Рішення № 191500, 16.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2006 р. Справа № 47/565-06

вх. № 11285/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Дорогінська О.І. за довіреністю №60 від 12.10.2006р. відповідача - фізична особа-підприємець - ОСОБА_1

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енліль", м. Харків

до Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Харків  

про стягнення 30354,95 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ”Енліль” (позивач) звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 основної заборгованості у розмірі 28000,00грн., пені у розмірі 1998,24грн., 3% річних у розмірі 356,71грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору купівлі-продажу НОМЕР_1. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 304,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу.

Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його оскільки: позивач не надав обґрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 16.10.2006р. відзив на позовну заяву в якому позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі, але просить суд відповідно до ст. 22 ГПК України зменшити суму боргу на 4000,00грн. Крім того просить суд відстрочити виконання рішення суду на три місяці.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу продовольчої сировини НОМЕР_1. строком дії до 31.12.2006р. Відповідно до умов даного договору продавець (позивач) зобов'язався поставити товар, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар за фактом його отримання, але не пізніше 5-ти банківських днів з моменту відвантаження цього товару.

Як свідчать матеріали справи, позивач відвантажив відповідачу товар згідно видаткових накладних, а саме НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 на загальну суму 28000,00грн. Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк не сплатив.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить у сумі 28000,00грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків від 24.05.2006р.

Як вбачається з матеріали справи, відповідач визнає суму позову з урахуванням зменшення боргу на суму 4000,00грн., що становить у сумі 24000,00грн.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 24000,00грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 10.2 договору купівлі-продажу продовольчої сировини НОМЕР_1 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань була встановлена відповідальність у вигляді пені від простроченої суми за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 1998,24грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 356,71грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Клопотання відповідача, викладене у відзиві на позовну заяву щодо надання відстрочки виконання рішення господарського суду на три місяці підлягає частковому задоволенню, а саме на один місяць оскільки відповідачем не було документально доведено свого скрутного фінансового становища.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 71,66 грн та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 27,82 гривень слід покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 611, ч.2 ст. 625, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_6 в Харківському ГРУ “Приватбанк” м. Харків, МФО НОМЕР_7, код НОМЕР_8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Енліль” (61035, м. Харків, вул. Матросова, 9, р/р 26006032953 в АВУБ “Грант”, МФО 351607, код ЄДРПОУ 33818784) основної заборгованості у розмірі 2400,00грн., пені у розмірі 1998,24грн., 3% річних у розмірі 356,71грн., держмита у розмірі 71,66 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову у сумі 27,82 грн.

Відстрочити виконання рішення на один місяць.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.