Рішення № 19146215, 02.11.2011, Господарський суд Миколаївської області

Дата ухвалення
02.11.2011
Номер справи
5016/3071/2011(4/123)
Номер документу
19146215
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2011 р. Справа № 5016/3071/2011(4/123)

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Новотрейд ЛТД”

вул. Чкалова, 20/4, м. Миколаїв, 54017

Відповідач Дочірнє підприємство “Миколаївський облавтодор” відкритого

акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія

“Автомобільні дороги України”

в особі філії “Вознесенський РАД”

вул. Г.Петрової, 2-а, м. Миколаїв, 54029

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача - ОСОБА_1. довіреність від 31.08.2010р.

Від відповідача - ОСОБА_2 довіреність № 77 від 23.09.2011р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 104818,55 грн., з яких: 90309,50 грн. - боргу, 3894,30 грн. - 3 % річних, 10461,35 грн. - інфляції, 153,40 грн. - пені.

Розглянувши матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 104818,55 грн., з яких: 90309,50 грн. - боргу, 3894,30 грн. - 3 % річних, 10461,35 грн. - інфляції, 153,40 грн. - пені, посилаючись на невиконання відповідачем обовязків за договором № 16-7/10/08 від 16.10.08р. щодо розрахунків, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 258, 526, 530, 549, 625 ЦК України.

Відповідач надав відзив, яким позов заперечив щодо нарахування інфляції, пені, 3 % річних з підстав, викладених у відзиві. Надав докази погашення основного боргу. Крім того, заявив клопотання про зупинення розгляду справи у звязку з подачею позову про визнання договору № 16-7/10/08 від 16.10.08р. недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Проте, відповідач доказів прийняття до провадження позовної заяви не надав, а справа може бути розглянута за наявними документами.

З огляду на це, клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

16.10.2008р. сторони уклали договір № 16-7/10/08 з додатками (специфікаціями на постачання товару від 16.07.09р., згідно яких позивач зобовязувався постачати товар (щебеневу продукцію) узгодженими партіями, а відповідач прийняти та своєчасно оплатити в асортименті та кількості відповідно поданим заявкам, які погоджені з позивачем.

01.02.2010р. сторони уклали додатковий договір № 1 до договору № 16-7/10/08.

Пунктами 2.4, 3.4 договору від 16.10.08р. розрахунки за поставлений товар повинні здійснюватись на умовах відстрочки платежу на термін 30 календарних днів з дати поставки товару, за умови отримання документів відповідно до п. 3.4 цього договору. Позивач був зобовязаний до 10 числа наступного після здійснення поставки товару місяця надати відповідачу на товар, що постачається, документи, а відповідач їх прийняти згідно акту прийому-передачі.

На виконання своїх зобовязань за договором від 16.10.08р. позивач на підставі специфікацій на постачання товару від 16.07.2009р. та видаткових накладних №№ НТ-0000046, НТ-0000051, НТ-0000052 від 16.07.09р.; НТ-0000020, НТ-0000021 від 17.03.2010р., підписаних представниками обох сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 125814,87 грн., який відповідач прийняв без зауважень на підставі довіреностей № 136 від 14.07.2009р., № 59 від 17.03.2010р. (а.с. 13, 17, 21, 22, 25, 28).

16.07.2009р., 17.03.2010р. між сторонами були складені акти прийому-передачі документів №№ 1, 1/2, 2, 3, 4, 5, згідно яких відповідачу були передані документи, що передбачені п. 3.4 договору.

Відповідач свої зобовязання за договором виконав частково, за поставлений товар сплатив - 35505,37 грн., про що свідчить виписка банку (а.с. 35).

Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, борг відповідача за поставлений товар станом на час розгляду справи складав суму 90309,50 грн., що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, підписаним представниками та скріпленим печатками обох сторін (а.с. 34).

Проте, після подачі позову відповідач погасив основний борг в сумі 90309,50 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №№ 292 від 07.10.2011р., 293 від 17.10.11р., що також визнано позивачем.

Оскільки, погашення боргу відбулось після порушення провадження у справі, провадження на суму 90309,50 грн. боргу за поставлений товар слід припинити, в звязку з відсутністю предмету спору, судові витрати в цій частині віднести на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору від 16.10.08р. сторони передбачили, що відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення, діючої у період прострочення платежу за прострочення терміну оплати.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

В той же час ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ за увесь час користування коштами.

Згідно ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). При цьому, згідно ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

З викладеного слід, що пеня нараховується щодо кожного дня користування коштами.

За таких обставин, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності до нарахованої пені відповідно до ст. 258 ЦК України задоволенню не підлягає, оскільки позов предявлено до суду 12.09.11р.

Отже, нарахована позивачем пеня в сумі 153,40 грн. за період з 12.09.10р. по 16.09.10р. підлягає задоволенню повністю, оскільки підтверджена розрахунком позивача, строки розрахунків та розмір пені узгоджені сторонами в договорі від 16.10.08р.

Щодо нарахованих інфляції в сумі 10461,35 грн. за період з 01.09.09р. по 08.09.09р. та з 01.08.10р. по 30.06.11р. та 3 % річних в сумі 3894,30 грн. за період з 15.08.09р. по 12.09.11р., то суд виконавши перерахунок на підставі Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Держкомстату від 27.07.2007 за № 265 та за допомогою програми «Законодавство»версія 2.7.8., вважає, що позов підлягає задоволенню частково в сумі 10385,61 грн. - інфляції за період з 01.08.10р. по 30.06.11р. та в сумі 3885,31 грн. - 3 % річних за період з 15.08.09р. по 12.09.11р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача не можуть бути прийняті судом до уваги як підстава відмови у позові, оскільки положення про філію “Вознесенський РАД” (п. 3.3) свідчить, що філії надано право укладати договори відповідно до предмета її діяльності та представляти інтереси як філії, так і підприємства в усіх установах, організаціях та судових органах.

Згідно договору № 16-7/10/08 від 16.10.2008р., він був підписаний зі сторони позивача начальником філії “Вознесенський РАД” Книжук С.Г. на підставі довіреності № 01/1836-11 від 15.10.2008р. та положення.

Копія довіреності у відповідача відсутня, а посилання позивача на відсутність довіреності у нього не може бути прийняте судом, як належний доказ відсутності повноважень у начальника філії. До того ж, згідно ст. 241 ЦК України наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Посилання відповідача на те, що 3 % річних є неустойкою також не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Отже, виходячи з викладеного та за змістом ст. 625 ЦК України, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, у тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання, не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 80 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” в особі філії “Вознесенський РАД” (вул. Г.Петрової, 2-а, м. Миколаїв, код 26174312) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Новотрейд ЛТД” (вул. Чкалова, 20/4, м. Миколаїв, код 34889044) суму 3885,31 грн. (три тисячі вісімсот вісімдесят пять грн. 31 коп.) - 3 % річних, 10385,61 грн. (десять тисяч триста вісімдесят пять грн. 61 коп.) - інфляції, 153,40 грн. (сто пятдесят три грн. 40 коп.) - пені, 1047,35 грн. (одна тисяча сорок сім грн. 35 коп.) - держмита та 235,81 грн. (двісті тридцять пять грн. 81 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 90309,50 грн. - боргу провадження у справі припинити.

На суму 75,74 грн. - інфляції та 8,99 грн. - 3 % річних в позові відмовити.

Клопотання про зупинення провадження у справі відхилити.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 03.11.2011р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 19146215 ?

Документ № 19146215 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 19146215 ?

Дата ухвалення - 02.11.2011

Яка форма судочинства по судовому документу № 19146215 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 19146215 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 19146215, Господарський суд Миколаївської області

Судове рішення № 19146215, Господарський суд Миколаївської області було прийнято 02.11.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.

Судове рішення № 19146215 відноситься до справи № 5016/3071/2011(4/123)

Це рішення відноситься до справи № 5016/3071/2011(4/123). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 19146209
Наступний документ : 19146218