Рішення № 19145671, 31.10.2011, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2011 р.

Справа № 5013/1840/11

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді", м. Київ

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком", Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Вільховецьке

про стягнення 11034,36 грн,

за участю представників:

від позивача - участі не брали,

від відповідача - участі не брали.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді" подано до господарського суду Кіровоградської області позовну заяву від 29.09.2011 № 157 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" 11034,36 грн, з яких 11000 грн безпідставно набутих коштів та 34,36 грн 3 % річних.

26.10.2011 на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача від 24.10.2011 № 177 стосовно розгляду даної справи без участі представника позивача та за наявними у ній матеріалами.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 19.10.2011 та направленим на адресу суду листом від 20.10.2011 № 69.

Відповідач у вказаному листі повідомив, що відзив на позов не оформив, договір від 01.01.2011 № 411 відправлений для підпису, однак не повернутий.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 5013/1840/11 в судовому засіданні 31.10.2011 за відсутності представників сторін та за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Платіжним дорученням від 25.07.2011 № 4232 на суму 5000 грн та платіжним дорученням від 26.07.2011 № 4356 на суму 6000 грн товариством з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді" перераховано на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" грошові кошти у сумі 11000 грн.

Згідно довідки від 19.10.2011 № 3477/100-08-2 Відділення "Київська регіональна дирекція" ПАТ "ВТБ Банк" підтвердило надходження вказаних грошових коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача за зазначеними платіжними дорученнями.

В графі "Призначення платежу" у вказаних платіжних документах платником зазначено "Оплата за муку зг дог № 411 від 01/01/2011р в т.ч. ПДВ".

Як стверджує позивач у поданому позові та отриманих судом 26.10.2011 письмових поясненнях вказане у платіжних дорученнях від 25.07.2011 № 4232 та від 26.07.2011 № 4356 призначення платежу є помилковим, оскільки жодних правочинів між сторонами не укладалось та на момент перерахування коштів між позивачем та відповідачем будь-які господарські відносини були відсутні.

12.08.2011 позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 11.08.2011 № 130 (а.с. 30) про повернення помилково перерахованих коштів у сумі 11000 грн, яка отримана ТОВ "Юніком" 17.08.2011 (а.с. 31).

Відповіді на вказану претензію відповідач не надав.

Не надав відповідач також і укладення договору від 01.01.2011 № 411 та доказів поставки на виконання його умов товару (муки).

Господарський суд враховує, що у відповідності до правил статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги.

Враховуючи відсутність правових підстав для одержання відповідачем від позивача грошових коштів у сумі 11000 грн, неподання відповідачем доказів існування договору від 01.01.2011 № 411 та доказів поставки муки, неподання відповідачем доказів повернення позивачеві коштів за його вимогою, позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, повністю підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення 34,36 грн 3 % річних за період з 22.08.2011 по 28.09.2011.

При розгляді вказаної позовної вимоги господарський суд враховує наступне.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до повернення кредитору.

Поряд з тим, позивачем визначено період нарахування 3 % річних з 22.08.2011 по 28.09.2011.

Господарський суд не погоджується з висновком позивача стосовно того, що нарахування 3 % річних слід розпочинати з 22.08.2011, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 6 Указу Президента України від 16.03.1995 № 227/95 "Про заходи щодо нормалізації платіжної дисципліни в народному господарстві України", підприємства незалежно від форм власності мають повертати у п'ятиденний строк платникам помилково зараховані на їх рахунки кошти. При виявленні фактів такого порушення з керівника підприємства і головного бухгалтера стягується до Державного бюджету України штраф у розмірі двох неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

В даному випадку, відповідач, отримавши кошти у розмірі 11000,00 грн без правової підстави, мав повернути їх у п'ятиденний термін.

Так як відповідач не здійснив повернення коштів у зазначений термін, стягнення заборгованості здійснюється у загальному претензійно-позовному порядку.

Як встановлено частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи отримання відповідачем претензії про повернення коштів 17.08.2011 (а.с. 31), нарахування 3 % річних необхідно розпочинати з 25.08.2011 (по закінченню семиденного строку), а не з 22.08.2011, як то визначено позивачем.

За період з 25.08.2011 по 28.09.2011 розмір 3 % річних становить 31,64 грн, які і підлягають стягненню з відповідача.

В частині позовних вимог про стягнення 3 % річних у сумі 2,72 грн необхідно відмовити як у заявлених безпідставно.

З урахуванням вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Юніком" (26333, Кіровоградська область, Гайворонський район, с. Вільховецьке, п/р 26005900697366 в Філії ПАТ "ПУМБ" в м. Дніпропетровську, МФО 305813, код ЄДРПОУ 32954247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Три ведмеді" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 7, п/р 26009301014021 в ПАТ "ВТБ Банк" в м. Києві, МФО 321767, код ЄДРПОУ 31450478) помилково перераховані кошти у сумі 11000 грн, 3 % річних у сумі 31,64 грн, а також 110,31 грн державного мита та 235,93 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 2,72 грн 3 % річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Суддя В.Г. Кабакова

< Текст >