Рішення № 19145584, 26.10.2011, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну(Симона Петлюри), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2011 р. Справа № 14/134-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 3796 від 29.11.2010 р.);

від відповідача: не зявились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до Приватного підприємства „Юнісолар”, м. Бровари

про стягнення 344471, 89 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПП „Юнісолар” про стягнення 344471, 89 грн. заборгованості (279217, 00 грн. основної заборгованості, 25292, 96 грн. пені, 4524, 00 грн. штрафу, 28195, 04 грн. інфляційних збитків, 7 242, 89 грн. 3 % річних).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обовязку щодо сплати у повному обсязі лізингових платежів згідно договору фінансового лізингу № 080507-06/ФЛ-Ю-А від 07.05.2008 р., укладеного між ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” та ТОВ „Фаворит ЛТД”, та договору поруки № 091215-55/П від 15.12.2009 р., укладеного між ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” та ПП „Юнісолар”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.09.2011 р. порушено провадження у справі № 14/134-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ПП „Юнісолар” про стягнення 344471, 89 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 28.09.2011 р.

28.09.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 12.10.2011 р.

12.10.2011 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.10.2011 р.

26.10.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.05.2008 р. між позивачем та ТОВ „Фаворит ЛТД” було укладено договір фінансового лізингу № 080507-06/ФЛ-Ю-А, згідно умов п. 1.1. якого предметом даного договору є надання лізингодавцем в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу лізингоодержувачу предмету лізингу, найменування, модель, ціна одиниці, кількість і загальна вартість на момент укладення договору якого наведена в специфікації (додаток № 2 до договору) - далі „майно” або „предмет лізингу”, для підприємницьких цілей у власній господарській діяльності лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

За період дії договору фінансового лізингу позивачем належним чином були виконані умови договору, а саме, майно, що є предметом лізингу було передано в користування ТОВ „Фаворит ЛТД”, на підставі підписаного між позивачем та ТОВ „Фаворит ЛТД” 16.05.2008 р. акту прийому-передачі майна.

Відповідно до п 3.1 договору фінансового лізингу лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та пунктів 3.4.1. - 3.4.5. договору. Лізингові платежі включають: платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна; винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно, з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.4.1. - 3.4.5. договору.

Протягом строку дії договору фінансового лізингу, до нього вносились зміни шляхом укладення сторонами додаткових угод від 07.05.2008 р., від 26.03.2009 р., від 06.05.2009 р., від 17.12.2009 р.

Так, зокрема, останньою додатковою угодою від 17.12.2009 р. до договору фінансового лізингу станом на 17.12.2009 р. зафіксовано прострочену заборгованість ТОВ „Фаворит ЛТД” перед позивачем по сплаті лізингових платежів в розмірі 82 797, 29 грн., з яких: 30 744, 94 грн. заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна і 52 052, 35 грн. - по відшкодуванню винагороди (комісії). Дану прострочену заборгованість було реструктуризовано і визначено її порядок погашення згідно графіку № 2, зазначеного в даній додатковій угоді, перший строк оплати якої настав 08.01.2010 р.

В період з 17.03 2010 р. по 28.03.2011 р. ТОВ „Фаворит ЛТД” було частково здійснено оплату лізингових платежів, а саме: 17.03.2010 р. 10 100, 00 грн., 08.06.2010 р. 3 000, 00 грн., 02.08.2010 р. 2 000, 00 грн., 28.09.2010 р. 5 000, 00 грн., 29.10.2010 р. 6000, 00 грн., 30.11.2011 р. 6 000, 00 грн., 04.02.2011 р. 2500, 00 грн. та 28.03.2011 р. 4500, 00 грн., а всього 39100, 00 грн.

При цьому в п. 3.5 договору фінансового лізингу в редакції додаткової угоди від 17.12.2009 р. сторони визначили наступний порядок здійснення погашення заборгованості ТОВ „Фаворит ЛТД” перед позивачем:

- сплата нарахованих штрафних санкцій за порушення лізингоодержувачем зобовязань за даним договором;

- сплата суми збільшення лізингових платежів на суму податку на додану вартість відповідно до п. 3.4.3 договору;

- сплата суми компенсації витрат лізингодавця відповідно до п. 18.2 договору;

- сплата простроченої заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата суми поточної заборгованості з нарахованої винагороди (комісії) лізингодавцю за отримане в лізинг майно;

- сплата простроченої заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору);

- сплата поточної заборгованості з відшкодування частини вартості майна згідно графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору);

Сторони також погодили, що в разі наявності прострочки по сплаті лізингових платежів згідно графіку сплати лізингових платежів № 1 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.) та графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.) одночасно, в першу чергу погашається заборгованість за лізинговими платежами згідно графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.)

Сплачені ТОВ „Фаворит ЛТД” лізингові платежі в розмірі 39100, 00 грн. частково погашають реструктуризовану прострочену заборгованість по відшкодуванню винагороди (комісії) згідно графіку сплати лізингових платежів № 2 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.), і загальний розмір простроченої реструктуризованої заборгованості складає 43 697, 29 грн., з яких: 30 744, 94 грн. - заборгованість по відшкодуванню частини вартості майна і 12 952, 35 грн. - по відшкодуванню винагороди (комісії).

Крім того, в порушення умов договору та всупереч прийнятих на себе зобовязань, ТОВ „Фаворит ЛТД” не сплачувало поточні чергові лізингові платежі (графік сплати лізингових платежів № 1 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.), у звязку з чим за період з 06.01.2010 р. по 17.01.2011 р. у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 235 520, 57 грн., а саме:

з 06.01.2010 р. існує заборгованість на суму 8 740, 65 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-919987 від 06.01.2010 р.);

з 08.02.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 6 877, 27 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-921576 від 08.02.2010 р.);

з 05.03.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 6 522, 57 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-922958 від 05.03.2010 р.);

з 08.04.2010р. заборгованість збільшилась на суму 6725,08 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-924478 від 08.04.2010р.);

з 07.05.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 13 390, 93 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-925756 від 07.05.2010 р.);

з 08.06.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 13 318, 02 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-927063 від 08.06.2010 р.);

з 08.07.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 15 422, 19 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-928381 від 08.07.2010 р.);

з 06.08.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 15 241, 94 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-929838 від 06.08.2010 р.);

з 08.09.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 15 157, 21 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-931121 від 08.09.2010 р.);

з 08.10.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 14 755, 84 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-932672 від 08.10.2010 р.);

з 08.11.2010р. заборгованість збільшилась на суму 14 439,62 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-934179 від 08.11.2010 р.);

з 08.12.2010 р. заборгованість збільшилась на суму 14 067, 75 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-935627 від 08.12.2010 р.);

з 06.01.2011 р. заборгованість збільшилась на суму 12 909, 96 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-0000094 від 06.01.2011 р.);

з 17.01.2011 р. заборгованість збільшилась на суму 93 108, 75 грн., без врахування штрафних санкцій (рахунок - фактура № СФ-941671 від 17.01.2011 р.);

Відповідно до п. 14.8 договору фінансового лізингу в разі, якщо лізингоодержувач прострочить сплату будь-якого чергового лізингового платежу за цим договором на строк понад 30 (тридцять) днів, лізингодавець має право вимагати від лізингоодержувача дострокової сплати усієї несплаченої на момент направлення відповідної письмової вимоги частини загальної вартості майна, яка визначається згідно графіку сплати лізингових платежів № 1 (додаток № 1 до додаткової угоди від 17.12.2009 р.), а лізингоодержувач зобовязаний сплатити її лізингодавцю протягом 10 (десяти) днів з моменту направлення йому лізингодавцем відповідної письмової вимоги. Сторони прийшли до згоди про те, що даний платіж є лізинговим та коригується на зміну курсу гривні до долару США відповідно до п. 3.4.1. договору, сума такого коригування є винагородою (комісією) лізингодавцю та сплачується разом із несплаченою частиною загальної вартості майна. Сторони прийшли до згоди про те, що з моменту направлення лізингодавцем вищевказаної вимоги, строк погашення усієї несплаченої лізингоодержувачем частини загальної вартості майна та суми винагороди, нарахованої відповідно до п. 3.4.1. договору вважається таким що настав.

На виконання п. 14.8 договору фінансового лізингу лізингодавець 22.12.2010 р. направив лізингоодержувачу письмову вимогу № 4095 від 21.12.2011 р. про сплату викупного платежу та штрафних санкцій, 3 % річних та збитків в розмірі 462 284, 86 грн., яку ТОВ „Фаворит ЛТД” залишило без задоволення.

Таким чином, станом на 25.07.2011 р. основна прострочена заборгованість ТОВ „Фаворит ЛТД” перед позивачем становила 279 217, 86 грн., з яких 43 697, 29 грн. (реструктуризовані лізингові платежі) та 235 520, 57 грн. (поточні лізингові платежі.).

Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. (суддя Наріжний С. Ю.) у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн. позов задоволено повністю і присуджено до стягнення з ТОВ „Фаворит ЛТД” на користь ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” 279217, 00 грн. основного боргу, 25292, 96 грн. коп. пені, 4524, 00 грн. штрафу, 28195, 04 грн. збитків від інфляції, 7242, 89 грн. 3% річних, а також судові витрати: 3444, 73 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дана обставина та інші вищевказані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

15.12.2009 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 091215-55/П, згідно умов п. 1. якого нижчезазначені терміни використовуються в цьому договорі в таких значеннях: договір - цей договір поруки; боржник - товариство з обмеженою відповідальністю „Фаворит ЛТД” (код ЄДРПОУ/ідентифікаційний номер фізичної особи 19421394, місцезнаходження/місце реєстрації фізичної особи: Київська область, м. Бровари, вул. М. Лагунової, 1, кв. 35). Контракт - договор фінансового лізингу № 080507-06/ФЛ-Ю-А від „07” травня 2008 р. між кредитором та боржником, як усі разом, так і кожен окремо з усіма додатками та додатковими угодами до них, як ті, що укладені на момент підписання цього договору, так і ті, шо будуть укладені в майбутньому, в т.ч. щодо збільшення зобовязань за контрактом. При цьому попередньої згоди поручителя на зміну та/або доповнення контракту отримувати не потрібно. Сторони - разом поіменовані кредитор та поручитель.

Згідно п. 2 договору поруки за цим договором поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за виконання боржником усіх грошових зобовязань за контрактом а повному обсязі, а саме:

-сплату кредитору лізингових платежів у встановлені контрактом строки, вказаний розмір лізингових платежів відповідно до умов контракту може бути збільшений.

-сплату кредитору пені за затримку сплати лізингових платежів, яка передбачена контрактом;

- сплату кредитору штрафних санкцій, збитків та усіх інших виплат, сплата яких укладається на боржника у відповідності до положень контракту.

Відповідно до п. 3. договору поруки при невиконанні або неналежному виконанні боржником зобовязань за контрактом, виконання яких забезпечується цим договором, поручитель і боржник будуть відповідати перед кредитором солідарно, тобто кредитор має право на власний розсуд зажадати виконання зобовязань за контрактом як від боржника, так і від поручителя, як в повному обсязі, так і в частині боргу.

Пунктом 4. договору поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобовязання, виконання якого забезпечується цим договором, поручитель зобовязаний виконати таке зобовязання перед кредитором за боржника протягом 3-х (трьох) банківських днів з дня отримання відповідної вимоги від кредитора.

Пунктом 5. договору поруки передбачено, що поручитель за цим договором буде залишатися зобовязаним нарівні з боржником до моменту виконання всіх зобовязань боржника за контрактом в у повному обсязі.

23.08.2011 р. позивач звернувся до відповідача (за фактичною адресою, що зазначена у договорі поруки) із претензію (вимогою) № 2785 від 23.08.2011 р., у якій просив відповідача до 30.08.2011 р. погасити заборгованість ТОВ „Фаворит ЛТД” перед позивачем у розмірі 344471, 89 грн., що встановлена та підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується фіскальним чеком № 0494 від 23.08.2011 р. про відправлення цінного листа і описом вкладення до нього від 23.08.2011 р.

Як було зазначено вище, у своїй позовній заяві позивач просить суд стягнути із відповідача 344471, 89 грн. заборгованості (279217, 00 грн. основної заборгованості, 25292, 96 грн. пені, 4524, 00 грн. штрафу, 28195, 04 грн. інфляційних збитків, 7 242, 89 грн. 3 % річних), що встановлена та підтверджена рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн.

Регулювання відносин, що виникають у звязку із передачею майна у лізинг та забезпеченням зобовязання порукою здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 543 цього ж кодексу у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 554 цього ж кодексу у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобовязується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 цього ж кодексу до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з врахуванням особливостей, встановлених законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 759 цього ж кодексу передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування з плату на певний строк.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 1 Закону України „Про фінансовий лізинг” фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобовязується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною першою ст. 16 цього ж закону передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що станом на 25.07.2011 р. та на час розгляду даної справи ТОВ „Фаворит ЛТД” свої обовязки по сплаті у повному обсязі лізингових платежів, пені, штрафу і інших платежів згідно договору фінансового лізингу № 080507-06/ФЛ-Ю-А від 07.05.2008 р., укладеного між ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” та ТОВ „Фаворит ЛТД”, та рішення господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн. не виконало.

У встановлений договором поруки строк та станом на час розгляду справи відповідач обовязок щодо сплати лізингових платежів, пені, штрафу і інших платежів у повному обсязі не виконав і його заборгованість перед позивачем складає 344471, 89 грн., що підтверджується договором фінансового лізингу № 080507-06/ФЛ-Ю-А від 07.05.2008 р., укладеного між ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” та ТОВ „Фаворит ЛТД”, договором поруки № 091215-55/П від 15.12.2009 р., укладеним між ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” та ПП „Юнісолар”, рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2011 р. у справі № 13/099-11 за позовом ТОВ „ВіЕйБі Лізинг” до ТОВ „Фаворит ЛТД” про стягнення 344472, 75 грн., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості у розмірі 344471, 89 грн. за договором поруки № 091215-55/П від 15.12.2009 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Юнісолар” (ідентифікаційний код 36432296) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг” (ідентифікаційний код 33880354) 344 471 (триста сорок чотири тисячі чотириста сімдесят одна) грн. 89 (вісімдесят девять) коп. заборгованості та судові витрати 3 444 (три тисячі чотириста сорок чотири) грн. 72 (сімдесят дві) коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 (нуль) коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

10 листопада 2011 р.