Рішення № 1914626, 16.07.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2008 р.

Справа № 5/56-08-1632

За позовом: комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”, Одеська область, м. Ізмаїл.

до відповідача: приватного підприємства „Чіса”, Одеська область, м. Ізмаїл.

Про стягнення 4 756, 87 грн.

Суддя Могил С. К.

Представники:

від позивача: Прокопишина Н. Ю. на підставі довіреності;

від відповідача: Баранова О. Г на підставі посвідчення.

У судовому засіданні 09.07.2008 року була оголошена перерва до 16.07.2008 року у відповідності з ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства „Чіса” заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 4 756, 87 грн.

Відповідачем було надано до суду відзив на позов, відповідно до якого позові вимоги комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” не визнав та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав та з урахуванням доводів викладених у відзиві.

В процесі розгляду справи позивач звернувся до суду із заявою від 08.07.2008 року № 1119 відповідно до якої уточнив свої позовні вимоги та просив суд в зв’язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем, стягнути з відповідача залишок боргу у сумі 4 156, 87 грн.

В процесі розгляду справи з боку позивача та відповідача до суду були подані додаткові документи, які у судових засіданнях судом були розглянуті та долучені до матеріалів справи у якості документальних доказів.

Розглянув матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив:

Як видно з матеріалів справи, у відповідності до розпоряджень Ізмаїльського міського голови № 834р від 19.10.2005 року, № 708р від 19.10.2006 року та № 664р від 22.10.2007 року „Про початок опалювального сезону” комунальне підприємство „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” здійснювало теплопостачання в будинок за адресою Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 435, впродовж опалювальних сезонів 2005-2006, 2006-2007 та 2007-2008 років.

В матеріалах справи наявний договір оренди нерухомого майна від 10.01.2005 року укладений строком на п’ять років між фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та приватним підприємством „Чіса” з якого вбачається, що останнє орендує нежитлові приміщення загальною площею 83, 1 м. кв.

Разом з тим, позивачем було надано розрахунок видатків теплової енергії на опалення нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 435 за період з 01.10.2005 року по 13.05.2008 року, який здійснено у відповідності до затверджених тарифів, а також діючих норм.

За твердженням позивача, відповідач категорично відмовляється укладати договір на постачання теплової енергії, та сплачувати витрати на опалення, що зумовило позивача звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго” є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Згідно п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Частиною 1 ст. 277 Господарського кодексу України встановлено, що абоненти користуються енергією з додержання правил користування енергією відповідного виду, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, позивачем здійснювалось опалення нежитлового приміщення за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 435, яке відповідач орендує у відповідності до договору оренди нерухомого майна від 10.01.2005 року. Встановлені обставини підтверджуються довідками про роботу котельної за відповідний період. З матеріалів справи також вбачається, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки для здійснення оплати наданих послуг, проте відповідач отримавши рахунки за послуги з опалення сплачував їх частково, на свій розсуд.

В процесі розгляду справи свої дії відповідач обґрунтовував тим, у нього відсутній обов’язок оплачувати за надане тепло в зв’язку із відсутністю відповідного договору про постачання теплової енергії. Проте, факт отримання послуг з теплопостачання, а також опалення приміщення, яке він орендує, не заперечував.

На думку суду, викладене свідчить про те, що відповідачем фактично споживалась теплова енергія, проте він навмисно ухиляється від укладання договору та повної оплати послуг з теплопостачання. Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача направлялись рахунки з вимогою оплати боргу, проте відповідачем не було погашено заборгованість своєчасно та у повному обсязі. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В процесі розгляду справи з боку відповідача до суду не було надано жодного документального доказу який би спростував позовні вимоги позивача.

Таким чином суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в зв’язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за спожиту теплову енергі. У сумі 4 156, 87 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства „Чіса”, 32976124 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Ціолковського, 2, корп.1, кв.25) на користь комунального підприємства „Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго”, код 05514413 (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Клушина, 5-а), р/р 260363133601 у ФАБ „Південний”, МФО 328890, суму основного боргу за спожиту теплову енергію 4 156 (чотири тисячі сто п’ятдесят шість) грн. 87 коп., 102 (сто дві) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційне –технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 21.07.2008 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Могил С.К.