Рішення № 19158992, 25.10.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.10.11 р. Справа № 6/205

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Котенко Т.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Елміз” м.Київ

до відповідача: Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ

про стягнення 83 821грн. 41коп.

за участю

представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник по довіреності від 14.07.2011р.

від відповідача ОСОБА_2 - представник по довіреності №15 від 04.01.2011р.

від третьої особи не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Елміз” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ основного боргу у розмірі 69 700грн., 3% річних у розмірі 3 248грн. 21коп. та інфляційних у розмірі 10 873грн. 20коп. (Усього 83 821грн. 41коп.)

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на порушення відповідачем умов договору №02-01/1-28 від 15.07.2009р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р. в частині розрахунків за поставлену продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням позивача.

Слухання справи відкладалось, у звязку з неявкою відповідача та третьої особи у засідання суду, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

Позивач звернувся до суду з письмовими поясненнями вих.№24/10-9 від 24.10.2011р. в яких визначився зі статусом третьої особи згідно матеріалів справи та діючого законодавства, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

У зв”язку зі зміною найменування Відкритого акціонерного товариства „Елміз” м.Київ на Публічне акціонерне товариство „Елміз”, про що свідчать свідоцтво про державну реєстрацію та довідка з ЄДРПОУ, позивач у клопотанні вих.№24/10-10 від 24.10.2011р. просить суд врахувати дані зміни. Судом розглянуті та прийняті до уваги вищевказані пояснення, та клопотання позивача.

Відповідач у листі вих.№17/19-1671 від 24.10.2011р. заперечив проти задоволення вимог щодо стягнення з нього інфляційних та 3% річних посилаючись на те, що умовами договору лише передбачена відповідальність Платника у разі несвоєчасного зарахування запланованих грошових коштів у рахунок Виконавця лише у виді сплати пені у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання грошового зобов”язання. Тому, вважає, що позивач немає права на відшкодування будь-яких санкцій.

25 жовтня 2011р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, у засідання суду вдруге не зявилася, відзив на позовну заяву з витягами з чинного законодавства, в обґрунтування своїх доводів не надала. Ухвала про порушення справи від 26.08.2011р. була надіслана третій особі 26.08.2011р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 26.09.2011р. була направлена їй рекомендованим листом 30.09.2011р. Суд вважає, що третя особа була повідомлена про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконала, про причину неявки суду не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в :

15 липня 2009р. між Міністерством вугільної промисловості України (далі по тексту-Замовник), з однієї сторони та Державним підприємством „Шахтарськантрацит” (далі по тексту-Платник) з другої сторони та Відкритим акціонерним товариством „Елміз” м.Київ (далі по тексту-Виконавець) за результатами відкритих торгів, які відбулися 12.06.2009р. був укладений договір про закупівлю №02-01/1-28, згідно умов якого виконавець зобов”язується передати у власність платнику продукцію, а саме: світильник шахтний головний акумуляторний в особливо вибухобезпечному виконанні, в кількості та за ціною згідно специфікації, а Платник зобов”язався прийняти, здійснити оплату за товар.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація, в якій визначено найменування, загальна кількість, ціна з ПДВ, загальна сума продукції, умови, термін постачання та оплати.

Відповідно до вимог та положень Закону України “Про акціонерні товариства“ №514-VI від 17.09.2008р., Відкрите акціонерне товариство „Елміз” перейменоване у Публічне акціонерне товариство „Елміз”.

У звязку з цим, Публічним акціонерним товариством „Елміз” до правоустановчих документів були внесені відповідні зміни.

До позовної заяви позивач додав довідку з ЄДРПОУ та свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи з яких вбачається, що організаційно-правова форма позивача ПАТ.

Таким чином, позивач по справі є правонаступником виконавця за договором.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобовязань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по накладній №101116 від 09.12.2009р. здійснив поставку продукції у адресу відповідача на суму 69 700грн., яка згідно довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №246 від 08.12.2009р. прийнято уповноваженою особою відповідача. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки продукції, а саме: накладну, довіреність до неї та переконав суд у факті її поставки у адресу Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області.

Розглянувши підписану сторонами специфікацію судом встановлено, що найменування продукції вказаної в ній повністю співпадає з асортиментом зазначеному у накладній.

На підставі вищевикладеного суд доходить висновку, що поставка продукції згідно представленої позивачем накладної відбулася в межах договору №02-01/1-28 від 15.07.2009р. про закупівлю по результатам відкритих торгів, які відбулись 12 червня 2009р.

Пунктом 7.1 договору про закупівлю сторони встановили, що саме Платник здійснює розрахунки з Виконавцем в національній валюті України шляхом перерахуванню бюджетних коштів на розрахунковий рахунок Виконавця (п.7.1 договору).

Згідно п.7.2. Договору, Специфікації до договору оплата за товар здійснюється за фактом поставки протягом 20 банківських днів. У відповідності до п.4.5. Договору датою поставки Товару вважається дата, яка вказана відповідачем на товаросупроводжувальних документах, наданих позивачем, при його прийманні.

Станом на 16.06.2011р. відповідач підтвердив наявність вказаного боргу за договором перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Згідно ст.193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобовязань згідно до вказівок закону, договору, не допускається (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобовязання по оплаті продукції не виконав.

Будь-яких належних документів у підтвердження відсутності заборгованості відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у сумі 69 700грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Суд відхиляє заперечення відповідача викладені у листі вих.№17/19-1671 від 24.10.2011р., оскільки нарахування 3% річних та інфляційних на сам перед передбачені діючим законодавством, а отже посилання відповідача на пеню, яка передбачена умовами договору з посиланням на ст.258 ЦК України є безпідставним.

За приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 12.01.2010р.-01.08.2011р. у сумі 3 248грн. 21коп., інфляційних за період з 12.01.2010р.-01.07.2011р. у сумі 10 873грн. 20коп., задовольняє дані вимоги позивача в повному обсязі, так як позивачем доведений факт прострочення відповідачем строків оплати та наданий обґрунтований розрахунок суми, який не суперечить діючому законодавству.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Елміз” м.Київ до Державного підприємства „Шахтарськантрацит” м.Шахтарськ, Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України в особі правонаступника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України м.Київ про стягнення 83 821грн. 41коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахтарськантрацит” (86211 м.Шахтарськ, Донецької області, вул.Крупської, 20, р/р35231024002509 (загальний фонд) р/р35245021002509 (спеціальний фонд) в УДК у м.Шахтарську ГУДКУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 32299510) основний борг у розмірі 69 700грн., 3% річних у розмірі 3 248грн. 21коп., інфляційні у розмірі 10 873грн. 20коп., витрати по сплаті держмита у сумі 838грн. 41коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.10.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.10.2011р.

Суддя Подколзіна Л.Д.

< Список ><Довідник >

< Список ><Довідник >

< Текст >