в сумі 108000,00 грн.

В судових засіданнях позивач вимоги підтримав.

Відповідач у жодне судове засідання не прибув, в письмових поясненнях по справі проти позовних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що аналогічні справи розглядаються в місті Києві, що виконавчою службою описано та передано на відповідальне зберігання позивачу насіння соняшника, що належить відповідачу. Зазначив, що позов, який розглядався за вимогами позивача в місті Києві залишено без розгляду. Просить відмовити у задоволенні вимог.

Склад суду було змінено, розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.09.2011р. у звязку із знаходженням судді Довгалюк В.О. на лікарняному, дану справу передано на розгляд судді Сгара Е.В.

За клопотаннями сторін у справу залучені додаткові документи.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між позивачем та відповідачем укладено договір про надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги б/н від 03.06.2010р. (Договір).

Згідно п.1.1 Договору, позикодавець (позивач) зобовязується надати позичальник безвідсоткову зворотну фінансову допомогу, а останній зобовязується повернути її у визначений цим Договором строк.

Пунктом 4.1 Договору сторони передбачили, що строк надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги позичальнику визначається з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позичальника та діє до 30.09.2010р.

Строк, вказаний в п.4.1 Договору може бути продовженим за згодою сторін (п.4.2 Договору).

Сума безвідсоткової зворотної фінансової допомоги за цим Договором складає 77 500, 00 грн. (п.2.1 Договору).

Відповідно до п.5.1 Договору, до спливу строку, вказаного в п.4.1 Договору, позичальник зобовязується повернути суму допомоги.

Строк дії Договору встановлено до його кінцевого виконання (п.6.1 Договору).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобовязаний виконати свій обовязок та зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, згідно наявних у справі документів (платіжне доручення №169 від 03.06.2010р. на суму 77500, 00 грн.), свої зобовязання за Договором виконав належним чином, надав відповідачу фінансову допомогу в загальній сумі 77500, 00 грн. у термін, визначений п.3.2 Договору, тобто до 30.06.2010р.

Відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, отримані як фінансову допомогу за Договором кошти своєчасно не повернув.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача суму заборгованості за Договором 77500, 00 грн. в примусовому порядку.

Відповідач в письмових поясненнях по справі проти позовних вимог заперечив, посилаючись на той факт, що аналогічні справи розглядаються в місті Києві, що виконавчою службою описано та передано на відповідальне зберігання позивачу насіння соняшника, що належить відповідачу. Зазначив, що позов, який розглядався за вимогами позивача в місті Києві залишено без розгляду. Просить відмовити у задоволенні вимог. Заперечення відповідача судом до уваги не прийняті з огляду на той факт, що справи, на які посилається відповідач, не мають жодного відношення до предмету спору по справі №30/117 і не повязані з цією справою.

Шляхом дослідження всіх матеріалів справи, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача значиться грошове зобовязання перед позивачем у сумі 77500, 00 грн. за Договором та іншого відповідачем по справі не доведено.

За наведених обставин, позовні вимоги в частині стягнення суми боргу 75000, 00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми права позивач просить стягнути з відповідача за період з 01.10.2010р. по 31.07.2011р. 3% річних в сумі 1936, 44 грн. та з 01.10.2010р. п о 31.07.2011р. інфляційні в сумі 5890, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача за зазначений період значилось прострочення виконання основного грошового зобовязання за Договором. Крім того, 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки, а індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у звязку з девальвацією грошової одиниці України, і за своєю правовою природою ці суми є самостійним від неустойки способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення сум 3% річних та інфляційних є обґрунтованими та правомірними.

Розрахунок 3% річних та інфляційних перевірено судом:

- 3 % річних складають 1936, 44 грн.;

- інфляційні складають 4838, 05 грн.

Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі в сумі 1936, 44 грн., інфляційних частково в сумі 4838, 05 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних в залишковій сумі задоволенню не підлягають у звязку з безпідставністю заявлення.

Відповідно до ст.ст.216218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що за кожен день прострочення повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно повернутої фінансової допомоги.

Згідно ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 5989, 79 грн. за період з 01.10.2010р. по 31.03.2011р., застосовуючи при цьому подвійну облікову ставку НБУ.

Сума пені перерахована судом у відповідності до умов Договору та приписів діючого законодавства, складає 5989, 79 грн. та підлягає стягненню в повному обсязі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 551, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 193, 232, 233 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного підприємства "Сокіл”, м. Селидове Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське", м. Селидове Донецької області про стягнення грошової суми у розмірі 91317,00 грн., з яких: суми боргу з урахуванням індексу інфляції 83 390, 00 грн., пені у сумі 5 989,79 грн., 3 % річних у сумі 1 936,44 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське" (85400, Донецька обл.., м.Селідове, вул.Радянська, 161, ідентифікаційний код 33426248, р/р 260053011100, МФО 394307, ООБ №5484 м.Селідове) на користь Приватного підприємства "Сокіл” (85400, Донецька обл.., м.Селідове, вул.Гайдара, 41, ідентифікаційний код 30561962, р/р 26008113425 ЗОД „Райфайзен Банк Аваль” мм.Донецьк, МФО 380805) заборгованість в сумі 77 500, 00 грн., інфляційні в сумі 4838, 05 грн., пеню в сумі 5989, 79 грн., 3 % річних в сумі 1936, 44 грн., державне мито в сумі 902, 65 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233,28грн.

В залишковій частині вимоги відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 10.11.2011р.

Суддя Сгара Е.В.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >