Рішення № 19145442, 10.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.2011 Справа № 5008/1411/2011

7/5008/1411/2011 12071/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” (м. Свалява)

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (с. Порошково Перечинського району)

про стягнення 14469,68 грн.

Суддя С.Б. Швед

секретар судового засідання Анісімова І.Ю.;

від позивача ОСОБА_2, представник за дорученням від 19.10.11;

від відповідача ОСОБА_1, підприємець;

(у судовому засіданні 03.11.11)

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Надія” звернулося до суду з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми 14469,68 грн. заборгованості по договору оренди виробничого комплексу від 01.07.2010 р. № 1 (в т.ч. 12728,91 грн. основний борг, 1980,77 грн. пеня).

Представник позивача позов підтримав повністю.

Відповідач, прийнявши участь у судовому розгляді справи, позовні вимоги визнав частково з посиланням на припинення користування обєктом оренди з 01.11.2010 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд констатує наступне:

01.07.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Надія” (Орендодавець) та підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) було укладено договір оренди майна (виробничий комплекс в с.Оленево Свалявського району (далі Договір), яким сторони погодили розмір орендної плати у сумі 3000,00 грн. в місяць (в т.ч. ПДВ 20%.) та щомісячне відшкодування Орендарем вартості спожитої електроенергії згідно з показниками лічильника (п.п. 3.1., 3.2. Договору).

Строк дії договору був встановлений до 31.12.2010 (п. 2.2. Договору).

За даними позивача свої зобовязання за Договором (п.п. 3.1., 3.2.) Орендар виконав частково, сплативши Орендодавцю суму 8000,00 грн., тим самим заборгувавши решту суми орендної плати у розмірі 10000,00 грн., а також суму 2728,91 грн. у відшкодування витрат по вартості спожитої електроенергії на обєкті оренди.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму 1680,77 грн. пені за порушення строків сплати платежів за договором за період з 01.11.2000 р. по 01.10.2011 р.( а.с.2).

Стягнення цих сум є предметом заявленого позову.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 759 (частина перша) Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3.4. Договору оренди між сторонами передбачено, що орендна плата може змінюватися за згодою сторін.

Як свідчать матеріали справи у процесі здійснення орендних правовідносин сторони фактично встановили за взаємною згодою орендну плату за використання орендованого за договором майна у розмірі 2000, 00 грн. з ПДВ, доказом чого є підписані обома сторонами видаткові накладні позивача від 30.08.10 № 126, 27.09.10 № 145, 21.10.10 № 157 з фіксацією орендної плати за 2 місяці у розмірі 4000,00 грн.(в т.ч. ПДВ- 666,66 грн.), (а.с. 12-13), завірені копії яких подано самим же позивачем разом з відповідними копіями податкових накладних по цих позиціях ( а.с.17-18).

У визначеному в цих документах первинного бухгалтерського та податкового обліку розмірі орендної плати ( 2000грн.) і проводились розрахунки відповідачем( банківські виписки по рахунку позивача за 06.08.,21.09., 23.09., 22.10.2010 р.( а.с.20-21).

Листом від 11.11.2010 р. № 12 підприємець звернувся до позивача з пропозицією про припинення орендних відносин по договору, на яку була дана згода Орендодавця за умови погашення наявної заборгованості за договором( лист позивача від 24.11.2010 р. № 24( а.с.31).

За таких обставин справи суд вважає підтвердженою до стягнення заборгованість відповідача по договору оренди за період з 01.07. по 01.12.2010 р. у сумі 2000,00 грн. орендної плати, 2619,90 грн. витрат за електроенергію згідно з даними електролічильника(а.с.25-27).

Що стосується нарахованої позивачем пені за порушення строків розрахунків за надані послуги у сумі 1680,77 грн., то позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають оскільки умовами укладеного між сторонами Договору не було передбачено її нарахування та сплату.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (пеня,штраф) порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Без письмового оформлення правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не може бути примусово стягнута неустойка (пеня).

Укладений сторонами Договір не містить положень щодо зобовязання Орендаря сплачувати неустойку ( у даному випадку пеню) у випадку порушення його умов.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 1680,77 грн. належить відмовити.

Судові витрати по справі (144,10 грн. державне мито, 236,00 грн. витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу) підлягають віднесенню на відповідача ( частина друга статті 49 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 124, 129 Конституції України, статями 33, 34, 43, 49, 82-85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Надія” (89300, м. Свалява, вул. Робітнича, 1 „а”, код 20465528) суму 5000,00 грн. (пять тисяч гривень 00 коп.) (у тому числі: 2000,00 грн. заборгованості по орендній платі; 2619,90 грн. витрат за електроенергію; 144,10 грн. у відшкодування витрат по держмиту, 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Наказ на примусове виконання судового рішення видати на вимогу позивача.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на території України.

Суддя С.Б. Швед