Рішення № 19146543, 27.10.2011, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

27.10.2011р. Справа № 18/2838/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Украсептика", вул. Степногорська 19, м. Донецьк,83032

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", вул.Харчовиків, 6, м. Полтава, Полтавська область,36000

про Стягнення грошових коштів в сумі 4200 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Бєліченко С.С.

від відповідача: Кулик К.М.

В судовому засіданні 27.10.2011 року представникам сторін було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Украсептика" суми основного боргу 4200,00 грн.

Позивач на задоволенні позовних вимог наполягає.

Відповідач проти наявності суми основного боргу не заперечував, однак заперечував факт укладення договору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

16 лютого 2011 року та 09 березня 2011 року ТОВ "НВК Украсептика" (позивач) поставив товар - засоби захисту рослин на суму 5160,00 гривень, а КП "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач) прийняв вказаний товар на суму 5160,00 гривень. Даний факт підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № 264 від 16.02.2011 року та №410 від 09.03.2011 року, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.2011 року (арк. с. 35,37,39).

Відповідач лише частково розрахувався за поставлену продукцію в сумі 960,00 гривень та на момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 4200,00 гривень. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Статтею 181 ГК України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З огляду на фактичні правовідносини, які склалися між сторонами суд встановив, що сторонами по справі був вчинений правочин, який за своєю суттю є договором купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 655 ЦК України, продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно норм цивільного та господарського законодавства договір купівлі-продажу є оплатним, тобто при набуванні речі у власність, покупець сплачує продавцеві вартість (ціну) речі, яка обумовлена договором, зобов'язуючим, що обумовлено взаємним виникненням у кожної із сторін прав та обов'язків, а саме, зобов'язання продавця передати покупцю річ та право вимоги оплати і зобов'язання покупця сплати вартість отриманої речі та право її вимоги. Даний договір є консенсуальним, оскільки права та обов'язки виникають вже в момент досягнення ними угоди за всіма істотними умовами. Отже, змістом договору купівлі продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Отже, оскільки сторонами не встановлено іншого, то обов'язок оплатити товар виник у відповідача після прийняття товару, т.я. пред'явлення додатково вимог про оплату законом не передбачено. Крім того, 25.08.2011 року позивач направив відповідачу претензію про сплату суми боргу, яка залишена останнім без задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Повну оплату за поставлений товар відповідач не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

Таким чином, з огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 4200,00 гривень є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, що є у матеріалах справи, тому підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (вул. Харчовиків, 6, м. Полтава, Полтавська область,36014, р/р 26009171354001, в ПРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код ЄДРПОУ 00424214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК Украсептика" (вул. Степногорська 19, м. Донецьк,83032, р/р 26006000099681 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023, код ЄДРПОУ 33956622) 4200,00 гривень боргу, 102,00 гривень витрат по сплаті державного мита та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Тимощенко О.М.

повне рішення складено 28.10.2011 року