Рішення № 19146425, 27.10.2011, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
27.10.2011
Номер справи
5016/3070/2011(7/115)
Номер документу
19146425
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" жовтня 2011 р. Справа № 5016/3070/2011(7/115)

м. Миколаїв

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля”, 54001, м Миколаїв, вул. Радянська, 13, кв. 2

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця”, 57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул. Мира, 16

про: стягнення 19210520,70грн.

Суддя Семенчук Н.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: ОСОБА_1, дов. № 3-1 від 11.03.2011 року

Від відповідача: ОСОБА_2., дов. № 3/1 від 21.03.2013 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля” звернулось до господарського суду з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця” 19210520,70 грн. з яких: 17617500,00 грн. основного боргу, 1159618,00 грн. пені, 224442,12 грн. - 3% річних, 208960,58 грн. інфляційних.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідно до наданих до відзиву платіжних доручень №№ 263, 264, 265, 266, 276 від 31 березня 2011 року, а також уточнень за розрахунками від 21 вересня 2011 року № 23-09, відповідач на виконання зобов'язання, передбаченого п. 2.2. Договору поставки автомобілів № 19 від «16»березня 2011 року здійснив на користь позивача безготівкові платежі із призначенням «Повернення коштів згідно договору № 19 від 16.03.2011 року»на загальну суму 1 100 000,00 грн. З урахуванням наведеного сума основного боргу ТОВ «Автомир Вінниця»перед ТОВ «Автоцентр-Поділля»становить 16 517 500,00 грн. (17 617 500,00 грн. - 1 100 000,00 грн.). Також відповідач вказує, що відповіддю ТОВ «Автомир Вінниця»на вимогу ТОВ «Автоцентр-Поділля»від 06 червня 2011 року № 06/06/12 відповідач повідомляв позивача про те, що прострочення виконання зобов'язань ТОВ «Автомир Вінниця»сталося внаслідок непереборної сили, а відповідно до ч. 3 ст. 550 Цивільного кодексу України кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання, а також відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, на підставі викладеного відповідач не визнає вимоги позивача щодо стягнення з нього штрафних санкцій.

Позивач у запереченнях проти відзиву зазначає, що надані відповідачем платіжні доручення №№ 263, 264, 265, 266 від 31 березня 2011 року містять таке формулювання реквізиту «Призначення платежу»як: «Фінансова поворотна допомога зг. дог. №01/01/2008 від 08.01.2008 р. без. ПДВ», до яких додаються розпорядження банку про зміну в платіжних дорученнях №№ 263, 264, 265, 266 реквізиту «Призначення платежу»на формулювання: «Повернення коштів зг. дог. № 29 від 16.03.2011р. у т.ч. ПДВ 20% - 17 666,67,00 грн.», а платіжне доручення № 276 від 31.03.2011 року містить таке формулювання реквізиту «Призначення платежу»як: «Повернення коштів зг. дог. №29 від 16.03.201р. у т.ч. ПДВ 20% -17 666,67,00 грн.», тобто інший Договір за № 29.

Позивач, враховуючи положення чинного законодавства та позицію НБ України, викладену в листах від 26.09.2005р. № 25-113/1506-9580 та від 09.06.2011р. №25-111/1438-7141 стверджує, що частиною 1 статті 1089 Цивільного кодексу України визначено, що за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту. Банк не має права робити виправлення у платіжному дорученні клієнта, якщо інше не встановлено законом або банківськими правилами (частина 2 статті 1090 ЦКУ). Загальний порядок здійснення переказу коштів в Україні, а також відповідальність суб'єктів переказу регулюються Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів Україні», відповідно до пункту 32.3 статті 32 якого банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 Закону. Згідно із зазначеним пунктом Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»обслуговуючий платника банк зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду (ідентифікаційного номера, за його наявності, тощо) та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Пунктом 2.9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, установлено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених нормативно-правовими актами НБУ, які можуть стосуватися, зокрема, зміни з ініціативи банку платника номера рахунка платника, назви та коду банку платника, при частковому виконанні платіжної вимоги. Внесення банком змін до реквізиту платіжного доручення «Призначення платежу»нормативно-правовими актами не передбачається. Цей реквізит заповнюється платником таким чином, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України і несе за неї відповідальність. Заповнення цього реквізиту банки перевіряють лише за зовнішніми ознаками (пункт 3.8 глави 3 Інструкції). Вказує, що Національний Банк України в своїх листах від 26.09.2005р. № 25-113/1506-9580 та від 09.06.2011р. №25-111/1438-7141 наголошує, що питання щодо внесення змін до реквізиту «Призначення платежу»платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача має вирішуватися між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними, оскільки пунктом 1.24 глави 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначено, що спори між платниками і отримувачами коштів з питань проведення розрахунків вирішуються ними без участі банків.

Позивач зазначає, що між сторонами відсутній факт домовленості щодо зміни реквізитів «Призначення платежу»в платіжних дорученнях №№ 263, 264, 265, 266, 276 від 31 березня 2011 року та на підставі викладеного позивач заперечує проти доводів відповідача щодо часткового повернення коштів згідно договору № 19 від 16.03.2011 року, наведених у відзиві на позовну заяву, та наполягає на заявлених позовних вимогах.

У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, в судовому засідання 10.10.2011 року оголошувалась перерва.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

встановив:

16.03.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 19 (далі-Договір) на умовах якого відповідач зобов'язується передати у власність позивача товари, - автомобілі марок Mitsubishi, Ноndа, КІА в асортименті, які визначаються специфікацією (надалі - «Специфікація»), що є Додатком № 1 до цього Договору, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити Товар (п. 1.1, 1.2 Договору). Загальна вартість товару за даним Договором визначається у розмірі 18700000,00 грн.00 коп., у тому числі ПДВ - 3166666,67 грн. (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, - товар повинен бути повністю поставлений протягом 10 днів з моменту здійснення позивачем попередньої оплати за товар відповідно до п. 4.1 Договору.

Пунктом 4.1 Договору сторонами встановлено, що попередня оплата у розмірі 90% від загальної вартості товару, визначеної у п.3.1 Договору, має бути перерахована позивачеві протягом 10 днів з моменту укладання Договору.

У відповідності до вимог п. 2.2 Договору, - в разі прострочення поставки товару відповідач зобов'язаний протягом 3 банківських днів з моменту прострочення повернути позивачеві повну суму попередньої оплати за Договором шляхом перерахування повної суми здійсненої попередньої оплати на поточний рахунок Покупця в безготівковій формі.

Так, позивач в період з 16.03.2011 року по 18.03.2011 року на виконання вимог Договору перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 17617500,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 13-91).

Позивач зазначає, що відповідач товар в строки визначені п. 2.1 Договору позивачеві не поставив, повернення отриманих від позивача грошових коштів в строки та на умовах п. 2.2 Договору не здійснив. Внаслідок чого позивачем 06.06.2011 року була направлена вимога в якій позивач вимагав повернення здійсненої ним попередньої оплати, а також виплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.

Всупереч зобовязанням по Договору відповідач поставку автомобілів не здійснив, грошові кошти, сплачені в якості попередньої оплати за Договором, позивачеві не повернув, неустойку за прострочення зобов'язання поставки автомобілів не сплатив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовною заявою.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Зі змісту ст. 610 ЦК України, вбачається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобовязання щодо поставки позивачеві автомобілів у кількості та у строки встановлені Договором або повернення позивачеві повної суми попередньої оплати у кількості та у строки встановлені Договором, відповідач, у порушення приписів ст. 33 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 17617500,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог п. 4.4. Договору, - в разі порушення відповідачем строку повернення попередньої оплати за товар відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі 2% від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ст. 3 «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Постановою Правління Національного Банку України від 9 серпня 2010 року № 377 розмір облікової ставки на період нарахування пені встановлено - 7,75 % річних.

Так, позивач з урахуванням вищевказаних норм просить суд стягнути з відповідача 1159618,00 грн. пені згідно наданого розрахунку.

Згідно ч. 3 ст. 83 ГПК України,господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи відсутність негативних наслідків, викликаних простроченням виконання у вигляді заподіяної шкоди, та беручи до уваги не значний період прострочення відповідачем повернення отриманої по Договору передплати, суд вважає за можливе зменшити розмір пені яка підлягає стягненню з відповідача до 500 000,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання за вимогою кредитора, зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми за весь час прострочення.

За прострочення виконання відповідачем договірних зобовязань, позивачем з урахуванням ст. 625 ЦК України, зроблений розрахунок інфляційних втрат в розмірі 137654,74 грн., за період з квітня 2011 року по серпень 2011 року, розмір яких обґрунтований до вимог закону та підлягає задоволенню.

За прострочення виконання відповідачем договірних зобовязань, позивачем з урахуванням ст. 625 ЦК України, зроблений розрахунок 3% річних в розмірі 224442,12 грн. за період з 29.03.2011 по 01.09.2011 року, розмір яких підлягає частковому задоволенню з урахуванням строку прострочення зобовязання який належить відраховувати з урахуванням вимог п. 2.2 Договору. Так, розмір 3% річних які підлягають задоволенню за підрахунком суду становить 222994,11 грн. за період з 01.04.2011 року по 01.09.2011 року.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1448,01 (224442,12 грн. - 222994,11 грн.) задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Заперечення відповідача стосовно перерахування позивачеві грошових коштів в розмірі 1100000,00 грн. судом відхиляються, оскільки надані відповідачем платіжні доручення містять інші призначення платежу по іншим правовідносинам між сторонами, та згода позивача на зарахування сплати відповідачем 1100000,00 грн. саме на виконання зобовязань за договором № 19 від 16.03.2011 року відсутня. Заперечення відповідача в яких він зазначає, що невиконання Договору сталося внаслідок непереборної сили, судом також відхиляються, оскільки відповідачем не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Посилання відповідача на дії непереборної сили є необґрунтованими, так як порушення зобовязань його контрагентами, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, як то визначено статтею 218 ГК України, не є обставинами непереборної сили.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомир Вінниця” (57500, Миколаївська область, м.Очаків, вул. Мира, 16, п/р 26006056545200 в ПАТ «УкрСиббанк»у м.Винниця, МФО 351005, ЄДРПОУ 34272286) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоцентр-Поділля” (54001, м Миколаїв, вул. Радянська, 13, кв. 2, п/р 26005139857300 в ПАТ «УкрСиббанк»у м.Винниця, МФО 351005, ЄДРПОУ 35297375) 17617500,00 грн. основного боргу, 500 000,00 грн. пені, 222994,11 грн. 3% річних, 137654,74 грн. інфляційних, 25398,00 грн. держмита, 235,06 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 02.11.2011 року

Суддя Н.О.Семенчук

Часті запитання

Який тип судового документу № 19146425 ?

Документ № 19146425 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 19146425 ?

Дата ухвалення - 27.10.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19146425 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19146425 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 19146425, Господарський суд Миколаївської області

Судове рішення № 19146425, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 27.10.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.

Судове рішення № 19146425 відноситься до справи № 5016/3070/2011(7/115)

Це рішення відноситься до справи № 5016/3070/2011(7/115). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19146402
Наступний документ : 19146426