Рішення № 1915540, 02.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

02.07.2008

Справа №2-24/5147-2008

За позовом Фірми «Вікторія и Ко», м. Сімферополь (95000 м. Сімферополь, вул. Б.Куна, 15, кв. 244; ідентифікаційний код 22257870)

До відповідача Підприємства «Кизил-Коба», Сімферопольський район (97578 Сімферопольський район, с. Перевальне, п. Красна; ідентифікаційний код 16329506)

Про визнання права власності

За зустрічним позовом Підприємства «Кизил-Коба», Сімферопольський район (97578 Сімферопольський район, с. Перевальне, п. Красна)

До відповідача Фірми «Вікторія и КО», м. Сімферополь (95000 м. Сімферополь, вул. Б.Куна, 15, кв. 244)

Про визнання права власності

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

п р е д с т а в н и к и:

Від позивача (відповідача за зустрічним позовом) – Джабарова У.С., довіреність у справі

Від відповідача (позивача за зустрічним позовом) – Рибак В.С., довіреність у справі

Обставини справи: Фірма «Вікторія і Ко» звернулась до суду із позовом про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6 м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8 м., шатровий навіс площею 29 м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив умови договору будівельного підряду № 08 від 14.03.2008р, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 39076,80грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує.

Крім того, Підприємством «Кизил-Коба» заявлений зустрічний позов про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8м, шатровий навіс площею 29м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

Ухвалою від 02.07.2008р. суд прийняв зустрічну заяву до розгляду разом з первісними позовом.

Представник фірми «Вікторія и Ко» у судовому засіданні пояснив, що він ознайомлений із зустрічним позовом та не заперечує розглядати вимоги зустрічного позову у даному судовому засіданні. Вказані вимоги не визнає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

14.03.2008р між Фірмою «Вікторія и Ко» та Підприємством «Кизил-Коба» було укладено договір підряду № 08.

Згідно цієї угоди Фірма «Вікторія и Ко» виконала будівельні роботи на об’єктах, що зазначені у кошторисі на загальну суму 39076,80грн.

Об’єм робіт визначено договірною ціною та зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, що підписані представниками сторін.

Виконання робіт підтверджено: довідкою про вартість виконаних робіт за квітень 2008р, актом №1 прийомки виконаних підрядних робіт за квітень 2008р, кошторисним розрахунком №П-94, підсумковою відомістю ресурсів. Первинними документами підтверджено виконання будівельних робіт на загальну суму 39076,80грн.

Пунктом 3.2.3. Договору №08 було передбачено авансовий платіж замовника робіт (Підприємства «Кизил-Коба») у розмірі 15000грн. Всупереч цьому аванс не було сплачено, а також, як стверджує позивач, не сплачені виконані роботи за договором підряду № 08 від 14.03.2008 р на суму 39076,80 грн.

Пунктом 7.4. Договору №08 передбачено, що всі матеріали, використані при будівельних роботах залишаються власністю підрядника до повного розрахунку між сторонами.

У зв’язку тими обставинами, що розрахунок за будівельні роботи не здійснено, відділити зроблені поліпшення майна неможливо, позивач стверджує, що залишається власником зазначених будівельних матеріалів, що зазначені у кошторисній документації.

Відповідачем, всупереч договору, не визнається право власності позивача на будівельні матеріали, що використані у ремонтно-будівельних роботах, у зв’язку з чим, позивачу не надається можливість користуватись, володіти та розпоряджатись зазначеним майном.

Статтею 386 ЦК України передбачено, що власник має право захисту своїх майнових прав.

З метою захисту свого права власності Фірма «Вікторія и Ко» звернулась з позовом до суду про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8м, шатровий навіс площею 29м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 876 ЦК України передбачено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Договором підряду № 08 від 14.03.2008 р. не передбачена можливість переходу права власності від замовника до підрядника у разі несплати замовником вартості виконаних робіт.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів у справі - це будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем за первісним позовом не представлено доказів набуття права власності на спірні об’єкти за договором підряду № 08 від 14.03.2008 р.

Крім того, у позовній заяві Фірми «Вікторія и Ко» про визнання права власності підставами для захисту свого порушеного права є невиконання відповідачем обов’язків за договором підряду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Обов’язком відповідача у вказаному зобов’язанні є саме прийняття та сплата виконаних підрядних робіт.

Суд зазначає, що при зверненні до суду з позовною заявою про визнання права власності з підстав невиконання відповідачем обов’язків за договором підряду щодо сплати виконаних робіт, позивачем невірно був обраний спосіб захисту порушеного права.

Також з матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням № 67 від 24.06.2008 р. відповідач за первісними позовом сплатив суму заборгованості у розмірі 39076,80 грн.

Актом звірки між Фірмою «Вікторія и Ко» та Підприємством «Кизил-Коба» станом на 26.06.208 р. сторони підтвердили факт виконання робіт та сплати за виконані роботи, та зазначили, що претензій один до одного не мають.

Враховуючи наведене, суд відмовляє у задоволенні первісного позову Фірми «Вікторія і Ко» до Підприємства «Кизил-Коба» про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8м, шатровий навіс площею 29м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

Підприємством «Кизил-Коба» заявлений зустрічний позов про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8м, шатровий навіс площею 29м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

Ухвалою від 02.07.2008р. суд прийняв зустрічну заяву до розгляду разом з первісними позовом.

25.05.1989 р. між Контрольно-рятувальною службою облтурради та клубом «Спасатель» згідно з Положенням про порядок організованого відвідування печери «Красна», затвердженої начальником Сімферопольського гарнізону 6.10.1988 р., що видане на підставі розпорядження Генерального штабу ВС СРСР, був укладений договір, згідно якому клубу «Спасатель» доручено за власний рахунок своїми силами із своїх матеріалів провести роботи по обладнанню печери з правом подальшої експлуатації.

01.09.1989 р. між Сімферопольським державним лісоохотнічним господарством та клубом «Спасатель» при Кримській обласній раді по туризму та екскурсіям з метою зберігання унікального природного ландшафту, регулювання рекреаційної награції, було укладено безстроковий договір про виконання робіт по обладнанню туристичної стоянки в урочищі Кизил-Коба вблизу печери «Красна» з комплексом робіт по лісній охороні, освітленню, благоустрою.

Згідно зведеного кошторисного розрахунку, затвердженому головою Кримської обласної ради по туризму та екскурсіям, було передбачено будівництво будинку дизельної, складу, доріжок та інших споруд.

На базі клуба «Спасатель» було організоване підприємство «Кизил-Коба», яке за свій рахунок здійснило добудову спірних споруд, їх подальшу експлуатацію та ремонт.

Станом на 1998 р. споруди були побудовані, про що зазначено у акті вибору та обстеження ділянки під облаштування приустьевої частини печера «Красна», та відображено у протоколі міжвідомчої комісії по розташуванню виробничих сил в Криму від 19.03.1998 р. № 446, що є додатком до листа заступника голови Ради міністрів АР Крим №01-22\349 від 09.04.1998р. Однак документи по введенню в експлуатацію до кінця не оформлені.

Рішенням сьомої сесії 3-го скликання Добрівської сільської ради Сімферопольського району АР Крим від 31.03.1999 р. узгоджено місцеположення та розмір земельної ділянки для підприємства «Кизил-Коба» під обладнання приустьевої частини печера «Красна».

25.05.1999 р. Комітетом по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики підприємству «Кизил-Коба» наданий гірничний відвід за адресою: 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим з метою експлуатації печера «Красна» для проведення культурно-освітніх та реакреаційно - оздоровчих заходів.

Рішенням сьомої сесії 23-го скликання Сімферопольської районної ради від 25.06.1999 р. надано згоду на місцеположення та розмір земельної ділянки для підприємства «Кизил-Коба» під обладнання приустьевої частини печера «Красна».

Постановою Верховної Ради АР Крим від 16.05.2001р №1816-2\01 надано згоду на місцеположення та розмір земельної ділянки для підприємства «Кизил-Коба» під обладнання приустьевої частини печера «Красна».

Згідно листа Начальника Сімферопольської КЕЧ району (вих. №1155 від 15.07.2005р), Сімферопольська КЕЧ району, з посиланням на рішення заступника Міністра оборони України, дала згоду на передачу земельної ділянки в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» підприємству «Кизил-Коба».

Спірні споруди знаходяться на балансі підприємства «Кизил-Коба», ремонтуються за рахунок підприємства, відображені у проекті благоустрою №123 від 2001р, а також у проекті землевідводу від 2005 р. на земельній ділянці кадастровий №0124781300.

Згідно з вимогами ст. ст. 328, 329 Цивільного кодексу України – право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Статтею 876 ЦК України передбачено, що власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

На підставі п. 9 інформаційного листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 р. № 01-8/98 “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані зі здійсненням права власності і його захистом” (зі змінами та доповненнями) основним критерієм законності володіння майном є джерело фінансування.

Судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом за власні кошти здійснив будівництво спірних об’єктів, що підтверджується матеріалами справи.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

За таких обставин суд приходить до висновку, що зустрічні повні вимоги Підприємства «Кизил-Коба» про визнання права власності на підпірну стіну площею 8,2 м. кв., касовий кіоск площею 4,7 м. кв., будівлю дизельної площею 14,6 м.кв., торгівельний кіоск площею 15,8 м. кв., огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9 м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна»№ 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим підлягають задоволенню.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2008 р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 35, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити.

2. Зустрічний позов задовольнити.

3. Визнати за Підприємством «Кизил-Коба», Сімферопольський район (97578 Сімферопольський район, с. Перевальне, п. Красна; ідентифікаційний код 16329506) право власності на підпірну стіну площею 8,2 м.кв, касовий кіоск площею 4,7 м.кв., будівлю дизельної площею 14,6 м.кв, будівлю складу ГММ площею 10,8м, шатровий навіс площею 29 м.кв, торгівельний кіоск площею 15,8м.кв, огорожу входу у печеру площею довжиною 87,2 м., бетоновані сходинки та доріжки площею 266,9м.кв., що розташовані в приустті (пригирловий частині) печери «Красна» 4 км на північний схід від с. Перевальне Сімферопольського району АР Крим.

4. Стягнути з Фірми «Вікторія и Ко», м. Сімферополь (95000 м. Сімферополь, вул. Б.Куна, 15, кв. 244; ідентифікаційний код 22257870) на користь Підприємства «Кизил-Коба», Сімферопольський район (97578 Сімферопольський район, с. Перевальне, п. Красна; ідентифікаційний код 16329506) 390,77 грн. державного мита та 118,00 грн. 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.