Рішення № 19150549, 06.09.2011, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 2-819-686/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2011 м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області у складі судді О.В.Плечищевої, при секретарі О.С.Свириденко, розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

в с т а н о в и в :

12 січня 2011 року цивільна справа за позовом Прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину надійшла до Деснянського районного суду м.Києва.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 19 квітня 2011 року цивільну справу за позовом Прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину направлено для розгляду за підсудністю в Оріхівський районний суд Запорізької області.

11 травня 2011 року справа надійшла в провадження судді О.В.Плечищевої.

Позивач в позові зазначає, що вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, з застосуванням ст..ст. 75,76 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Під час розгляду судом кримінальної справи №03-13018 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України встановлено, що 21 вересня 2008 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп»ягніння, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21099 д\з НОМЕР_1, рухаючись по прямій мокрій проїзній частині вул..Бальзака з боку Сабурова в напрямку вул..Цветаєвої в м.Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованому біля будинку АДРЕСА_1, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа наліво відносно напрямку руху ВАЗ 21099 д\з НОМЕР_1 переходив проїздну частину пішохід ОСОБА_2, який мав право на перевагу при переході проїзної частини, не зменшив швидкість та не зупинився і продовжив рух, в результаті чого вчинив наїзд на пішоходаОСОБА_2, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.3, 2.3 «б», 2.9. «а», 4.16 «а», 18.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок порушення відповідачем зазначених Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, як наслідок, злочинних дій відповідача, було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2.

Після скоєного ДТП, потерпілого було доставлено в Київську міську клінічну лікарню швидкої допомоги, де надали йому медичну допомогу.

Згідно довідки №1550 від 10.11.10 та довідки №1637 від 24.11.10 виданих Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги потерпілий ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травма (реанімація) з 21.09.08 по 05.11.08 (11 ліжко\днів, реанімація 33). За фактичними витратами вартість лікування потерпілого становить:

11 (ліжно\днів) х 110,68 = 1217,48 грн.;

33 (реанімація) х 311,47 = 10278,51 грн.

Всього вартість лікування ОСОБА_2 становить 11495,99 грн.

Вищевикладені обставини підтверджуються вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26.12.08 року, яким визнано винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи, що під час розгляду в суді даної кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину не пред»являвся, тому прокурор має право звернутись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року вказана сума, що зазначена в довідках №1550 від 10.11.10р.та № 1637 від 24.11.10р. виданих Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, має бути стягнута в повному обсязі з ОСОБА_1 на користь лікарні, з метою відшкодування коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_2, який постраждав від його злочинних дій, оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»відшкодування витрат на стаціонарне лікування покладається на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

Також, відповідно до ст.. 1026 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов»язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров»я на лікування потерпілого від злочину.

Керуючись ст.. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадян або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва інтересів держави наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Внаслідок не повернення до бюджету фактичних коштів витрачених закладом охорони здоров»я, що перебуває у державній власності, на лікування потерпілого від злочину порушує інтереси держави.

Крім того, керуючись нормою ч. 3 ст. 110 ЦПК України, позови про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю фізичної особи, чи шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред»являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди, тому позивач вважає за можливим пред»явити даний позов за місцем знаходження позивача та вчинення злочину, заподіяння шкоди.

В судовому засіданні Представник Позивача на позовних вимогах наполягає, прохає позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений своєчасно, у встановлений законодавством спосіб, судовою повісткою з повідомленням, заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Згідно ст. 74 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаною в позові вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Звертаючи увагу, що Відповідач не зявився, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

На підставі чого судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення Представника Позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26 грудня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік, з застосуванням ст..ст. 75,76 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

Під час розгляду судом кримінальної справи №03-13018 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України встановлено, що 21 вересня 2008 року, приблизно о 20 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп»ягніння, керуючи технічно справним автомобілем ВАЗ-21099 д\з НОМЕР_1, рухаючись по прямій мокрій проїзній частині вул..Бальзака з боку Сабурова в напрямку вул..Цветаєвої в м.Києві, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, розташованому біля будинку АДРЕСА_1, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, по якому справа наліво відносно напрямку руху ВАЗ 21099 д\з НОМЕР_1 переходив проїздну частину пішохід ОСОБА_2, який мав право на перевагу при переході проїзної частини, не зменшив швидкість та не зупинився і продовжив рух, в результаті чого вчинив наїзд на пішоходаОСОБА_2, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п.п.1.3, 2.3 «б», 2.9. «а», 4.16 «а», 18.1 Правил дорожнього руху України.

Внаслідок порушення відповідачем зазначених Правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, як наслідок, злочинних дій відповідача, було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2.

Після скоєного ДТП, потерпілого було доставлено в Київську міську клінічну лікарню швидкої допомоги, де надали йому медичну допомогу.

Згідно довідки №1550 від 10.11.10 та довідки №1637 від 24.11.10 виданих Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги потерпілий ОСОБА_2 знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні полі травма (реанімація) з 21.09.08 по 05.11.08 (11 ліжко\днів, реанімація 33). За фактичними витратами вартість лікування потерпілого становить:

11 (ліжно\днів) х 110,68 = 1217,48 грн.;

33 (реанімація) х 311,47 = 10278,51 грн.

Всього вартість лікування ОСОБА_2 становить 11495,99 грн.

Вищевикладені обставини підтверджуються вироком Деснянського районного суду м.Києва від 26.12.08 року, яким визнано винним ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Враховуючи, що під час розгляду в суді даної кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від злочину не пред»являвся, тому прокурор має право звернутись з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року вказана сума, що зазначена в довідках №1550 від 10.11.10р.та № 1637 від 24.11.10р. виданих Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, має бути стягнута в повному обсязі з ОСОБА_1 на користь лікарні, з метою відшкодування коштів на стаціонарне лікування ОСОБА_2, який постраждав від його злочинних дій, оскільки кошти, витрачені закладом охорони здоров»я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Згідно з п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат»відшкодування витрат на стаціонарне лікування покладається на особу, вина якої у вчиненні злочину встановлена обвинувальним вироком суду.

У відповідності до ст. 1206 ЦК України, яка закріплює порядок відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, особа, що вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину,

При цьому особа, вчиняючи злочинне діяння, яким завдає шкоду каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, не тільки порушує сферу особистого інтересу потерпілого, а й заподіює збитки закладу охорони здоровя, чим змушує його здійснювати відповідні непередбачені витрати на лікування особи, що постраждала від злочину, яких можна було б уникнути.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 114,95 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 27, 31, 74, 76, 130, 174, 199, 208, 209, 212-215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 23, 1206 ЦК України,Постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року,п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат», суд,-

в и р і ш и в :

Позов Прокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги на р\р 35426002001136 в УДК м.Києва МФО 820019, код по АКПО 00184945 витрати на стаціонарне лікування потерпілого у сумі 11495,99 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 114,95 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя Оріхівського районного суду

Запорізької області: О.В.Плечищева