Рішення № 19157950, 29.09.2011, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 2-4/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29.09.2011 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

за участю секретаря

судових засідань ЖЕЛАГИ Г.М.

представників

співвідповідачів ТОВ «Гюнсел»НІКОЛАЄВА О.С.

ПрАТ АСК “ ІНГО Україна” КРАВЧЕНКА Р.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт.Згурівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю “Гюнсел”, приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних і моральних збитків,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 20 травня 2010 року (за поштовим штемпелем) звернувся до суду із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що 31 січня 2010 року о 16 годині 30 хвилин по вулиці Інтернаціональній в місті Горлівка Донецької області з вини відповідача було вчинено ДТП. ОСОБА_6, керуючи автомобілем марки «МАN», державний номер НОМЕР_1, рухаючись по правій стороні руху, не зайнявши ліве крайнє положення на проїзній частині, не поступився дорогою автомобілю, що рухався по лівій стороні проїзної частини головної дороги, почав маневр розвороту, внаслідок чого відбулося ДТП, в якому був пошкоджений автомобіль “DAEWOO LANOS”, державний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності. Щодо ОСОБА_4 працівниками ДПС взводу ДПС БДПС при УДАІ ГУ МВС України у Донецькій області був складений протокол серії АЕ № 314208 про адміністративне правопорушення за ст.124 КпАП. Внаслідок ДТП ОСОБА_3 було завдано матеріальну шкоду в розмірі 38947 грн. 44 коп., що підтверджується звітом № 11/02/10 про проведення авто-товарознавчого дослідження, договором на виконання ремонтно-відновлювальних робіт, нарядом від 16 лютого 2010 року № 44, товарними чеками, та моральну шкоду, яка виразилась у душевних стражданнях, примусових змінах у його житті, тому просить стягнути із відповідача на його користь завдану матеріальну шкоду в розмірі 38947 грн. 44 коп., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., судові витрати, витрати на проведення авто-товарознавчого дослідження в розмірі 500 грн. та на оплату послуг адвоката в розмірі 1000 грн.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 6 липня 2010 року до участі у справі були залучені ТОВ “Гюнсел” та ЗАТ АСК “ ІНГО -Україна” як співвідповідачі.

Ухвалою Згурівського районного суду Київської області від 3 листопада 2010 року неналежного співвідповідача ЗАТ АСК “ІНГО-Україна” було замінено належним співвідповідачем ПрАТ АСК “ІНГО-Україна”.

В судовому засіданні представники співвідповідачів ТОВ “Гюнсел” та ПрАТ АСК “ІНГО-Україна” позов не визнали повністю, позивач, відповідач ОСОБА_6 та третя особа в судове засідання повторно не зявилися, про час і місце розгляду були оповіщені у встановленому порядку, позивач та третя особа направили до суду заяви, в яких просять розглядати справу за їхньої відсутності, позивач позов підтримує повністю, відповідач ОСОБА_6 про причини неявки суду повторно не повідомив. Під час розгляду справи до зупинення провадження у ній відповідач ОСОБА_6 у судовому засіданні позов визнав частково.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_6, частково заперечуючи проти позову, пояснив, що 31 січня 2010 року о 16 годині 30 хвилин по вулиці Інтернаціональній в місті Горлівка Донецької області трапилась ДТП, за участю автомобіля марки «МАN», державний номер НОМЕР_1, яким керував він та автомобіля “DAEWOO LANOS”, державний номер НОМЕР_2. Позов визнає в тій частині, що він винен у вчиненні ДТП, що підтверджується і постановою Печерського районного суду м. Києва, однак вважає, що завдану шкоду повинен відшкодовувати ТОВ «ГЮНСЕЛ», з яким він перебуває у трудових відносинах та працює на посаді водія.

В судовому засіданні представник співвідповідача ТОВ «Гюнсел», заперечуючи проти позову, пояснив, що позивач позовні вимоги до товариства не предявив. Дійсно відповідач ОСОБА_6 на момент ДТП перебував у трудових відносинах із товариством та керував автомобілем, який належить ТОВ «Гюнсел», яке листом від 2 лютого 2010 року повідомило страхову компанію про дану пригоду. Доказів про отримання цього листа страховою компанією він не має. Із висновку експертизи вбачає вину обох водіїв у вчиненні ДТП.

В судовому засіданні представник співвідповідача ПрАТ ЗАТ АСК “ІНГО-Україна”, заперечуючи проти позову, пояснив, що до ПрАТ ЗАТ АСК “ІНГО-Україна” ніхто із сторін не звертався за відшкодуванням завданої шкоди, що відповідно до Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виключає на даній стадії відповідальність цього співвідповідача за заявленим позовом.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні доказів, наявних у справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року у справі про адміністративне правопорушення № 3-2033-1/10 встановлено, що 31 січня 2010 року о 17 годині на вулиці Інтернаціональній в місті Горлівка трапилась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «МАN», державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля марки “DAEWOO LANOS”, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_5 ОСОБА_6 порушив п.10.4 Правил дорожнього руху та був визнаний судом винним у скоєнні зазначеного адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Дана постанова є чинною (т.2 а.с.28 копія постанови від 16 вересня 2010 року).

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення у справі обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, відповідач ОСОБА_6 визнав свою вину у вчиненні ДТП.

Враховуючи викладене, суд не враховує висновків судової автотехнічної і транспортно-трасологічної експертизи (т.2 а.с.99-104), оскільки вона не містить конкретної відповіді на поставлені питання, ґрунтується на припущеннях експертів та спростовується сукупністю інших доказів у справі, зокрема, постановою Печерського районного суду м. Києва від 16 вересня 2010 року щодо визнання винним у ДТП ОСОБА_6

ОСОБА_5 керував автомобілем за дорученням (т.1 а.с.13 копія доручення від 13 лютого 2009 року), який належить ОСОБА_3 на праві приватної власності (т.1 а.с.11-12 копія свідоцтв про реєстрацію автомобіля “DAEWOO LANOS” TF696, державний номер НОМЕР_2), автомобіль отримав механічні пошкодження. Вартість матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу “DAEWOO LANOS”, державний номер НОМЕР_2 станом на час проведення експертизи складає 31672 грн. 78 коп. (т.2 а.с.73-78 копія висновку від 6 травня 2011 року). Позивачем було сплачено за звіт по визначенню розміру шкоди, заподіяної КТЗ, державний номер НОМЕР_2, 1500 грн. (т.2 а.с.99 квитанція).

Відповідач ОСОБА_6 на момент скоєння ДТП працював водієм у ТОВ «ГЮНСЕЛ», знаходився з даним підприємством у трудових відносинах і під час виконання своїх трудових обов'язків правомірно управляв джерелом підвищеної небезпеки, тобто службовим автомобілем «МАN», державний номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.63 довідка ТОВ «ГЮНСЕЛ»від 15 червня 2010 року № 232), та заподіяв шкоду автомобілю, який належить ОСОБА_3, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела. Тобто відповідальність юридичної особи настає у випадках, коли особа, з вини якої завдана шкода, знаходиться з цією організацією в трудових відносинах і шкода заподіяна даною особою у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків.

На підставі ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, співвідповідач ТОВ «ГЮНСЕЛ»несе відповідальність перед позивачем у звязку з дорожньо-транспортною пригодою, що сталась 31 січня 2010 року.

Згідно з ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частина 2 ст. 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ТОВ «ГЮНСЕЛ»застрахувало у ЗАТ АСК “ІНГО-Україна” цивільно-правову відповідальність власників наземних транспортних засобів, що (т.1 а.с.74 - копія полісу № ВА/9057959 від 26 лютого 2009 року). Згідно вказаного полісу страховик ЗАТ АСК “ ІНГО -Україна” застрахувало майнові інтереси ТОВ «ГЮНСЕЛ», пов'язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок експлуатації автомобіля марки «МАН 12.180», номерний знак НОМЕР_3.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Однак ніхто із сторін не надав суду доказів належного звернення до страхової компанії за відшкодуванням завданої шкоди.

Суд не бере до уваги повідомлення ТОВ «ГЮНСЕЛ»від 2 лютого 2010 року АСК «ІНГО-Україна»про ДТП за участю водія ОСОБА_4 та пошкодження автотранспортного засобу марки «МАN», оскільки воно не містить даних про його отримання адресатом, враховуючи й те, що представник співвідповідача ПрАТ ЗАТ АСК “ІНГО-Україна” заперечив отримання страховою компанією такого повідомлення від будь-кого із сторін.

Позивач у звязку із пошкодженням його майна зазнав моральної шкоди. Відповідно до вимог ст.ст.16, 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою ст.1167 ЦК України, коли шкода відшкодовується незалежно від її вини. Враховуючи те, що дії відповідача ОСОБА_4 були неправомірними, якими завдана шкода позивачу, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд враховує моральні страждання позивача, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості та враховуючи характер, глибину моральних страждань, що носили характер простих переживань з приводу порушення права власності, тривалості негативних наслідків, позбавлення можливості використовувати повсякденно свій автомобіль і приходить до висновку про стягнення із відповідача ОСОБА_4, який є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3000 грн.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.1995 року № 4 розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає від характеру та обсягустраждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Позивач при предявленні позову сплатив судовий збір в дохід держави в розмірі 374 грн. 58 коп. та 8 грн. 50 коп. та кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн. (т.1 а.с.2, 3, 4 квитанції).

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Згідно з ч.4 ст.60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_4, представників співвідповідачів, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково, так як в судовому засіданні доведено, що неправомірними діями відповідача ОСОБА_4, який перебував на момент вчинення ДТП у трудових відносинах із ТОВ «ГЮНСЕЛ», завдано майнову та моральну шкоду позивачу.

У задоволенні решти позовних вимог вбачається за необхідне відмовити з наступних підстав.

Суд визначив розмір завданої матеріальної шкоди позивачу відповідачем ОСОБА_6 відповідно до висновку судової-автотоварознавчої експертизи від 6 травня 2011 року.

Щодо оплати витрат на правову допомогу. Між позивачем та адвокатом ОСОБА_7 3 лютого 2010 року було укладено угоду, відповідно до п.1 якої, позивач за участь при розгляді справи зобовязався сплатити ОСОБА_7 гонорар в розмірі 1000 грн. (т.1 а.с.46 копія договору про надання адвокатських послуг від 3 лютого 2010 року). Однак адвокат участі в судових засіданнях в даній цивільній справі не приймав та позивач не надав суду підтвердження щодо дійсної оплати послуг адвоката, тому суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування витрат на правову допомогу необґрунтованими та недоведеними.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.16, 23, 316, 317, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», постановами Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»та від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, ст.ст.10, 11, 60, 61, 88, 209, 212, 213, 215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю “Гюнсел”, приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача ОСОБА_5 про відшкодування матеріальних і моральних збитків задовольнити частково.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Гюнсел” (розрахунковий рахунок 26006057296600 АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЗКПО 25292096, м. Київ, 03040 вулиця А.Бубнова, 15) на користь ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1, завдану матеріальну шкоду в розмірі 31672 (тридцять одна тисяча шістсот сімдесят дві) грн. 78 коп., сплачені витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) грн., судовий збір в розмірі 331 (триста тридцять одна) грн. 73 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 (сто двадцять) грн., а всього стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю “Гюнсел” на користь ОСОБА_3 33624 (тридцять три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 51 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду в розмірі 3000 (три тисячі) грн., сплачений судовий збір в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп., а всього стягнути із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 3008 (три тисячі вісім) грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО