Рішення № 19145362, 07.11.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.11.2011 Справа № 5008/1528/2011

12/5008/1528/2011 11986/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України», м. Луцьк

до відповідача Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії, м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 10394,93 грн. за надані телекомунікаційні послуги.

Суддя Тисянчин В. М.

Представники:

Від позивача Семерей П. І., директор, ОСОБА_1, (представник за довіреністю від 04.11.2011 року)

Від відповідача ОСОБА_2, (представник за довіреністю № 686/01 від 25.07.2011 року)

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов товариством з обмеженою відповідальністю «Телемережі України», м. Луцьк до Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії, м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 10394,93 грн. за надані телекомунікаційні послуги.

Представникам сторін розяснено права і обовязки передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід судді не надходило.

Представники позивача надали суду додаткові докази в обгрунтування позовних вимог (додаток № 4 до договору № 06-08 від 11.04.2008 року) підтримують позов, посилаючись на його обгрунтування матеріалами справи.

Письмовою заявою (вх. № 11011/2011 від 07.11.2011 року) уповноважений представник відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі та з огляду на обставини бюджетного недофінансування просить позивача та суд надати відстрочку виконання рішення суду строком до 01.04.2012 року.

Представники позивача не заперечили клопотання відповідача, про що ствердили письмово.

Вивчивши доводи позовної заяви та матеріали справи, дослідивши їх, заслухавши пояснення представників кожної сторони, суд

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1528/2011

від 07.11.2011 року

ВСТАНОВИВ:

Між товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України»(виконавець) та Закарпатською обласною державною телерадіокомпанією (замовник) було укладено договір № 06-08 від 11.04.2008 року. За умовами цього договору позивач надав відповідачу послуги з розповсюдження (трансляції) програм обласного телемовлення у 2008 році у таких населених пунктах: Свалява, Рахів, Н. Ворота, Добрянське, Лисичове, Красне Лопухове, Дубове, Воловець з 11.04.2008 року по 31.12.2008 року.

Відтак, замовнику направлено акти приймання виконаних послуг за вищевказаний період для підписання.

Факт надання належним чином послуг підтверджується наступним.

Для забезпечення надання послуг з розповсюдження (трансляції) радіопрограм за договором, позивачем було укладено договір про надання телекомунікаційних послуг № 12-08 від 01.07.2008 року з Концерном радіомовлення, радіозвязку та телебачення України. Предметом вказаного договору було надання Концерном РРТ позивачу послуг з технічного обслуговування та експлуатації технічних засобів мовлення, які є власністю позивача. Вищевказані технічне обслуговування та засоби мовлення, експлуатацію яких здійснював Концерн РРТ, використовувалися позивачем для надання послуг відповідачу.

Факт надання послуг підтверджується актами здачі приймання виконаних робіт за листопад грудень 2008 року, визнанням відповідачем претензії № 23 від 22.04.2009 року в повному обсязі (а. с. 18), розрахунком позову.

До договору було укладено додатки №№ 1, 2, 3, де вказано вартість наданих послуг за період з 01.10.2008 року по 31.12.2008 року.

Оскільки відповідач не виконав взяті на себе зобовязання, то у нього виникла заборгованість в сумі 10394,93 грн.

Заявлені вимоги позивача (претензія № 24 від 22.04.2009 року та вимога № 214 від 26.09.2011 року) про добровільне погашення боргу відповідач не виконав, чим порушив ст. ст. (11; 526); 509; 530 ЦК України (чинного з 01.01.04).

Саме ця обставина і послужила підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново господарські зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобовязання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК та ГК України.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1528/2011

від 07.11.2011 року

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобовязання кредитор вправі вимагати виконання обовязку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобовязань у відносинах. Підставою виникнення зобовязання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли

зобовязальні відносини між сторонами, є надання послуг з розповсюдження (трансляції) радіопрограм (ст. 11 ЦК України).

Отже, обовязок відповідача оплатити вартість наданих послуг з розповсюдження (трансляції) радіопрограм є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається (ст. 615; 625 ЦК України).

Відтак, договір є обовязковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

При постановленні судового рішення враховується характер зобовязання, наслідки його невиконання, особа відповідача, ступінь його вини, суспільно державну значимість діяльності сторін, обставини, що впливають на неможливість виконання відповідачем зобовязання належним чином та межі здійснення цивільних прав (п.3 ст. 13 ЦК України), де не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах, безпідставного збагачення за рахунок погіршення фінансово майнового стану сторони у спорі.

За ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є припинення дії, яка порушує право.

Отже, із встановлених судом обставин вбачається, що склад цивільно правової відповідальності є наявним на момент судового розгляду справи.

Встановлюючи дійсні обставини справи, суд посилається на фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, в даному випадку письмовими доказами. При цьому, заяви та пояснення не приймаються судом за преюдицію, а перевіряються на достовірність.

Таким чином, позивачем доведені ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі, поклавши відшкодування судових витрат за змістом ст. 49 ГПК України на відповідача з огляду його вини у виникненні спору, відстрочивши виконання рішення суду до 01.04.2012 року (як виняток, з огляду на обставини, що заслуговують на увагу суду), чим задоволити клопотання відповідача.

продовження рішення Господарського суду

Закарпатської області по справі № 5008/1528/2011

від 07.11.2011 року

Виходячи з викладеного, оцінивши повноту, достатність позовних матеріалів, проаналізувавши подані по справі доказові документи для вирішення спору, керуючись ст. 124 Конституції України; ст. 2, 22 Закону України „Про судоустрій і статус суддів”; ст.ст. 4, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82 - 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути із Закарпатської обласної державної телерадіокомпанії (м. Ужгород, Київська набережна, 18; код 22071911) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Телемережі України» (м. Луцьк, вул. Словацького, 12/30; код 33559741) суму 10394,93 (десять тисяч триста девяносто чотири грн. 93 коп. основного боргу та 103,96 грн. - у відшкодування витрат по оплаті держмита; 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу). Видати наказ з 01.04.2012 року.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, і є обовязковим до виконання на всій території України.

Суддя Тисянчин В. М.