Рішення № 19159006, 19.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.10.11 р. Справа № 6/197

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” м.Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕНІКС-РЕНТ” м.Донецьк

про стягнення 39 362грн. 76коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 18.08.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - представник по довіреності від 01.09.2011р.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому

засіданні оголошувалась перерва з 20.09.2011р.

до 18.10.2011р.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕНІКС-РЕНТ” м.Донецьк заборгованості у розмірі 25518грн. 60коп., пені у розмірі 3851грн. 76коп., інфляційних у сумі 7988грн. 31коп., 3% річних у сумі 2004грн. 09коп. (Усього 39 362грн. 76коп.)

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №232 від 08.10.2008р. в частині строку сплати коштів за поставлену продукцію.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вих.№30 від 13.09.2011р. заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав того, що комісією з припинення діяльності вчинено вичерпні заходи з припинення діяльності підприємства, які передбачені законодавством та тільки після цього 18.02.2011р. державним реєстратором внесено запис до ЄДР про припинення діяльності ТОВ „Медфармсервіс-Плюс”. Проте, позивач весь час з припинення діяльності підприємства, ТОВ „Гледфарм ЛТД” не заявляло своїх вимог до комісії з припинення діяльності. На підставі викладеного вважає, що новоутворене підприємство ТОВ „Фенікс-Рент” кредиторську заборгованість ТОВ „Медфармсервіс-Плюс” перед ТОВ „Гледфарм ЛТД” не приймало і не може на теперішній час нести відповідальність за борг, який на той час кредитором не заявлявся. А отже кредиторські вимоги ТОВ „Гледфарм ЛТД” є припиненими. Крім цього, зауважив, що сторони за договором не домовились щодо строку оплати отриманого товару, а також позивачем здійснений не вірний розрахунок індексу інфляції, 3% річних.

Також звернувся до суду з заявою від 13.09.2011р., в якій просить суд застосувати строк позовної давності щодо стягнення пені, оскільки ст.258 ЦК України встановлює скорочений термін позовної давності для стягнення неустойки-1 рік. Судом розглянуто вказану заяву та прийнято її до уваги.

Позивач у поясненнях наполягає на тому, що відповідач, приймаючи виконання зобов”язання ТОВ „Гледфарм ЛТД” з передачі товару, підписував відповідні видаткові накладні і скріпляв їх своєю печаткою, що є посвідченням того, що ТОВ „Фенікс Рент” прийняло товар в обсязі, зазначеному у позові.

Крім цього, відповідач звернувся до суду з клопотанням вих.№36 від 14.10.2011р., в якому просить суд призначити криміналістичну експертизу (почеркознавчу та технічну експертизу) оригіналів документів наданих позивачем на предмет їх справжності та доручити її проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз. Суд відхиляє дане клопотання з наступних підстав:

Згідно ст.1 Закону України „Про бухгалтерський облік” факт проведення господарської операції підтверджується оформленням первинного документу. Розглянувши представлені позивачем видаткові накладні судом встановлено, що вони містять підписи уповноважених осіб та скріплені печатками підприємств. Так, відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 р. №99, із змінами та доповненнями, ТОВ „Медфармсервіс Плюс” були видані уповноваженій особі підприємства довіреності на отримання матеріальних цінностей від продавця. Отже, у суду відсутні підстави для сумнівів у справжності складення первинних документів контрагентами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

08 жовтня 2008. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” м.Київ (далі по тексту-продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк (далі по тексту-покупець) був укладений договір купівлі-продажу №232, згідно умов якого продавець взяв на себе зобов”язання передати у власність покупця лікарські засоби, вироби медичного призначення, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар.

В п. 1.1. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс-рент”, м.Донецьк, затвердженого протоколом загальних зборів Засновників (Учасників) №1 від 10.12.2010р. зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Фенікс-рент”, м.Донецьк, створено в результаті злиття Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Медфармсервіс Плюс”, та є правнонаступником всіх прав та обовязків вищевказаних товариств.

Згідно передавального акту станом на 30.11.2010р., у зв”язку з реорганізацією (припинення) ТОВ „МЕДФАРМСЕРВІС ПЛЮС” передало на баланс майно, усі активи та пасиви ТОВ „Фенікс-Рент”, яке його приймає.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації (ст. 104 ЦК України).

Відповідно до ст. 59 Цивільного кодексу України, у разі злиття суб'єктів господарювання усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до суб'єкта господарювання, що утворений внаслідок злиття.

Таким чином, відповідач по справі є правонаступником покупця за договором, а отже заперечення відповідача щодо правонаступництва, викладені у відзиві на позовну заяву вих.№30 від 13.09.2011р. не приймаються до уваги судом та спростовуються матеріалами справи.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору у період з 10.10.2008р. по 05.11.2008р. по видатковим накладним №1620 від 10.10.2008р., №2520 від 15.10.2008р., №2620 від 15.10.2008р., №4120 від 22.10.2008р., №4920 від 28.10.2008р., №121 від 03.11.2008р., №1321 від 05.11.2008р. передав у власність відповідача лікарські засоби, вироби медичного призначення на загальну суму 29674грн. 23коп., які згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №40 від 14.10.2008р., №59 від 15.10.2008р. прийнято уповноваженою особою відповідача. Частково продукція була повернута відповідачем на суму 4155грн. 63коп.

Факт поставки лікарських засобів, виробів медичного призначення відповідачу підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, довіреностями до них.

Кількість, асортимент, ціна, комплектність, а також строки оплати вказуються у накладних на кожну партію товару, які є невід”ємними частинами даного договору (п.1.3 договору).

Розглянувши спірні видаткові накладні судом встановлено, що вони містять дати оплати поставленого товару відповідачем.

Проте, розділом 4 „Умови оплати” договору купівлі-продажу №232 від 08.10.2008р. сторони чітко передбачили, що покупець зобов”язується оплатити товар на умовах відстрочки платежу у кількості 45 календарних днів.

У відповідності ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 629 договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що сторони за договором не домовились щодо строку оплати отриманого товару, оскільки розділом 4 укладеного договору сторони чітко передбачили умови оплати та позивач правомірно встановлює строк (термін) виконання зобов”язання відповідачем згідно п.4.1 договору. Разом з тим, вказаним пунктом, відповідачу надана відстрочка виконання грошового зобов”язання, яка більше ніж строки вказані у видаткових накладних, що ніяк не обмережує права покупця за договором, а натомість надає додатковий строк для оплати.

Однак, всупереч умовам договору відповідач не оплатив борг, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕНІКС-РЕНТ” м.Донецьк перед позивачем виник борг у сумі 25518грн. 60коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті товару не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності боргу відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 25518грн. 60коп., є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши надані позивачем розрахунок 3% річних у сумі 2004грн. 09коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок сум, який не суперечить діючому законодавству.

Щодо вимог про стягнення інфляційних, то вони підлягають частковому задоволенню з огляду на те, що індексування грошових сум, які підлягають сплаті, за змістом Рекомендацій Верховного суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі № 62-97р від 04.03.1997 р., здійснюється за умови, що відповідне зобовязання існувало з 1 по 15 число відповідного місяця, за який здійснюється розрахунок. Крім того, індекс інфляції встановлюється за повний місяць. Таким чином, беручи до уваги момент виникнення у позивача права вимоги по накладним з урахуванням вимоги щодо оплати поставлених лікарських засобів, виробів медичного призначення з 24.11.2008р., 29.11.2008р., 18.12.2008р., 20.12.2008р. суд вважає безпідставним.

Таким чином, згідно арифметичного підрахунку вимог щодо інфляційних здійсненого судом за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Ліга”, встановлено, що розмір інфляційних за період з 01.12.2008р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 6 630грн. 33коп. складає 2 042грн. 14коп., за період з 01.12.2008р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 3 614грн. 17коп. складає 1 113грн. 16коп., за період з 01.12.2008р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 7 129грн. 71коп. складає 2 195грн. 95коп., за період з 06.12.2008р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 2 950коп. 62коп. складає 958грн. 95коп., за період з 12.12.2008р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 1 267грн. 50коп. складає 411грн. 94коп., за період з 01.01.2009р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 1 530грн. 35коп. складає 430грн. 03коп., за період з 01.01.2009р.-01.07.2011р. відносно заборгованості у сумі 1727 37грн. 35коп. складає 485грн. 39коп.

За таких обставин, господарський суд позовні вимоги в частині стягнення інфляційних задовольняє частково та стягує з відповідача інфляційні у сумі 7 637грн. 56коп.

Пунктом 5.4 укладеного договору сторони встановили, що за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення пені встановлено скорочену позовну давність - один рік.

Враховуючи, що нарахування пені почалось 24.11.2008р. та припинилось 10.08.2011р., а позивач звернувся з позовом до суду лише у серпні 2011р., встановлений ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України річний строк давності для стягнення пені сплив, що відповідно до ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України є підставою для відмови в позові в цій частині, оскільки відповідач заявив про застосування позовної давності у поданій заяві від 13.09.2011р.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно розміру задоволення позовних вимог, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч.2 ст.258, ч. 4 ст. 267, ст.ст. 525, 526, 625,629 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕНІКС-РЕНТ” м.Донецьк про стягнення 39 362грн. 76коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ФЕНІКС-РЕНТ” (83085 м.Донецьк, вул.Відважних, буд.1а, ЄДРПОУ 37545308) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гледфарм ЛТД” (юр.адр.: 01133 м.Київ, вул.Л.Первомайського, 6; для листув.: 02092 м.Київ, вул.Алма-атинська, 58, п/р26007012813917 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 20075891) заборгованість у розмірі 25518грн. 60коп., інфляційні у сумі 7 637грн. 56коп., 3% річних у сумі 2004грн. 09коп., витрати по сплаті держмита у сумі 351грн. 60коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 210грн. 80коп.

В решті частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 18.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >