Рішення № 1915023, 17.07.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.07.08

Справа № 16/366-08.

За позовом: Державного підприємства «Придніпровська Залізниця», м.Дніпропетровськ

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумивтормет», м.Суми

про стягнення 25625 грн.00 коп.

СУДДЯ В. М. МОЇСЕЄНКО

За участю представників сторін:

від позивача: Романов О.Р.

від відповідача: Савельєв О.О.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 25625 грн.00 коп. штрафу за невірне заповнення перевізних документів, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Відповідач подав відзив на позов від 24.06.2008р. № 658, в якому позовні вимоги не визнає , вважає їх безпідставними, зазначає , що відповідач не може бути притягнутий до відповідальності на підставі ст. 118 Статуту залізниць України.

Позивач подав пояснення на відзив відповідача , в якому зазначає, що порядок оформлення перевізних документів регулює єдиний правовий акт –Правила оформлення перевізних документів, який затверджений наказом Міністерства України від 21.11.2000р. № 644 та зареєстрований в Мін’юсті 24.11.2000р. за № 863/5084.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення повноважних представників сторін - позивача, який наполягає на задоволенні позовних вимог, відповідача, який заперечує проти позову, суд встановив наступне:

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що на підставі залізничної накладної № 44346903 від 30.11.2007р. у вагоні № 65808339 зі станції Суми Південної залізниці на станцію Кривий Ріг Придніпровської залізниці відповідачем –ВАТ «Сумивтормет»було відправлено вантаж –пакети сталеві № 2, вид17, однак відповідач в порушення п.п.2.1 п.2 Розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.200р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, невірно заповнив супровідні документи, а саме : накладну № 44346903, так як у вагоні був виявлений брухт чорних металів непоіменований в алфавіті. Про факт неправильного зазначення найменування вантажу позивачем складений комерційний акт № 749860/169 від 05.12.2007р. Позивач зазначає, що згідно з п.п.5.5 п.5 Розділу 4 вищевказаних Правил оформлення перевізних документів та ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України , якщо виявлено неправильне зазначення у накладній найменування вантажу, то з вантажовідправника необхідно стягнути штраф у розмірі п’ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Згідно вимог ст.ст. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Вантаж ( металобрухт) , пред’явлений відповідачем до перевезення за залізничною накладною № 44346903 згідно ДСТУ 4121-2002 не заборонені до перевезень залізницею і не потребують під час перевезень особливих заходів безпеки. Зазначення невірного найменування вантажу вантажовідправником не спричинило жодних негативних наслідків чи збитків. У той же час вказаний позивачем штраф є неправомірно великим.

Ст.8 Конституцією України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Верховенство права –це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовчу діяльність, зокрема, у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Таким чином, суд визначаючи відповідальність вантажовідправника- відповідача по справі , виходить з цих принципів права, враховує ступінь вини відповідача та наслідки , які це спричинило чи могло спричинити, оскільки вказана санкція є досить значною.

Пункт 22 ст.92 Конституції України встановлює, що виключно законами України визначаються засади цивільно-правої відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Отже, п.22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним зазначено, що виключно законами України мають врегульовуватися засади цивільно-правової відповідальності ( загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної , адміністративної та дисциплінарної відповідальності –діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушенням ( основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначити, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього.

Ст.23 Закону України «Про залізничний транспорт»встановлює перелік підстав та умов відповідальності залізниці за порушення договірних зобов’язань під час перевезень, а ст.24 –підстави та умови відповідальності відправників, одержувачів вантажів та власників під’їзних колій за пошкодження транспортних засобів.

Таким чином, Закон України «Про залізничний транспорт»не встановлює відповідальність вантажовідправників, яка передбачена ст.118 та 122 Статуту залізниць України, а вказана відповідальність встановлена підзаконним актом, тобто Постановою Кабінету Міністрів України, якою затверджено Статут залізниць України.

При таких обставинах, у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивача, тому суд відмовляє у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Придніпровська Залізниця»( м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, код 01073828) щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сумивтормет»( м.Суми, вул. Тополянська,13)- 25625 грн. штрафу –відмовити.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частина рішення, повний текст рішення віддрукований та підписаний 21.07.2008 року.

СУДДЯ В. М. МОЇСЕЄНКО