Рішення № 1914960, 22.07.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2008

Справа №2-25/7073-2008

За позовом ТОВ «Артемівський лікеро – горілчаний завод - плюс», 84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Червоноармійська, 43

До відповідача ТОВ «Луксор», м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 2; м. Сімферополь, провулок Сільський, 35

Про стягнення 859315,99 грн.

Суддя Копилова О.Ю.

Представники:

Від позивача – Болобан В.Г., представник, дов. від 20.03.2008 року

Від відповідача – Терещенко І.Є., представник, дов. від 31.12.2007 року

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Артемівський лікеро – горілчаний завод - плюс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Луксор», просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 654903,56 грн., суму інфляції – 77896,54 грн., пеню у розмірі 42330,00 грн., 3% річних – 6378,90 грн., суму плати, яка встановлюється у вигляді відсотків у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно оплачених грошових коштів – 77806,99 грн., всього – 859315,99 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором № Ю-12 від 01.10.2007 року, не здійснив оплату поставленого у грудні 2007 року – січні 2008 року позивачем товару, в результаті чого, за відповідачем склалась заборгованість в сумі 654903,56 грн.

В судовому засіданні позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 654903,56 грн., суму інфляції – 77896,54 грн., пеню у розмірі 42330,00 грн., 3% річних – 6378,90 грн., всього – 781509,00 грн.

Вказана заява позивача мотивована тим, що між позивачем та відповідачем 16.10.2007 року був прийнятий протокол розбіжностей до договору поставки напоїв № ю-12 від 01.10.2007 року, в якому відповідальність покупця за користування грошовими коштами постачальника (позивача) за отриманий товар з 0,1% від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів за кожний день користування цими коштами сторони змінили на 3% річних від простроченої суми.

Отже, заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з позовними вимогами частково не згоден. Так, відповідач вважає, що сторонам потрібно здійснити звірку розрахунків зі встановлення суми заборгованості за поставлений товар, а також, з поворотної тари, з оформленням відповідного акту.

В судовому засіданні 14.07.2008 року було оголошено перерву , в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, до 22.07.2008 року до 12 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки напоїв за № Ю-12, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставляти покупцю алкогольні напої партіями, згідно замовлень останнього, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що ціни на товар вільні. Постачальник залишає за собою право змінювати ціни на товар в односторонньому порядку, з попереднім повідомленням покупця не менш ніж за 2 календарних дні до менту вступу в дію нових цін, при цьому, сторони підписують нову специфікацію, або коректують ту, що мається.

У відповідності до п. 4.2. договору, покупець здійснює оплату товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, або іншим способом, що не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до п. 7.4. договору, у випадку прострочки оплати прийнятого товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки, від суми боргу за кожен день такої прострочки.

27.12.2007 року між сторонами було укладено та підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки напоїв № Ю-12 від 01.10.2007 року, відповідно до якого сторони домовились пункт 6.1. договору викласти у наступній редакції: «Даний договір вступає в силу з моменту (дати) підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 року, а за грошовими зобов’язаннями - до їх повного виконання».

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, відповідно до специфікації, на загальну суму 798678,45 грн. Позивачем було відвантажено на суму 799127,70 грн., списано товару – 73 пляшки на бій при транспортуванні та віднесено на постачальника суму на бій у розмірі - 449,25 грн.

Так, на виконання умов договору відповідачем було оплачено 143774,89 грн.

Таким чином, сума боргу складає 654903,56 грн.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості у розмірі 654903,56 грн.

Згідно до ст.. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача суму інфляції – 77896,54 грн., пеню у розмірі 42330,00 грн., 3% річних – 6378,90 грн.

Відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов’язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 29.07.2008 року.

З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 44-49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ТОВ «Луксор» (м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 2; м. Сімферополь, провулок Сільський, 35, рахунок № 2600289 в філії ПУМБ в м. Севастополь, МФО 308092, ЄДРПОУ 31103143) на користь ТОВ «Артемівський лікеро – горілчаний завод - плюс» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Червоноармійська, 43, рахунок № 26008001000024 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ» в м. Донецьк, МФО 377777, ЄДРПОУ 31049491) суму боргу в розмірі 654903,56 грн., суму інфляції – 77896,54 грн., пеню у розмірі 42330,00 грн., 3% річних – 6378,90 грн., всього – 781509,00 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Луксор» (м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 2; м. Сімферополь, провулок Сільський, 35, рахунок № 2600289 в філії ПУМБ в м. Севастополь, МФО 308092, ЄДРПОУ 31103143) на користь ТОВ «Артемівський лікеро – горілчаний завод - плюс» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Червоноармійська, 43, рахунок № 26008001000024 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ» в м. Донецьк, МФО 377777, ЄДРПОУ 31049491) 8593,16 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Луксор» (м. Сімферополь, вул.. Монтажна, 2; м. Сімферополь, провулок Сільський, 35, рахунок № 2600289 в філії ПУМБ в м. Севастополь, МФО 308092, ЄДРПОУ 31103143) на користь ТОВ «Артемівський лікеро – горілчаний завод - плюс» (84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул.. Червоноармійська, 43, рахунок № 26008001000024 в ТОВ КБ «Український фінансовий світ» в м. Донецьк, МФО 377777, ЄДРПОУ 31049491) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набуття рішенням законної чинності.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Копилова О.Ю.