Ухвала суду № 19159053, 31.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31.10.11 р. № 39/61-63

Суддя господарського суду Донецької області Морщагіна Н.С.

розглянувши матеріали за позовною заявою Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки

до відповідача: Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

про: стягнення 375208,68грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки звернулося до господарського суду з позовом до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення 375208,68грн.

Пункти 3, 3-1 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачать, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому законом порядку та розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справляння державного мита в Україні регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року N 7-93 "Про державне мито", з відповідними змінами і доповненнями (далі - Декрет).

Перелік об'єктів справляння державного мита наведено у статті 2, а розміри ставок державного мита - у статті 3 Декрету.

Згідно підпунктів “а”, “б” пункту 2 частини 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України N 7-93 від 21 січня 1993 року ставки державного мита із позовних заяв, що подаються до господарських судів встановлюються в таких розмірах:

- із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- із позовних заяв немайнового характеру - 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підтвердження сплати державного мита позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжне доручення № 2595 від 04.10.2011 р. на суму 374,20грн., що є меншим від встановленого законом розміру, який з урахуванням ціни позову складає 375,21грн.

Крім того, з 21.06.2010р. головними управліннями Державного казначейства України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі відкрити рахунки в розрізі територій для зарахування до спеціального фонду Державного бюджету коштів для оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ по КЕКД 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах», у зв’язку з чим оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу проводиться за наступними реквізитами:

р/р 31210264700006 у ГУ ДКУ у Донецькій області МФО 834016

Отримувач: УДК у Київському районі м. Донецька ЄДРПОУ 34687001

Код бюджетної класифікації: 22050003

Згідно доданих до матеріалів позовної заяви доказів одержувачем перерахованих за платіжним дорученням № 2596 від 04.10.2011 р. коштів в рахунок сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначено “ГУ ДКУ Донецькій області”, через що означене платіжне доручення не може розглядатися судом як належний доказ сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Статтею 56 ГПК України (зі змінами, внесеними згідно із законами України від 13.05.97 р. N 251/97-ВР, від 19.05.2011 р. N 3382-VI) на позивача покладено обов’язок надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України докази, що підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, мають бути долучені позивачем до позовної заяви.

Як вбачається з долучених до матеріалів позовної заяви доказів, позивачем на адресу відповідача направлено лише позовну заяву, що є порушенням вимог ст. 56, п.2 ч. 1 ст. 57 ГПК України, які передбачають, що до матеріалів позовної заяви позивачем повинно бути долучено докази направлення сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення

Таким чином, позивачем всупереч вимогам ст. ст. 56, 57 ГПК України не додано належних доказів надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу сторін.

Неподання доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу, за приписом п. 4,6,10 ст. 63 ГПК України є підставою для повернення позовної заяви позивачу без розгляду.

Таким чином, позовна заява подана без додержання вимог ст. ст. 54-57 ГПК України та відповідно до приписів п. 4,6,10 ст. 63 ГПК України підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 4,6,10 ст.63 та ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Державного підприємства „Ровенькиантрацит”, м. Ровеньки до Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк про стягнення 375208,68грн. та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Ухвала може бути оскаржена через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом п’яти днів з дня її винесення.

Суддя Морщагіна Н.С.

< Список > < Довідник >

< Список > < Довідник >

< Текст >